Видання The Guardian, посилаючись на свої джерела у британському міністерстві внутрішніх справ, прогнозує, що понад 700 багатих росіян (тобто громадян Російської Федерації) матимуть великі проблеми з продовженням своїх так званих «віз інвесторів», які дають право на проживання у Великій Британії.

Простіше кажучи, уряд цієї країни для обмеження у себе впливу РФ, має намір суттєво обмежити кількість росіян на власній території. Для цього Лондон ретельно перевірить близько трьох тисяч уже виданих іноземцям віз стосовно походження їхніх капіталів («віза інвестора» видається в обмін на певний фінансовий внесок у державу, що її видає).

Очевидно, що левова частка іноземців — росіяни. Як зрозуміло й те, що нові проблеми для російських багатіїв, які ховають у Великій Британії «зароблені» у РФ статки, — прямий наслідок відомої «справи Скрипалів».

Нещодавно прем’єр-міністр Тереза Мей — на основі висновків розслі-дування британськими спецслужбами спроби отруєння вкрай небезпечною отрутою (фактично — хімічною зброєю) Сергія Скрипаля та його доньки у березні цього року в містечку Солсбері — офіційно звинуватила Російську Федерацію у цьому злочині. Виправдань, пояснень і, тим більше, каяття від Кремля ніхто вже не чекає. США, Канада, Франція та Німеччина цілком офіційно підтримали позицію Великої Британії, й нова порція економічних та політичних санкцій проти Росії — справа в принципі вирішена. Це лише питання часу, причому з цим, очевидно, не зволікатимуть. І згадані проблеми 700 росіян у Великій Британії — це така собі для всіх дрібничка, окрім них самих. Найближчим часом у Конгресі США почнеться розгляд нового антиро-сійського законопроекту (так офіційно й називається — «Про захист від агресії Кремля»), який битиме вже не по окремих російських олігархах, не по окремих російських фірмах і підприємствах, навіть не по окремих галузях російської економіки, а по всій економіці.

Про ухвалення США нових санкцій за використання Росією хімічної зброї (тобто спроби отруєння Скрипалів) стало відомо ще до того, як Велика Британія офіційно назвала двох підозрюваних у цій справі, оголосивши їх співробітниками російської військової розвідки, які виконували наказ найвищого державного керівництва РФ. Загалом, не варто переоцінювати той факт, що британським контррозвідникам та слідчим вдалося «розкрутити» справу й назвати конкретних злочинців, надавши відповідні докази. Не переоцінювати в тому сенсі, що він нібито визначально вплинув на жорсткість нинішньої позиції Заходу щодо Росії. «Справа Скрипалів» — лише краплина, яка, можливо, переповнила чашу терпіння. А можливо, її переповнила якась інша краплина. Бо Кремль останні чотири з половиною роки видає такі «краплини» відрами й бочками.

Підозрювані в отруєнні колишнього співробітника ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки Юлії — Олександр Петров та Руслан Боширов — часто літали в Європу, один з них зареєстрований у житловому будинку в Москві, інший, імовірно, є співробітником підприємства з виробництва імунобіологічних препаратів.

Тереза Мей так і сказала у британському парламенті: «Хімічна атака на нашій території — лише один з епізодів політики Росії, яка весь час прагне підірвати безпеку — нашу і наших союзників по всьому світу. Росія розпалила конфлікт на Донбасі, незаконно анексувала Крим, багато разів порушувала повітряний простір європейських країн і розгорнула системну кампанію кібершпигунства та втручання у вибори. Вона стояла за спробою збройного перевороту в Чорногорії. І російська ракета, запущена з території, підконтрольної проросійським сепаратистам, збила Boeing «Малайзійських авіаліній».

Практично все згадала росіянам Тереза Мей, нічого не пропустила. Тож Росію каратимуть за все разом, іншими словами — системно, принципово, до кінця. І Кремлеві вже нічого розраховувати, як раніше, що санкції трохи раніше чи трохи пізніше скасують, що просто мине час. Сьогодні вже очевидно, що зашморг Заходу на шиї Росії може бути послаблений чи знятий тільки в разі принципової зміни російської зовнішньої політики. А це, до речі, можливе лише за кардинальної зміни персоналій у Кремлі.

Така ситуація для України і сприятлива, й небезпечна одночасно. Сприятлива — бо очевидно, що ми не ризикуємо залишитися на міжнародній арені єдиними ворогами Росії, що в нас за правильної політики завжди буде можливість мати потужних союзників проти агресора. Небезпечна — бо усвідомлення безрадісних перспектив об’єктивно штовхатиме Кремль на різкі кроки з відчайдушною надією переламати катастрофічну для себе загальну тенденцію. Не переламають, звісно, але майже напевне спробують. Такими різкими кроками може виявитися суттєве розширення збройної агресії проти України (Донбас? Азовське море? Чорне море?). Або якісь масштабні провокації всередині України (терористичні акти, провокування техногенних чи екологічних катастроф, зрив нормального процесу виборів), які, на думку Кремля, могли б розламати Україну на шматки. Фантазії та цинізму на подібні сценарії там вистачить. Тим більше, повторимо, що перспектива близької катастрофи для нинішнього складу Кремля цілком очевидна, і йому вже нічого, за великим рахунком, втрачати.

Джерело: www.ukrinform.ua.