ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Із Криму «слизький» шлях до Риму
08.08.2018 / Газета: Одесские известия / № 60(5184) / Тираж: 18937

Українські моряки-підфлажники, жителі півострова Крим, у зв’язку з анексією цієї суверенної території України Російською Федерацією потрапили у халепу. Річ у тім, що документи, котріїм видають капітани морських портів Севастополя та інших міст, з точки зору міжнародного права вважаються недійсними, отже не дають законного права на працевлаштування за кордоном. У зв’язку з цим, зовсім яку дитячій казці, але з більш серйозними наслідками, кожному моряку доводиться обирати шлях свого подальшого життя: чи їхати на материкову частину України, щоб усе оформити, як того потребують норми українського законодавства, чи вишукувати судновласників, згодних заплющувати очі на порушення закону, пов’язані із наявністю в них російських документів.

Як виявляється, людей, що постають перед таким вибором, чимало — на півострові мешкає більше 10 тисяч морських спеціалістів.

І дуже важливо, щоб саме держава спростила для них умови отримання саме українських документів.

МОРЯКИ — НЕ БУРЛАКИ

Ось так образно можна сказати про проблему, котра спіткала українських моряків-підфлажників, жителів півострова, у зв’язку з анексією цієї суверенної території України Російською Федерацією. Річ у тім, що документи, котрі видають капітанії морських портів Севастополя та інших міст з точки зору міжнародного права вважаються недійсними, отже не дають законного права на працевлаштування за кордоном. Відтак, широкі міжнародні морські шляхи, всі ті «рими» для них «на замку». Звичайно, є судновласники-порушники (як правило, вони мають сумнівну репутацію), котрі крізь пальці дивляться на «формальності», але в такому разі ризикують і вони, і наймані ними моряки.

- Нині в Україні щонайменше сто тисяч «підфлажників», до анексії півострова там нараховувалось до тридцяти тисяч фахівців морської справи, тепер -більше десяти тисяч, — коментує ситуацію Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін, — допомога цим людям, громадянам — обов’язок держави і одне з чільних наших завдань.

Автору цих рядків за сприяння морських профспілок вдалося поспілкуватись із кримськими моряками, котрі розповіли про своє непросте життя-буття, проте прізвищ домовились не називати. І людей в цьому сенсі можна зрозуміти: вони, хоча оформили документи в Одесі, проживають на окупованій території, там їхні рідні і близькі.

Одначе, проблема для зареєстрованих у Криму фахівців морської справи не тільки в оформленні документів як таких, і не тільки у працевлаштуванні. Є ще навчання, перепідготовка та інші питання, котрі «хитро» не об’їдеш. Тому більшість кримчан, аби не створювати собі правових перешкод на майбутнє, обирає для вирішення всіх професійних питань материкову Україну. Але є частина «підфлажників», котрі намагаються « порешать дела» в незаконний спосіб у Криму.

ОДИН МОМЕНТ: ФАЛЬШИВИЙ ДОКУМЕНТ

- Часто-густо таке було особливо в перші роки після анексії півострова, — зазначає Борис Бабін, — капітанії кримських портів, як-от Севастополя видавали морякам документи так би мовити відкрито. Згодом таку «діяльність» з огляду на позицію міжнародних організацій почали приховувати, вдаватись до хитрощів. Скажімо, документи видають в Севастополі, але з печатками капітанії Новоросійського порту.

Слід зазначити, що російські офіційні структури не просто не відмовляють морякам в одержанні документів, а всіляко їх спонукають до того. І зрозуміло, чому. Міжнародне співтовариство визнає Крим суверенною територією України, а дії Російської Федерації є фактично крадійськими. Звідси намагання північно-східного сусіда, позичивши у сірка очі, у будь-який спосіб легалізувати Крим у своєму складі, в тому числі і в сфері оформлення морських документів. Не дивно, що і російські морські профспілки, які є членами ITF (тобто мали би чітко діяти відповідно до міжнародного права), «танцюють» під російське беззаконня, всіляко агітуючи моряків оформляти документи у Новоросійську.

Як допомог і и українським морякам? Цій і омі була присвячена нарада б Постійному представництві Президента України в Автономній Республіці Крим, ініціатором якої виступили українські морські профспілки з огляду на численні звернення «підфлажників».

В обговоренні проблем взяли участь представники компетентних органів державної влади, працівники профільних комітетів Мінінфраструктури та Інспекції з дипломування моряків, запросили і спостерігачів спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

- Проблем у кримчан сьогодні чимало, — говорить голова Федерації морських професійних спілок України Максим Слюсаревський, — складнощі регулярно виникають при отриманні різного роду документів. Морякові необхідно час від часу відвідувати Інспекцію з дипломування. Необхідно проходити підготовку в тренажерних центрах, отримувати відповідні сертифікати, що підтверджують кваліфікацію. З боку країни-агресора спостерігаються активні дії, спрямовані на перетягування наших громадян, а саме моряків, на свою сторону. їм пропонують відмовлятися від українських документів, приймати російське громадянство, отримувати паспорти моряків російського зразка.

ТРЕБА ВІДКРИТИ «ЄДИНЕ ВІКНО»

Російські чиновники пропонують українським морякам «цукерочку» — оформлення документів за схемою «єдиного вікна». Таким чином, моряк може значно скоротити час на «походи» в різні інстанції. Але ж позбавити «підфлажника» оббивання порогів можна і в Україні: задіявши принцип «єдиного вікна» в Одесі, Миколаєві, Херсоні. Саме це завдання учасники наради вважають нині одним з найактуальніших. Г олова ФМПСУ Максим Слюсаревський вважає, що принцип «єдиного вікна» має бути створений не тільки для кримчан, а всіх моряків України. Окрім того, він запропонував задля спрощення та прискорення оформлення документів активно задіяти веб-ресурси: заповнення заяв, тощо має відбуватись в електронному вигляді. За аналогічним принципом відбувається, наприклад, подача заяви на отримання в’їзної візи в США.

Учасники ділової зустрічі також обговорили питання дистанційної підготовки моряків в тренажерних центрах.

- Ось стандартний курс, який моряк повинен пройти для отримання сертифіката: два тижні триває теорія, тиждень практичні заняття. Навіщо людині з Криму їхати в Одесу на три тижні, оплачувати готель і так далі, якщо можна ввести викладання теоретичної частини дистанційно?

ЧИ СПРАВДЯТЬСЯ ОСІННІ СПОДІВАННЯ?

Звичайно, ці нагальні питання треба вирішувати і, впевнені фахівці, можна вирішити. Проте, необхідне оновлення законодавчої бази. І найбільш актуальним, в тому числі з огляду на кримські проблеми, є питання ратифікації Конвенції МОТ про працю в морському судноплавстві (MLC 2006).

- Цей документ вкрай необхідний, — каже Борис Бабін, — і ми докладатимемо всіх зусиль, аби конвенцію було ратифіковано найближчим часом. Наразі ж ситуація виглядає так. Російська Федерація документ ратифікувала, а Україна — поки що ні. Тому російський моряк сьогодні більш захищений з точки зору міжнародного законодавства, ніж український. В тому числі в питаннях утисків з боку судновласників. Росія є членом Паризького меморандуму, а ми — ні. Процес ратифікації MLC 2006 Україною триває вже шість років. Нині розпочався фінальний етап подання Президентом України до пар-

ламенту узгодженого міністерствами тексту законопроекту про приєднання до Конвенції. Є підстави сподіватись, що восени конвенцію буде ратифіковано. Ми як держава зобов’язані створити такі умови, щоб кримські моряки могли отримувати легальні українські документи на материковій частині України. І щоб їм було вигідно оформляти їх саме тут і працювати за державними документами. І в цьому комплексі завдань є велике поле для роботи Міністерства закордонних справ, Міністерства інфраструктури, Укртрансбезпеки.

Автор: Олександр КУМАЙГОРОДСЬКИЙ

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.019