Жителі мегаполісів звикли чути, що в провінції немає фінансування та жодних перспектив для розвитку. Проте, як на мене, позитивних змін в містечках та селах вистачає: дороги ремонтуються, вечорами на вулицях спалахують ліхтарі, з’являються стадіони та ігрові майданчики для дітей. Березівка на сході Одещини, яку я відвідала в рамках навчального візиту від Асоціації міст України, винятком тут не була. Ми приїхали туди поцікавитися, як місто готується до «шкільного сезону», які зміни тут відбуваються в рамках реформ. Адже в торік Березівка стала центром об’єднаної територіальної громади, скооперувавшись з такими селами як Вікторівка, Роздол та Ланове.

Ставка на села

Вперше в Березівці я побувала минулого червня, незадовго до перших виборів до об’єднаної територіальної громади. Місто і на той час не виглядало якимось занедбаним чи неблагополучним. Навпаки, вже тоді приємно здивував невеличкий, але затишний міський парк із фонтаном, новий стадіон біля нього. За рік радикальних змін не сталося. Так, десь встановили нові автобусні стоянки, полагодили вуличне освітлення. Для більш глобальних проектів необхідні гроші та час. Після об’єднання доходна частина бюджету територіальної громади складає майже 70 мільйонів гривень, що вчетверо більше, ніж рік тому було в міському бюджеті.

- Ми більше надаємо уваги сільським населеним пунктам, щоб вони не відчували, що їх в чомусь утискають, — говорить керівник Березівської ОТГ Валерій Григораш. — Скажу відверто, що будинки культури там перебувають в жахливому стані, дитячі садки та школи теж потребують ремонту. Жоден навчальний заклад ми не скоротили, школи та садочки як працювали, так і працюють. Але зараз ми хочемо сконцентрувати нашу увагу на розвитку опорних шкіл. Так, у місті Березівка є навчальні заклади, куди ходять 550 дітей, у селі Вікторівка їх, наприклад, 150. І зараз ми підвозимо школярів з сіл власне до міського навчального закладу.

Покращення якості навчання є одним із пріоритетів для Березівки, проте й перепон вистачає. Одна з проблем полягає в тому, що до шкіл об’єднаної територіальної громади приймають тих учнів із сіл, які ще не входять до складу Березівської ОТГ. Від сусідів не просять, щоб вони повертали кошти, які держава дає на педагогів. Але лишається технічний персонал, електроносії, підвезення дітей, що цілком сплачується з бюджету Березівської громади. Там кошти невеликі, проте ті півмільйона гривень, які витрачаються, можна вкласти в інші важливі речі. До сільрад були направлені листи зі зверненням про сприяння, але на них поки немає реакції.

Утеплюємо та модернізуємо

На території Березівської громади розташовані чотири школи – три міські та одна сільська. Усі навчальні заклади потребують модернізації, заміни опалення, адже капітально навчальні заклади ніхто не ремонтував десятки років. Інфраструктурна субвенція, яку виділяє держава, зараз в основному йде на ремонти дорожнього покриття. Крім того, з 60-х років минулого століття не було замінено жодного кілометру водопровідних мереж. Але в Березівці розуміють, що це не привід відкладати шкільні питання. Діти потребують гарних умов, а створити їх повинна сама громада. Перетворення почалися з найменших жителів ОТГ і на цьому, здається, ніхто спинятися не збирається.

- Перший наш проект був присвячений капітальному ремонту дитячого садочку та його благоустрою, — говорить директор навчально-виховного комплексу м. Березівка Наталія Павлова. — Ми зробили ремонт підмостків, бо будівля просідала. Речі, які потрібно було викинути, реставрували, та зробили їх елементом ландшафтного дизайну. Замінили однопаркетні вікна і двері на трипаркетні, через що температура у приміщеннях збільшилась приблизно на 5-7 градусів. Заміна вікон обійшлася близько півтора мільйони гривень, до цього в деяких групах дитсадка температура ледве сягала 13 градусів. Подекуди за добу доводилося випалювати близько 4 тисяч кубометрів газу.

Енергоефективні технології сприятимуть тому, що умови для навчання будуть комфортнішими при менших витратах. Зараз в Березівській школі № 3 та навчально-виховному комплексі в зимовий місяць споживається близько 15 тисяч кубометрів газу. Необхідна оптимізація, подальші роботи, щоб це змінити. Громада має проект переходу на сонячні колектори для НВК, щоб забезпечити його гарячою водою. Коли є сонце, то воно забезпечує необхідне тепло. Якщо сонце зникає – вмикається газ. Проект вартує близько трьох мільйонів гривень, однак його поступово будуть втілювати, на що в бюджеті Березівки вже передбачено майже півтора мільйони гривень.

Не ремонтом єдиним

В освітніх закладах кошти зараз вкладаються в речі, які перші два-три роки не будуть помітними. Це електроніка, комунікації, опалення, водопостачання, і вже тільки після них має йти косметичний ремонт. Забезпечення якісної матеріально-технічної бази вкрай важливе для якісного навчання. Проте не менш важливо, щоб у відремонтованих стінах працювали професіонали своєї справи. Мова передусім йде про вчителів, які люблять свою спеціальність та зацікавлені в ній. Робота в сфері освіти дуже відповідальна, адже від неї в прямому сенсі залежить дитяча успішність в дорослому житті.

– Зараз головна проблема – відсутність кадрового резерву, досвідчених педагогів, – вважає директор Березівської загальноосвітньої школи № 2 Андрій Шимко. – Дитина – це член суспільства, вона має стати перспективною та конкурентоспроможною як в побутовому спілкуванні, так і на роботі. Але ж як приготувати гарний продукт, не маючи досвідченого кондитера? На 10 тисяч населення у Березівці 4 початкових школи, через що в нас дуже велика конкуренція. Тому ми вдосконалюємося, щоб до нас приходило вчитися більше першокласників. За останні вісім років кількість учнів у нашій школі збільшилася на 67 відсотків. Подекуди ми навіть переманюємо педагогів з інших шкіл. А от як саме переманюємо – я не скажу, а то раптом конкуренти дізнаються.

Зараз в нашій державі відбувається реформа освіти, результатом якої має стати «нова українська школа». Майбутні зміни лякають як батьків, так і вчителів. Останні бояться, що в новій системі їм не знайдеться місця, бо дуже важко перевчитися працювати за іншими правилами. Не треба відкидати той внесок, який роблять пенсіонери та ветерани освіти у навчальних закладах. Люди, що здатні вчитися чомусь новому, працювати за сучасними стандартами, потрібні в усі часи. Адже неможливо побудувати щось нове, викосивши старе. Саме суспільство за короткий час дуже змінилося й сфера освіти теж має прилаштуватися до нього.