– Одеська область завжди була, є і буде лідером в агропромисловості нашої держави. Я в цьому впевнений. Як і в тому, що влада обов’язково має дбати і максимально допомагати розвитку агропромислового комплексу, – цією оптимістичною заявою голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов розпочав нараду з представниками аграрного сектора Одещини, що відбулась 21 лютого.

В порядку денному зборів – три блоки надважливих і, як показало подальше обговорення, досить проблемних і чутливих для аграріїв питань: інвентаризація землі, оподаткування, фінансова підтримка галузі. Під час, без перебільшення, досить жвавої і конкретної розмови, напрацьовувались і шляхи вирішення цих проблем. Зокрема, йшлося про необхідність внести зміни до Податкового кодексу, аби вдосконалити встановлення ставки земельного податку. І це проблема не лише Одеської області, але й всієї сільськогосподарської галузі України.

За справедливі податки

– Ми з так званими одноосібниками сьогодні поставлені в різні умови, – гарячкував один з керівників фермерського господарства. – Ми сплачуємо орендну плату за землю, всі податки, а одноосібники просто не оформляють оренду і не платять ніяких податків, заявляючи, що вони самотужки обробляють по 300, а то й по 500 гектарів землі! За таких умов легальні фермери проти «нелегалів» неконкурентоспроможні.

Є сподівання, що незабаром ця проблема буде вирішена: Максим Степанов каже, що напрацьовану робочою групою низку змін до Податкового кодексу він вже спрямував до Прем’єр-міністра України, а при нагоді звернувся ще й до присутніх на нараді народних депутатів із закликом посприяти у вирішенні цієї нагальної проблеми.

– Наші ініціативи переслідують головну мету – вивести з тіні аграрний сектор, – відзначив голова ОДА, – бо ефективне землекористування передбачає не лише зростання обсягів виробництва, але й створення нових робочих місць на селі, розвиток інфраструктури.

Як з’ясувалось, у аграріїв є питання до обласного управління Держгеокадастру відносно земельних аукціонів та не зовсім зрозумілої схеми передачі землі у постійне користування громадським організаціям, в доброчесності яких у них є сумніви.

– Лише в Роздільнянському районі три тисячі гектарів землі передали в постійне користування двом таким організаціям, – розповів директор місцевого підприємства Олег Пономаренко. – І вони сплачують лише земельний податок, бо це нібито організації інвалідів. Чомусь саме ці дві організації отримали землі в Лиманському, Іванівському районах…

Олександр Іонов із агрофірми «Агро-Південь» розповів про ще один вид шахрайства в галузі – створення двійників відомих підприємств, як наприклад, «Агро-Південь-2». Це завдає не лише іміджевої та моральної, але й матеріальної шкоди реальним підприємствам.

Рис країні не потрібен?

На межі знищення сьогодні опинилось вирощування рису. Рисівництво культивується в Одеській, Херсон­ській і Миколаївській областях, забезпечуючи власні потреби країни в рисі десь на третину. Майже половина вітчизняного рису – 45% – вирощується на Одещині, переважно в Кілійському районі. На виробництво цього злаку потрібно багато води. Але з 1 січня вартість технічної води зросла на 16,8%. Ця новація в Податковому кодексі стала справжнім ударом для аграріїв-рисівників, бо їх витрати на водокористування відразу зросли з 6 до 24 – 27 мільйонів гривень. А це означає неконкурентоспроможність вітчизняного рису, крах українського рисівництва. І не лише. Бо землі під рисовими чеками без обробітку як сільгоспугіддя будуть втрачені назавжди – перетворяться на солончаки…

А вже з 1 липня на селян чекає ще одне потрясіння – заборона закупівлі у домогосподарств молока другого сорту (за нормативами ДСТУ молоко розділяють на екстра, вищий, перший і другий сорти). Втім, тут є і добрі новини.

– У минулому році на підтримку сільського господарства з обласного бюджету було виділено 6 мільйонів гривен, повідомив Максим Степанов, – У цьому році ми подали пропозицію – вважаю, що обласні депутати її підтримають – збільшити обсяг фінансування агропромислового комплексу до 16 мільйонів. Ці кошти планується направити на створення та розвиток молочних кооперативів, бо 70% молока, яке виробляється в Одеській області – молоко 2-го ґатунку. З 1 липня відповідно до держстандартів України людям буде нікуди діти це молоко. В домогосподарствах області утримується 85 тисяч голів корів. Люди живуть за їх рахунок, і держава не може від них відвернутися. Тому нам необхідно в максимально стислий термін допомогти людям об’єднатися у кооперативи.

Ці кооперативи мають допомогти селянам самостійно готувати кондиційний продукт для подальшого продажу.

Губернатор додав, що для підтримки сільгоспвиробників у державному бюджеті на 2018 рік закладено 6,4 млрд гривен. Одеська область розраховує отримати з цієї суми близько 380 мільйонів.

Галузь без голови

Сумно констатувати, але факт залишається фактом – Україна, з її багатющими чорноземами і працьовитими людьми все більше стає імпортером сільгосппродукції, агропромисловий комплекс лихоманить від непродуманих, неефективних рішень. А як інакше розцінити те, що, наприклад, від збільшення вартості тієї ж технічної води додаткові надходження до бюджету очікуються в сумі 195,3 млн грн, а рисівники Кілійського району тільки за минулий рік до держскарбниці відрахували 45 мільйонів?! А в чому тут логіка? На думку спадає лише одне: автори ідеї підвищення ціни на технічну воду просто не люблять український рис, віддаючи перевагу значно дорожчому імпортному – з Індії, В’єтнаму чи Китаю. Втім, схоже, і овочі вітчизняні їм теж не до смаку, і фрукти, і виноград…

– Коли в аграрній країні протягом тривалого часу немає аграрного міністра з чіткою програмою дій, сподіватись на те, що галузь процвітатиме без потрясінь і витрат – марна справа, – вважає депутат облради, голова фермерського господарства «Прогрес» (Балтський район) Михайло Лазаренко. – Що сіємо, те й жнемо…