Ініціатива «Східне партнерство» започаткована у 2009 році в рамках Європейської політики сусідства. Вона охоплює шість країн — Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Її мета — сприяння процесам реформ у країнах-партнерах, у тому числі шляхом укладення угод про асоціацію, включно зі створенням зони вільної торгівлі, а також лібералізацією візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.

Реалізація Східного партнерства базується на принципах диференціації, спільної відповідальності та на підході «більше за більше» (чим більший поступ країни-партнера у реформах, тим більшу підтримку вона отримає з боку ЄС).

За підсумками саміту Східного партнерства у Брюсселі, який пройшов 24-25 листопада, всі 34 країни-учасниці підписали декларацію. Її умовно поділяють на політичну та економічну складові.

Ще до проведення саміту українські дипломати наполягали, аби в резолюції було вказано, що Росія є агресором. Але за кілька днів до заходу стало зрозуміло, що на такі кроки готові піти далеко не всі міжнародні партнери. Одна з причин цього — присутність представників Білорусі. Вони категорично відмовилися підписувати документ з таким формулюванням. Зауважимо, що президент Білорусі саміт проігнорував, відрядивши замість себе очільника МЗС. А напередодні Олександр Лукашенко заявив: «Ми будемо дружити та працювати з Європою, але Росія для нас — святе».

Після виступу Петра Порошенка на саміті до статті, в якій йшлося про конфлікти у певних регіонах Європи, було внесено зміни. Враховуючи інтереси України, до резолюції внесли і положення, що кінцевою метою офіційного Києва є приєднання країни до Європейського Союзу.

Стосовно економічної складової Петро Порошенко зазначив, що Україна отримає доступ до єдиного цифрового та енергетичного ринку ЄС, а в найближчі роки на українців чекає програма макрофінансової допомоги від Євросоюзу.

Водночас український Президент визнає і той факт, що нам довелося поступитися у певних положеннях і що не все задовільнило міжнародних партнерів. На компроміс пішли всі сторони, запевняє глава держави.

На підсумковій прес-конференції президент Європейської Ради Дональд Туск наголосив, що декларація — це завжди компроміс. «Я би хотів, щоб формулювання декларації були амбітнішими, але ми всі вирішили, що демонстрація нашої єдності є найважливішою метою».

А от канцлер Німеччини Анґела Меркель висловила задоволення: «Для мене важливо, що ми можемо просунути вперед європейський розвиток. Сьогоднішній день був хорошим прикладом цього», — наголосила вона після завершення саміту.

Підсумки брюссельського саміту викликали роздратування у Кремлі та істерику в російських ЗМІ. Причиною стало те, що Вірменія підписала з Європейським Союзом Всебічну й посилену угоду про партнерство. Йдеться ж бо про країну — військового союзника Росії та члена Євразійського економічного союзу.

Нинішній саміт Східного партнерства — вже п’ятий. Перший відбувся у 2009 році в Празі. Такі форуми проводяться раз на два роки (попередній пройшов у травні 2015-го у Ризі).

Українцям запам’ятався третій саміт у Вільнюсі (28—29 листопада 2013 року), на якому Віктор Янукович несподівано відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Це спричинило протести по всій Україні, а 1 грудня українці вийшли на Євромайдан.