ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 




ГАННА ГОПКО: «МИ — КОНТРИБ’ЮТОР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ БЕЗПЕКИ»
02.06.2018 / Газета: Чорноморські новини / № 47(21957) / Тираж: 8525

Під час нещодавніх відвідин Одеси голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко люб’язно погодилася відповісти на запитання кореспондента «Чорноморських новин».

— Пані Ганно, ви були серед авторів закону, який минулого року знову закріпив пріоритетність набуття членства України в НАТО як основу зовнішньої політики. Розкажіть, будь ласка, як виглядають на день сьогоднішній наші євроатлантичні перспективи, передусім вірогідність вступу України до НАТО.

— Це надзвичайно важливо. Перш за все ми справді зафіксували рішенням парламенту те, що ми рухаємося в НАТО і членство в Альянсі — це одна з наших цілей, наше зовнішньополітичне завдання. Плюс ми зробили так, щоб, нарешті, Президент підписав план дій — Річну національну програму співробіт-ництва України з НАТО на 2018-й, яку ми втілюємо, та указ «Про Стратегічний оборонний бюлетень України».

Зараз у Верховній Раді розглядається і проект закону «Про національну безпеку України». Перше читання ухвалене, і до другого я подала поправку, яка стосується реформи Служби безпеки України. Окрім того, як призначається цивільний мі-ністр оборони, як здійснюється парламентський та цивільний контроль у цьому секторі. А що стосується СБУ, то мої поправки полягають у тому, щоб забрати невластиві функ-ції у Служби безпеки, які стосуються еконо-мічної діяльності, боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Бо насправді, зловживаючи цими функціями, СБУ чинить тиск або діє в інтересах однієї компанії проти іншої. Сподіваюся, що парламент за це проголосує.

Закон «Про національну безпеку України» є рамковим, але він важливий, бо допомагає нам встановити критерії НАТО, до яких ми прагнемо. Він був напрацьований спільно з офісами НАТО та Європейського Союзу, країнами Великої сімки — Сполученими Штатами Америки, Канадою. Ці країни за роки російського військового вторгнення в Україну надавали допомогу нашим Збройним силам, зокрема у проведенні навчань. Успішно функціонує литовсько-польсько-українська миротворча бригада, члени НАТО — Польща та Литва — разом з українцями проходять військовий вишкіл. Ми все робимо для того, щоб українські ЗС ставали ефективнішими. Пішов п’ятий рік агресії проти України. За цей час наші Збройні Сили потрапили в десятку найсильніших армій Європи. На сектор безпеки та оборони ми витрачаємо понад 5% ВВП, тобто більше, ніж будь-який член НАТО.

— Ніж 2%, як це заведено в НАТО?

— Так. Тому ми говоримо, що Україна рухається до Альянсу поступовими кроками — через доступ до трастових фондів НАТО, через спільні навчання, через те, що ми є реально східним флангом НАТО, який захищає багато країн і Європу взагалі.

— Отже, ми маємо право стверджувати, що Україна є форпостом Європи на Сході?

— Саме так. І тут, нарешті, ми змінили те, що ми були жертвою російської агресії, на те, що ми — контриб’ютор (той, хто робить особистий внесок у розвиток якогось проекту, в якусь справу. — Прим. авт.) європейської безпеки, оскільки наша армія щодня отримує практичний досвід стримування, протидії, відсічі російської агресії в цілому і російських збройних сил зокрема. Це дає змогу показати партнерам з НАТО нашу перевагу, а не те, що «візьміть нас, бо ми такі слабкі, і так далі». Це стосується і відбивання кіберзагроз, це саме стосується протидії дезінформації, стратегічних комунікацій. Одне з наших завдань — показати це країнам-членам НАТО.

Зараз, на жаль, є десь вісім країн, які блокують надання нам Плану дій щодо членства в НАТО на саміті у Брюсселі. Це, передусім, Угорщина, яка блокує засідання комісії Україна—НАТО, засідання, що є одним із дієвих інструментів у подальшій перспективі нашого членства. Ще кілька країн блокують це питання з різних причин: одні — через їхню внутрішню політику, інші — через те, що бачать у НАТО багато інституційних проблем. Якщо одна Угорщина, через двосторонні відносини з нами, загальмувала наші відносини з Альянсом, то це також питання інституційної спроможності НАТО відповідати всім цим викликам.

Тому ми можемо отримати на саміті НАТО, який відбудеться у Брюсселі 10-11 липня, Програму розширених можливостей (Enhanced Opportunities Programme), це те, що зараз має Грузія. Ми ж усе-таки намагаємося боротися за отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) — те, до чого ми були близькі 10 років тому, на саміті в Бухаресті 2008-го, коли й Україну, і Грузію, відповідно до резолюції саміту, 23-ї статті, запрошують до ПДЧ (англ. Membership Action Plan — MAP). Ми докладаємо зусиль до цього. Якщо цього не вийде, ми отримаємо Програму розширених можливостей партнерства.

Нам дуже важливо ухвалити закон про національну безпеку, посилити аргументи, що україн-ська армія є не тільки на полі битви, але й законодавчо, через ухвалу цього рамкового закону. Ми змінюємо законодавство, щоб наші Міністерство оборони, Генеральний штаб, призначення цивільного міністра оборони, наша розвідка, СБУ — всі служби відповідали тим критеріям, які є в країнах-членах НАТО.

— Коли йдеться про цивільного міністра оборони, мені це асоціюється з гендерною темою. В сучасній Україні є кілька дуже сильних жінок-політиків...

— Я на цьому постійно наголошую. Якщо ми вперше в історії запровадимо, відповідно до змін до закону і Стратегічного бюлетеня, що з 2019 року буде ци-вільний міністр, то я дуже споді-ваюсь, бо за це ми багато боролися, що гендерна репрезентація буде не тільки на найнижчих військових рівнях, а й у вищому командуванні Збройних Сил. Щоб була можливість присутності жінок, ми зняли багато бар’єрів, які до того були, що жінки не можуть претендувати на високі посади. Я дуже сподіваюся, що це станеться.

Перед нами — досвід Грузії, Японії, Німеччини, Литви, скандинавських країн. Де не глянете — скрізь це нормально. Адже є Міністерство оборони, яке формує всю загальну політику, відповідає за прозорість заку-півель, і є Генштаб, який безпосередньо відповідає за поле бою тощо. Тому якщо Міністерство оборони очолить жінка, англомовна, з хорошим досвідом, я знаю таких двох, які могли б претендувати…

— А я таких знаю трьох. Щиро дякую за розмову, пані Ганно.

Довідково. Ганна Миколаївна Гопко (народилася 4 березня 1982 року у с. Ганачівка Перемишлянського району Львівської області) — громадська діячка і журналістка, народний депутат України, позафракційна.

Автор: Розмовляв Володимир ГЕНИК.

Пошук:
розширений

Сергій Токарєв
Американський стартап Toothio – новий напрям інвестицій Roosh Ventures
Інвестиційний фонд Roosh Ventures нещодавно став одним з інвесторів американського стартапу Toothio, який допомагає приватним стоматологічним клінікам та організаціям знаходити кваліфікованих співробітників. Портал надає доступ до бази, в якій є понад 30 000 фахівців.

Сила духу і оптимізм: «Давня Казка» презентує пісню та кліп «Будьмо» про єдність українців
Український гурт «Давня Казка» презентує новий трек «Будьмо» та кліп до нього — історію, яка надихає на віру в краще навіть у найскладніші часи. Пісня стала музичним маніфестом незламності, гумору та оптимізму, який допомагає українцям триматися разом.

Останні моніторинги:
00:00 13.02.2025 / Вечерняя Одесса
00:00 13.02.2025 / Вечерняя Одесса
00:00 13.02.2025 / Вечерняя Одесса
00:00 13.02.2025 / Вечерняя Одесса
00:00 13.02.2025 / Вечерняя Одесса


© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.026