Цими днями відбувся конкурс на звання кращого державного службовця. Переможці вже визначені та приймають поздоровлення від своїх колег. Однак за якими критеріями тут визначають найкращих? Що відрізняє гарного держслужбовця від поганого? Яку роль відіграють жінки в цій сфері? Чим приваблює державна служба молодих спеціалістів і чим відлякує? На ці питання «Одеським вістям» відповів начальник Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, АРК та м. Севастополь Володимир Мельник. Від нього ми, зокрема дізналися, що Всеукраїнський конкурс «Кращий державний службовець», започаткований постановою Кабінету Міністрів, проводиться кожного року. Цьогоріч конкурсна комісія провела засідання 18 червня.

«Незадовго до цього ми розіслали до служб усіх органів влади інформацію про конкурс, — розповідає Володимир Мельник. — Переможців обирали в двох номінаціях: представники категорії Б і категорії В. До першої відносяться керівники і заступники державних органів , до другої ж категорії відносяться спеціалісти підрозділів, в тім числі – й головні та провідні».

А ось яким є сам перебіг конкурсу:

- Він проводиться в три етапи. Перший етап проходить в районних та обласній державних адміністраціях, за другий відповідає Міжрегіональне управління з питань державної служби, а за третій – Національне агентства України з питань державної служби. Протягом конкурсу кандидати мають пройти тестування та представити презентацію за обраною темою. Вони були різні, на кшталт гендерної політики на держслужбі, електронного самоврядування, запобігання корупції. Якщо службовець бере ці теми, то він вже стає фахівцем у них. Хоча це не його обов’язок з держслужби. Так, тему «Фінансове забезпечення райдержадміністрацій» взяв службовець, який є керівником служби захисту з прав дітей. Це не його обов’язки, однак він таким чином зростає, самовдосконалюється.

- Скільки ж всього було переможців?

- Всього їх четверо. Це пов’язано з тим, що конкурс проводиться в різних державних органах влади. Обласна державна адміністрація проводить його окремо, районні державні адміністрації – окремо. Тому якщо на першому етапі конкурсу дві номінації, то на другому етапі, яке проводить Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби, їх вже чотири. Переможцями конкурсу стають керівники й спеціалісти райдержадміністрацій та керівники й спеціалісти облдержадміністрацій.

- Чи охоче подають заявки учасники?

- Кожен район проводить конкурс, і всі держслужбовці в ньому зацікавлені. Тут два моменти, що заохочують — всі переможці конкурсу, які брали участь у другому етапі, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації, який видає ОРІДУ НАДУ. Їм вже не потрібні спеціальні курси, які регулярно повинні проходити всі держслужбовці. Також є грошова винагорода: за перше місце – 2000 гривень, друге – 1000 гривень, третє – 750 гривень. Це теж може мати вагу.

- Чим, на вашу думку, відрізняється гарний держслужбовець від поганого?

- Якщо ми говоримо про участь в конкурсі, то вирішальним є рівень підготовки. Там дуже видно рівень кваліфікованості людей. Так змагаються між собою десять кандидатів – переможців тільки троє і вони суттєво відрізняються від усіх інших.

- Чи велика прірва між районними та обласними спеціалістами?

- Звичайно, рівень обласних адміністрацій вищий від районних, але це не стосується керівників районів та областей. Якщо брати саме цю категорію, то їх рівень майже нічим не відрізняється. Область взагалі вимагає більше знань, більшої відповідальності, бо обсяг інформації та роботи колосальний.

- Від чого залежить кваліфікованість працівників?

- В тих адміністраціях, де є сильний керівник апарату, відсутній відтік кадрів, все нормально. Так, того року представники Лиманської районної адміністрації були переможцями другого туру, і цьогоріч вони теж себе гарно проявили. І це не одні й ті ж самі люди, що показує гарну роботу всієї установи. Найкраще всього себе проявляють райони, приграничні до Одеси. Це Лиманський, Овідіопольський, Білгород-Дністровський.

- Який зараз є портрет середньостатистичного держслужбовця?

- Вони різні. Однак якщо розглянути в розрізі участі в конкурсі, то середній вік десь 30-35 років, а за статтю переважають жінки. Взагалі, гендерна політика досить цікава річ, по ній навіть на конкурсі презентації були. Але я вважаю, що ця тема має існувати на рівні обговорень. В конкурсі на другому етапі десь 60-70 % учасників представляли жінки й саме вони, в своїй більшості, стали переможцями.

- Молодь трапляється серед держслужбовців?

- Трапляється, але якщо говорити сьогодні про державну службу, то молоді дуже важко виживати на державній службі.

Ми проводимо конкурси на вакансії і дуже важко набрати молодих спеціалістів. Якщо я прихожу в один, другий, третій ВУЗ, з якими ми співпрацюємо, то людину, яка б хотіла працювати в структурі Міжрегіонального управління, знайти неможливо.

- Через що склалася така ситуація?

- Це пов’язано, передусім, з низькою заробітною платою. Десь, звісно, до ставки додаються преміальні. Однак якщо одні органи влади можуть дати премію 100 або навіть 200 відсотків, то деякі — лише п’ятдесят. Мій державний орган – центральний, з чітким бюджетом, і немає можливості перерозподіляти кошти. На рівні району чи області це ще можливо, але в нас премії передбачені тільки в розмірі 50 відсотків.

- А що ж мотивує зараз молодих спеціалістів йти на держслужбу?

- Мотивує, мабуть все ж таки те, що престиж державної служби ще залишився. Це, напевно, один із найголовніших моментів. Також це гарна можливість отримати досвід роботи, знання тощо. До мене людина приходить і за період від кількох місяців до року входить у курс справ. Людей треба навчати, бо потрібних знань не дають в університетах.

- Багато чому доводиться навчати?

- Майже всьому. Бо сьогодні жоден ВУЗ не дає тієї інформації, яка потрібна в роботі. Так, якщо взяти специфіку діяльності районних чи державних адміністрацій, де є галузеві відділи на кшталт комунальної власності, екології і так далі. В нас хтось готує тих же екологів до держслужби? Людина приходить з економічною чи юридичною освітою і починає вчитися на робочому місці. Є посади, де людина повинна навчитися на сто відсотків всьому новому, а є – де тільки на п’ятдесят. Правда, останній випадок можливий лише тоді, коли спеціаліст вже мав досвід роботи та просто перевівся з одного відділу в інший.

- Як ви вважаєте, чому склалася така ситуація з вищою освітою для держслужбовців?

- Для навчання уже важлива практика, але її зараз, як такої, немає. У навчальних закладах до неї ставляться досить формально. Коли я закінчував Одеський університет в 1992 році, то був на переддипломній практиці в міській раді. Фактично це сприяло тому, що я вирішив залишитися там працювати. І то була реальна практика, я бачив роботу й цікавився нею. І кожен, хто вчився зі мною на юридичному факультеті, мав можливість обрати собі практику за вподобанням – хто прокуратуру, хто суд, хто міліцію. Сьогодні в нас теж проходять практику, цікавляться, проте такого занурення, як було в нас, немає. Однак будемо сподіватися, що ставлення до державної служби зміниться і молоді спеціалісти матимуть мотивацію працювати в цій сфері.

ДОВІДКА «ОВ»

Як визначають найкращих

В межах щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» Одеська облдержадміністрація та райдержадміністрації області у березні-квітні 2018 року провели I тур конкурсу, в якому випробували свій кваліфікаційний рівень 107 державних службовців.

Конкурсанти продемонстрували свої знання при складанні онлайн- тестових завдань в частині знання Конституції України та законодавства про державну службу, специфіки функціональних повноважень державного органу, посадових обов’язків державного службовця, свої вміння і навички зі складання ділового документа та володіння персональним комп’ютером. Переможцями тут стали 34 державних службовці Одещини.

II тур щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» відбувся 18 червня в приміщенні Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України.

Умови II туру Конкурсу передбачали співбесіду з питань державного управління, практичні завдання та тести з питань службової етики та етикету. Слід було підготувати й публічний виступ з актуальних питань розвитку країни та реформування державного управління.

Оргкомітет II туру Конкурсу визначив переможців та лауреатів ІІ туру Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» в Одеській області в 2018 році:

У номінації «Кращий керівник»

Перше місце — Ольга Вурм, начальник відділу стратегічних, регіональних програм управління стратегічного планування і регіонального розвитку Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської ОДА.

У номінації «Кращий спеціаліст»

Перше місце — Денис Чорний, головний спеціаліст відділу стратегічного розвитку медичних установ управління координації реформ Департаменту охорони здоров’я Одеської ОДА.

Друге місце – Ганна Минзул, головний спеціаліст сектору фінансового забезпечення апарату Одеської облдержадміністрації.

Серед держслужбовців райдержадміністрацій переможцями стали:

У номінації «Кращий керівник»

Перше місце — Наталія Утюпіна, начальник служби у справах дітей Лиманської райдержадміністрації.

Друге місце – Альвіна Антілова, начальник управління з питань надання адміністративних послуг Білгород-Дністровської райдержадміністрації.

Третє місце – Броніслав Цуркан, начальник управління житлово-комунального господарства та будівництва Овідіопольської райдержадміністрації.

У номінації «Кращий спеціаліст»

Перше місце – Олена Амосова, головний спеціаліст юридичного відділу Овідіопольської райдержадміністрації.

Друге місце – Дмитро Півторак, головний спеціаліст юридичного сектору Балтської райдержадміністрації.

Третє місце – Ганна Лисенко, головний державний інспектор управління соціального захисту населення Кодимської райдержадміністрації.

Під час урочистостей з нагоди Дня державної служби, переможці конкурсу отримають грошові премії. 4 найкращі державні службовці, які посіли перші місця у своїх номінаціях, представлятимуть Одеську область у III турі Конкурсу, який відбудеться протягом вересня-жовтня 2018 року в м. Києві.

«Одеські вісті» вітають кращих держслужбовців Одещини з перемогою у конкурсі і зичать їм подальших успіхів на управлінській ниві.