Основні тенденції у сфері медіавласності в Україні — збільшення впливу політиків та використання тіньових схем. Такі результати щорічного дослідження стану прозорості українського медіаринку, яке провів ГО «Інститут масової інформації» спільно з міжнародною організацією «Репортери без кордонів».

За даними ІМІ, основні зміни у сфері медіавласності впродовж останнього року були пов’язані з телеканалами «1+1», «Еспресо» та «Прямий» (колишній «Тоніс»).

Зокрема, у кінці липня 2017-го стало відомо, що частка Ігоря Коломойського в структурі власності «1+1» суттєво зменшилася, але він залишається кінцевим бенефіціаром телеканалу. Згідно з інформацією на сайті Нацради з питань телебачення та радіомовлення, станом на 30 червня частки власності Ігоря Коломойського та Ігоря Суркіса склали 24,8655% та 24,65595% відповідно (для порівняння: у квітні 2017-го — 57,534% та 24,623% відповідно). Також у поданих «Плюсами» до Нацради документах про зміну власності відображені попередньо описані придбання часток у статутному капіталі Олександром Ткаченком та іншими співробітниками «1+1 Медіа», які стали міноритарними власниками телеканалу (ставши співвласниками Іноземного підприємства «1+1 Продакшн», яке володіє 30% ТОВ «Телерадіокомпанії «Студія 1+1»).

Як пояснює медіаюрист ІМІ Роман Головенко, хоча з цими змінами формальний вплив Коломойського зменшився, його неформальний вплив і надалі є вирішальним для телекомпанії, і йдеться, швидше, про зменшення прозорості структури власності, ніж про зміну бенефі-ціарного власника.

За даними експертів ІМІ та сайта Нацради з питань телебачення та радіомовлення, зміни у власності «1+1» стосувалися того, що корпоративні права щодо п’яти офшорних компаній, які контролюють ІП «1+1 Продакшн» (30 % у ТОВ «ТРК Студія 1+1», блокуючий пакет), перейшли від Коломойського до групи фізосіб, кожна з яких опосередковано володіє менш як 10% у телерадіокомпанії. На думку Романа Головенка, іноді такі групи фізосіб, між якими подрібнено корпоративні права, ще називають «футбольними командами», оскільки в такій групі має бути мінімум 11 осіб, аби на кожного припадало менше 10%, і тоді члени групи можуть не розкриватися у звітності. Ця ж група номінально та опосередковано контролює і телерадіокомпанію «1+1» (зокрема, через CME Ukraine Holding II B.V., Harley Trading Limited та фізособу Мічалакіса Ціцеккоса (Кіпр), що спостерігалося й до цього. Втім, не виключено, що персональний склад групи змінився, однак це не можливо відстежити, бо персоналії членів групи не розкриваються.

Іншою важливою зміною у сфері медіавласності у 2017 році стало придбання Арсенієм Яценюком та Інною Аваковою часток у статутному капіталі ТОВ «Астрафінанс», що на 100% володіє ТОВ «Голдберрі» (телеканал «Еспресо»). Відповідну інформацію було розміщено у Держреєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців.

Інна Авакова та Арсеній Яценюк стали співвласниками 40% та 30% відповідно та замінили ТОВ «Новини ТВ», які попередньо володіли 70% ТОВ «Голдберрі» й належали Ларисі Княжицькій (99% ТОВ «Новини ТВ») та Вадиму Денисенку (1% ТОВ «Новини ТВ»).

Ще одна зміна на медіа-ринку стосувалася колишнього телеканалу «Тоніс». Нацрада з питань телебачення і радіомовлення 20 липня переоформила сім ліцензій ТОВ «ТК Тоніс» у зв’язку зі зміною власників, кінцевого бенефіціарного власника, пов’язаних осіб, логотипа, складу редакційної ради, адреси студії та програмної концепції мовлення. Одноосібним власником і кінцевим бенефіціарним власником «Прямого» став український політик Володимир Макєєнко (колишній заступник голови фракції «Партії регіонів», у 2015-у балотувався на посаду мера Києва від «Нашого краю»). За інформацією «Української правди», Макєєнко пов’язаний з оточенням Президента Петра Порошенка.

Згідно з даними дослідження ІМІ та «Репортерів без кордонів», політичний вплив на українські телеканали, як і торік, залишається надзвичайно високим: 10 із 11 національних телеканалів, які було обрано для дослідження, прямо чи опосередковано пов’язані з політичними фігурами. Структури власності у сфері аудіовізуальних медіа дуже концентровані: за даними дослідження ІМІ, більше ніж три чверті всієї глядацької аудиторії телеканалів в Україні (понад 75%) припадає лише на чотирьох найбільших власників телеканалів (Пінчука, Коломойського, Фірташа та Ахметова) і понад 92% аудиторії українських радіослухачів — на чотири найбільші групи радіостанцій.

«Приватні власники продовжують домінувати на медіаринку України, і якщо говорити про власників національних аудіовізуальних ЗМІ, то майже всі вони — серед найбагатших людей у країні. Попри те, що імена ме-діавласників переважно відомі, самі корпоративні структури часто залишаються прихованими через офшорні холдинги та різні схеми. Брак прозорості призводить до того, що українські ЗМІ у редакційній політиці залежні від інтересів їхніх власників», — заявила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Нагадаємо, 1 жовтня 2015 року набув чинності ухвалений Верховною Радою Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної полі-тики в сфері телебачення і ра-діомовлення». Закон зобов’язує мовників і провайдерів розміщувати на своїх офіційних веб-сайтах інформацію про структуру власності, а також щороку до 31 березня подавати до Нацради відповідну інформацію. Нацрада може запитувати в компаній додаткову інформацію для підтвердження наведених даних і може відмовити у видачі (продовженні) ліцензії компанії, структуру власності якої визнає непрозорою.