Геополітична ініціатива «Тримор’я» є політико-інфраструктурним проектом насамперед для країн-членів ЄС, однак Україні варто використати всі наявні можливості для залучення до цієї співпраці. Такий ключовий висновок аналітичної записки центру «Нова Європа» «Ініціатива трьох морів»: проміжна ланка євроінтеграції для України», презентованої на прес-брифінгу в Українському кризовому медіацентрі (http://uacrisis.org/ua).

«Серед учасників «Тримор’я» домінує позиція, що посилення політичної складової призведе до більшої конфліктогенності проекту, тому прийнятним варі-антом наразі була б заява України про набуття статусу спостерігача у рамках цієї ініціативи. Варто визначити пріоритетні для України проекти та використовувати будь-яку можливість для залучення до обговорень. Наприклад, у майбутній міжпарламентській асамблеї, Digital Forum, Форумі регіонів», — зазначила Тетяна Левонюк, аналітик центру «Нова Європа».

Експертка звернула увагу на те, що «Міжмор’я» і «Тримор’я», які в Україні нерідко ототожнюють, є різними проектами. Перший — давніший і за цілями — політично-безпековий, другий — більшою мірою інфраструктурний.

Ініціативу «Тримор’я», відому також як «Ініціатива трьох мо-рів», започаткували у 2015 ро-ці президенти Польщі та Хорватії. Основні сфери співпраці — енергетика, транспорт і комунікації. Загалом є ідеї щодо 150 потенційних проектів. Сьогодні «Тримор’я» об’єднує 12 держав Центрально-Східної Європи: країни Вишеградської четвірки і Балтії, Австрію, Хорватію, Румунію, Словенію та Болгарію. 17—18 вересня у Бухаресті від-бувся вже третій саміт ініціативи та бізнес-форум, на яких обговорювалося конкретне практичне наповнення проекту. Серед зовнішніх гравців «Тримор’я» підтримують США, Китай, віднедавна — Німеччина, яка взяла участь у саміті як спостерігач.

Конкретних проектів за участі України поки що три: енергетичний — польсько-український інтерконектор Германовичі—Більче—Волиця з компресорною станцією у Страхоціні, який мають завершити до 2020 року; транскордонна магістраль Via Carpatia, від Клайпеди до Салонік — найбільший транспортний проект у рамках ініціативи (до 2050-го), та Go Highway Одеса-Ґданськ. Серед потен-ційних — так званий енергоміст з Польщею, що передбачає переорієнтацію Хмельницької АЕС, інтерконектор з Румунією та водний шлях Е40.

Для успішної реалізації цих проектів і залучення до нових необхідна проактивна позиція України, злагоджена робота міністерств та відомств, а також успіх реформ, зазначають у рекомендаціях до аналітичної записки. «Стабільніша з точки зору внутрішнього реформування країна є надійнішим партнером в очах Центрально-Східної Європи. Тому чим успішнішими будуть реформи щодо енергетичних ринків, транспортної інфраструктури, умов ведення бізнесу, тим більше у нас шансів активніше бути залученими до проектів у рамках Тримор’я», — зазначила Тетяна Левонюк.

Крістіан-Леон Цуркану, Надзвичайний і Повноважний посол Румунії в Україні, коментуючи аналітичну записку, зазначив, що «Тримор’я» є і полі-тичним проектом: «Це політична ініціатива, але основою є саме економічна співпраця. Власне, це ініціатива за посилення економічної співпраці, співпраці у межах ЄС та трансатлантичної співпраці». Він також акцентував на тому, що ініціатива не виключає безпекової складової. Транспорт, енергетика і комунікації самі по собі тісно пов’язані із безпекою та викликами сьогодення», — наголосив пан Цуркану і додав: «Бізнес-форум у Бухаресті справді чудова нагода для України, а також Молдови і Грузії долучитися до конкретних проектів, які обговорюються. На жаль — я був здивований, коли дізнався про це, — у Бухаресті не було офіційних представників України».

Головні причини, чому Україна наразі не може стати повноцінним учасником «Тримор’я» — розбіжність бачення різних учасників щодо цього питання, а також те, що не-члени ЄС не можуть отримувати фінансування з європейського бюджету в такому ж обсязі, як країни-члени, пояснив Томаш Буйко, другий секретар посольства Республіки Польща в Україні. «Для Польщі «Тримор’я» є одним з основних напрямків зовнішньої політики. […] Перелік членів ініціативи на цьому етапі завершений, але ми раді будемо бачити різні форми співпраці із зовнішніми партнерами, в тому числі з Україною», — зазначив польський дипломат.

Найближчим часом Україна включиться у співпрацю щодо «Тримор’я» в рамках міжпарламентської асамблеї. «Ми вітаємо [запрошення до міжпарламентської асамблеї] і маємо надію, що отримаємо запрошення на установчу сесію», — сказав Остап Кривдик, радник голови Верховної Ради України, і додав, що питання планують обговорити на майбутній тристоронній міжпарламентській асамблеї Україна—Польща—Литва і на Балтійській асамблеї у Вільнюсі. «Ініціатива є дуже важливою, й Україні потрібно з нею співпрацювати. Але, як на мене, питання безпеки має бути чіткіше проговорене в її концепції. Питання вільних виборів і відсутності інформаційних атак, стабільності постачання енергії — це не є «антиросійські» питання, без безпеки нема економіки», — зауважив Остап Кривдик.

Маркіян Лубківський, надзвичайний та повноважний посол України, вважає, що нашій країні важливо активніше висловлювати зацікавленість щодо участі у проекті на рівні офіційних представників держави. «Насправді «Тримор’я» треба розглядати, з української точки зору, як практичну частину інтеграції України до ЄС і НАТО, досягнення європейських стандартів у зазначених сферах. Неучасть України в ініціативі є грубою геополітичною помилкою. Те, що Україна пропускає вже третій саміт «Ініціативи трьох морів», — це велике недопрацювання МЗС», — наголосив він.