В Одеській національній науковій бібліотеці розпочався традиційний тиждень, присвячений Дню української писемності та мови. У рамках заходу відбулася презентація книжково-ілюстративної виставки «Українська мова – духовна основа народу». До уваги відвідувачів-найвідоміші видання джерел українського слова: стародавні літописи, фольклорні збірки старих часів, а також найновіші наукові видання з української філології.

В Одеській научці зібралися для того, щоб сказати добре слово про рідну мову, згадати сиву старовину – Нестора Літописця, Велесову книгу, «Слово о полку Ігоревім» – саме тому на виставці були представлені найвідоміші видання, покладені в основу українського слова: стародавні літописи, український фольклорні збірки. Були тут і новітні наукові видання з української філології з фондів наукової бібліотеки.

Валентина Колесникова, провідний бібліотекар відділу зв’язків з громадськістю і реклами, вважає, що для тих, хто активно цікавиться українським словом, на виставці є широкий вибір:

Це наші наукові праці, наукові мовознавчі видання і, звичайно, вони доповнюють більш, ніж п’ять мільйонів книжок, що містяться у нашому фонд, а він у нас дуже потужний – це наукові праці, підручники, довідники, енциклопедії, а також широко представлено науково-періодичні видання

Валентина Колесникова окреслила напрямки популяризації української мови на Одещині:

– Багато сучасних науковців, мовознавців, підіймають нашу українську мову на високий п’єдестал. Актуально звернутися не тільки до витоків українського слова, до наших класиків, згадати того ж батька українського письменства Котляревського, основоположника української літературної мови всіма нами шанованого Кобзаря – Тараса Шевченка, але і до новітніх наукових праць. Необхідно знайомити одеситів з сучасними українськими класиками, такими, як Ліна Костенко, з поезіями Симоненка, Стуса.

Незважаючи на всі утиски, імперську ідеологію, переселення, мова, як національний код саме завдяки народу, який і в найважчі часи гонінь зберіг їй вірність, дійшла до наших днів. Володимир Сподарець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології ПНПУ імені К.Д. Ушинського вважає, що і наше майбутнє може відбутися тільки тоді, коли ми будемо хотіти стати собою і тільки за умови, якщо ми будемо зі своєю, а не чужою мовою на вустах.

– Чужа мова прекрасна – її слід поважати, але вона комунікативна, а рідна мова душевна, духовна – це той код нації, який уточнює, хто ми є на цій землі,– підкреслив Володимир Сподарець. – Мова – це музика, її треба чути, її можна записати яким завгодно нотним порядком. Провідники нації – це підсилювачі мови, а джерело її – це народ, Саме він зберігає її. Рідну мову необхідно необхідно не тільки любити, але і зберігати, всіляко підтримувати, щоби і у майбутньому наші діти змогли впевнено говорити: «Українська мова-мова не тільки для спілкування, це мова нашої самобутності, нашого єднання”.

– Особлива роль тут належить бібліотекам та їхнім колективам,– зазначила Ірина Бірюкова, генеральний директор ОННБ, – Місія бібліотеки – зібрати, зберегти і надати до широкого доступу цей величезний скарб, величезний масив документів. Наша бібліотека найстаріша публічна книгозбірня України, всі, хто хоч раз приходив сюди на екскурсію, знають про це, знають про скарби, які ми зберігаємо, а це – скарби українського народу. Ми засвідчуємо не тільки те, що мова наша збереглася, мова давня, шанована в світі, ми розуміємо всі її коди – вона сучасна, вона модерна, ми розуміємо одне одного, ми переглядаємо телепередачі, ми спостерігаємо сплеск українського книговидання. І це тішить – ми можемо оцінити наскільки багата і розвинена наша культурна спадщина.

Пересвідчуватися у тому буде гарна нагода ще кілька днів – заходи тижня української писемності та мови триватимуть до 12 листопада.