Під таким гаслом відбувся навчальний візит журналістів українських регіональних ЗМІ до Естонії. В попередніх числах газети ми детально розповідали про його перебіг. А розпочався він з відвідин офісу Естонського центру Східного партнерства (ЕЦСП) у Таллінні.

Тут нас зустрічають голова ЕЦСП Яан Рейнхольд, його заступниця Тііна Ілсен та проектний менеджер Тііт Мацулевич.

Дослідження показують, що переважна більшість громадян як у Євросоюзі, так і в Україні мають дуже приблизні уявлення, що ж воно таке, «Східне партнерство»?

Східне партнерство — зовнішньополітична ініціатива Європейського Союзу, яка поширюється на 28 держав-членів ЄС та шість східноєвропейських сусідів — Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.

Ініціативу започатковано 7 травня 2009 року на Празькому установчому саміті за пропозицією Польщі та Швеції з метою поглиблення спів-праці держав Східної Європи і Південного Кавказу з ЄС та оновлення договірно-правової бази відносин шляхом заміни угод про партнерство і співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.

Поява Східного партнерства зумовила розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин з південними та східними сусідами, які перебували в однакових умовах Європейської політики сусідства. Це важливо, оскільки південні сусіди ЄС не є європейськими державами і тому, виходячи з формальних підстав, не можуть розглядатися як потенційні країни на членство в євроспільноті.

Східне партнерство ґрунтується на двосторонньому співробітництві Європейського Союзу з державами-партнерами та багатосторонній взаємодії. Запровадження багатостороннього виміру політичного та експертного діалогу є однією з основних відмінностей Східного партнерства від Європейської політики сусідства.

Яан РЕЙНХОЛЬД:

— Східне партнерство було започатковане за ініціативи двох міністрів закордонних справ: Швеції — Карла Більдта і Польщі — Радослава Сікорського. Відомі події в Грузії 8 серпня 2008 року стали відправною точкою, однією з головних причин, з якої почалося створення Східного партнерства. Естонія від самого початку підтримала цю ініціативу, хоча ми й не були серед її авторів.

Естонський центр Східного партнерства є одночасно як центром навчання для представників країн-учасниць ініціативи, так і аналітичним центром, який працює над питаннями Східного партнерства. У своїй діяльності ЕЦСП зміцнює зв’язки Естонії з країнами партнерства, інформує про нього громадян Естонії та інших держав і водночас розвиває політику Східного партнерства Євросоюзу. Дуже важливим напрямком для ЕЦСП було сприяння укладенню угод про асоціацію та зону вільної торгівлі ЄС з Україною, Грузією та Молдовою.

Про наші відносини з Україною детальніше. Естонія стала членом Європейського Союзу 2004 року. Це було велике розширення, під час якого до ЄС одночасно увійшли 10 східноєвропейських держав. Тоді в Євросоюзі не бракувало різної критики, але час засвідчив правильність такого політичного рішення.

Ще 1997-го, коли ми подали офіційну заяву на вступ до ЄС, нам поставили вимога, що ми повинні підтримувати політику ЄС і всі інструменти, включаючи інструмент розвитку, тобто виділяти зі свого бюджету частину коштів на підтримку третіх країн, з якими ЄС працює і які підтримує. Першою країною, на яку естонці виділили зі свого бюджету кошти для підтримки програм, була Україна. І зараз ви для нас — найважливіша держава в рамках Східного партнерства.

Із 2004-го по 2017 роки ми як країна-донор передали Україні 11,5 мільйона євро. Сюди не входять кошти, які ми інвестували з боку своїх партнерів, наприклад Єврокомісії. Ми робили програми розвитку, розповідали про свої реформи, про те, як ми добилися успіху. А після анексії Криму в 2014-у ми ці обсяги збільшили. Виділяємо кошти і на програми, і на гуманітарну допомогу. Цьогоріч з естонського бюджету в Україну ми інвестуємо 2,3 мільйона євро, з них мільйон — на гуманітарну допомогу постраждалим від воєнних дій на сході вашої країни, а решта 1,3 мільйона — на реалізацію програм. Якщо подивитися глобально, то ці гроші наче й невеликі. Але коли взяти до уваги розмір естонського бюджету, то ми в трійці країн, які через різні програми виділяють для України найбільший відсоток коштів.

Про Східне партнерство навіть естонці мало знають. Одна з наших функцій — пояснити людям, навіщо ми це робимо, навіщо наші, естонські, гроші витрачаємо на країни Східного партнерства. Хоча рівень життя у нас зростає, але нам ще далеко до рівня сусідньої Фінляндії, рівня, до якого ми прагнемо. Чому за ці гроші не підвищимо пенсії, не ви-платимо дотації у різних сферах?

На цій посаді я півтора року, раніше служив послом у країнах Центральної Азії. Я відчуваю, що наші громадяни дедалі більше розуміють потрібність такої допомоги. Люди бачать, що зараз відбувається у Росії, яка є нашим з вами спільним сусідом. Наші громадяни краще усвідомлюють, що сталося в Україні і що відбувається в п’яти країнах, де є територіальні конфлікти, в які замішана Росія. Отже, ми розуміємо, що маємо підтримувати наших сусідів. А ще маємо показувати, чого ми добилися в результаті реформ.

Ми з Тііною були у вас у травні, коли президент Естонії пані Кальюлайд відвідала Україну з офіційним візитом. Ми цей візит організували і бачили, як вона і канцелярія президента підтримували наші дії. Ми були в НАБУ, в Кризовому медіацентрі. Наша президент була найпершою главою іноземної держави, яка відвідала Донбас. Це також є знаком нашої підтримки України. Україна — наш дуже стабільний партнер, для Естонії дуже важливий. Наш центр більш ніж на 50% працює саме з вами. Наші співробітники, наші експерти завжди з великим завзяттям їдуть в Україну, щоб дружити, передавати наш досвід, допомагати вам виконувати домашню роботу.

Тііна ІЛСЕН:

— Коли Східне партнерство було визначене пріоритетом ЄС, ми створили наш ЕЦСП. Ми хочемо дати партнерам доступ до нашого досвіду, наших уроків, наших помилок, а також до наших досягнень. Те, чого ми досягнули за довгий час, такі країни, як Україна чи Грузія, могли б, скориставшись нашим досвідом, зробити значно скоріше. Ми швидше почали і полетіли з першого стрибка, а у вас було кілька спроб.

Сподіваємося, те, чому ми навчалися під час наших реформ, стане вам у нагоді. Водночас ми зробили кілька реформ, яких не треба було робити, — ми також інколи блукали. І все ж упродовж 27 років нам вдалося збудувати ту державу, про яку ми, естонці, завжди мріяли. Мати власну країну, де держава довіряє тобі, а ти довіряєш державі, де людям просто добре жити. Звісно, багато чого ми ще хочемо покращити, вдосконалити.

Для того, щоб естонський досвід був корисним для реформ, для побудови демократичних практик у країнах Східного партнерства, ми працюємо за принципом, що до нас країни звертаються за різними тематиками. Працюємо за трьома основними напрямками. Перший — «від професіонала — до професіонала»: тут співпрацюють наші міністерства, відомства. Зокрема, допомагаємо вашим податковим інституціям у впровадженні електронних декларацій. Другий напрямок — робота на місцевому рівні. Адже поки не зміниться мислення людей на місцевому рівні, поки в місцевих громадах не з’явиться критичне мислення, нічого не зміниться, навіть якщо в центрі щось і буде вирішуватися. Третій — робота зі ЗМІ та фахівцями з комунікацій.

Людина має нести відповідальність, а не лише критикувати за кухонним столом: «Держава повинна!», «Самоуправління повинно!», тобто ділити цю відповідальність. І, звичайно, коли ти ділиш відповідальність, ти повинен мати можливість вирішувати. В Естонії неурядові організації беруть активну участь у вирішенні проблем. Це дуже добре видно на Фестивалі думок у Пайде. Там обговорюються різні теми — від таких вузьких, як лікувати собак, до того, чи потрібна нам ядерна енергетика. Там і міністри, і представники місцевого самоврядування, і громадські активісти дебатують разом. Так людина відчуває, що вона є часткою того, що відбувається. Тобто вже нема «я проти і я всім не задоволений!». А це свідчить, що ми вже вміємо по-справжньому співпрацювати з неурядовими структурами на місцевому рівні. В Україні подібні проекти ми започаткували в Луцьку, Запоріжжі та Тернополі. Всі стереотипи, що естонці повільні і мало говорять, — це неправда. Завжди хочемо щось сказати і маємо що сказати.

Тііт МАЦУЛЕВИЧ вісім років викладав журналістику в Тартуському університеті. Потім став дипломатом. Сім років свого життя провів в Україні. Був першим послом Естонської Республіки в Україні. Тепер, уже чотири роки, працює при Місії Євросоюзу в Україні. Півроку в складі місії ЄС працював в Одесі.

— Наша програма має назву «Від реформ до кращого життя» не випадково, — каже він. — Коли в 1992-у ми почали реформи, то не впроваджували їх для того, щоб вступати до Євросоюзу. Якби тоді, 1992-го, хтось напророчив, що через 12 років ми вже будемо членами Європейського Союзу, йому б навіть безнадійні мрійники не повірили. Ми реформи робили ДЛЯ СЕБЕ. Не для показухи, не для звітності і навіть не для того, щоб сподобатися ЄС, а для того, щоб краще жити самим. А коли ми впевнилися, що справи наші йдуть непогано, ми подумали: а чому б і не в Євросоюз? Реформи прискорили наш шлях, і ми швидше почали ним йти, ніж наші сусіди латиші та литовці.

Сьогодні більшість людей в Естонії довіряє уряду, таких 55%, судовій системі довіряє аж 60%. А лідерами довіри серед естонських громадян, зі стабільними показниками понад 80%, є кілька державних інституцій: рятувальна служба, армія, Кайтселійт (Союз оборони), поліція і навіть податкова інспекція.

Мене, простого українця, найбільше вразив такий високий рівень довіри до податкової. Пан Мацулевич пояснив, що податкова в Естонії працює прозоро та ефективно. Обіг документів — електронний, платити податки — просто: заповнюєте форму, натискаєте ENTER — і все, звіт відправлено. На це ви потратите хвилину. Форми для заповнення в Інтернеті прості та зрозумілі. Наприклад, форми для сплати податку на прибуток чи єдиного соціального внеску вже впродовж 15 років — без змін. Якщо незабаром їх мінятимуть, то лише в бік спрощення. І навіть якщо ви з якихось причин не встигли вчасно подати декларацію, то це ще не означає, що на вас чекає штраф. Якщо ви до того були дисциплінованим платником, вас лише попередять і впродовж найближчого півроку присилатимуть вам електронне нагадування.

(Далі буде)

Одеса — Таллінн — Одеса.

НА ЗНІМКУ: Яан Рейнхольд і Тііна Ілсен.

Автор висловлює вдячність Естонському центру Східного партнерства (ECEAP) та Українському кризовому медіа-центру за допомогу у підготовці матеріалу.