30 жовтня Всесвітній фонд природи (WWF) оприлюднив дані звіту «Жива планета»-2018, чи не найбільшого дослідження «стану здоров’я» Землі. В Одесі презентація цього звіту та його обговорення відбулися 1 листопада.

У межах дослідження науковці проаналізували дані 16704 популяцій 4005 видів тварин по всьому світу за останні 40 років. Динаміка «Індексу живої планети» вказує на зниження за цей час кількості хребетних тварин на 60%. Тобто в середньому чисельність популяцій ссавців, птахів, рептилій, амфібій і риб зменшилася за останні чотири десятиліття більш ніж наполовину. Найрізкіше скорочення спостерігається у Південній та Центральній Америці — на 89% від 1970-го. Найвразливішими виявилися прісноводні види, чисельність популяцій яких зменшилася на 83%.

Серед основних причин стрімкої втрати біорізноманіття у світі науковці називають «Велике прискорення»: із 1950 року всі показники людської діяльності (видобуток корисних копалин, урбанізація, збільшення кількості населення) дуже зросли і спровокували різке збільшення попиту на енергію та територію, а це призвело до безпрецедентних змін на планеті. Експерти також вважають, що людство вступає у нову геологічну епоху — антропоцен, коли саме людина є ключовим фактором, який змінює клімат, біорізноманіття та довкілля в цілому.

«Ми є першим поколінням, що має чітке розуміння цінності природи та нашого впливу на неї. І ми можемо бути останнім, що може змінити ситуацію на краще. Відтепер до 2020 року — поворотний момент в історії планети», — наголошується у звіті.

Попри те, що найвідчутніше зниження популяцій у південній півкулі, не оминуло воно і європейський континент.

— Загроза зникнення видів ще ніколи не була настільки сер-йозною, як сьогодні. І, на жаль, мало хто розуміє, як тісно ми пов’язані з мережею життя, яку називають біорізноманіттям. Найшвидше зникають види, пов’язані з прісноводними екосистемами. Одна з останніх укра-їнських втрат — це осетер європейський, якого ще називають атлантичним. Цей вид пережив динозаврів і масштабне вимирання видів на планеті, однак був знищений внаслідок діяльності людини. На черзі зникнення — наступні види осетрових, — заявила координаторка пріс-новодного напрямку WWF в Україні Ольга Денщик.

Окрім осетра європейського, на території України за останні півстоліття також зникли тюлень-монах, довгокрил звичайний і ховрах європейський. Щоб привернути увагу до втрати біорізноманіття, команда WWF в Україні ініціювала кампанію «Зниклі сторінки. 404», де розповідає про види, яких більше у нас нема.

— Ми мало не щодня зустрічаємо сторінку 404 у мережі, тобто таку, яка з якихось причин більше не існує. У дикій природі України, на жаль, так само є такі сторінки. Тож ми використали цю ідею, щоб наочно показати, яких сторінок світу дикої природи України більше нема. Приєднатися до кампанії дуже легко — для цього достатньо поширити інформацію серед своїх друзів, зокрема через соціальні мережі. Якщо ви готові на більше — запрошуємо змінити свій спосіб життя на ощадливіший з точки зору використання природних ресурсів, — наголосила кооординаторка кампанії «Жива планета»-2018 в Україні Марічка Закалюжна.

WWF закликає уряди, бізнес та громадські організації взяти новий курс на такі взаємини між людиною і природою, які допоможуть не лише зупинити втрату біорізноманіття, а й відновити його до первинного стану.

Про зустріч «зеленої» спільноти в Одесі — у наступному номері.