У понеділок, 19 листопада, на офіційному сайті Вселенської патріархії з’явилося повідомлення про те, що об’єднавчий Собор Української православної церкви відбудеться у грудні.

«У ході підготовки зібрання Святого та Священного Синоду 27-29 листопада 2018 р. Константинопольський Вселенський патріархат знову підтверджує своє священне рішення про надання томосу автокефальній Православній церкві в Україні, — цитує повідомлення Релігійно-інформаційна служба України. — Допоки процес підготовки до Святого Собору Православної церкви в Україні триває, конкретну дату (його скликання — Прим. risu.org.ua) впродовж грудня 2018 року буде представлено для підтвердження й оголошення Святим та Священним Синодом Вселенського патріархату».

Відтак, слід сподіватися, що 27-29 листопада Константинополь офіційно оголосить дату скликання об’єднавчого Собору Української православної церкви.

У той же день патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет на своїй сторінці у Фейсбуці поширив заяву, в якій наголосив на недопустимості того, щоб привід змін у Церкві був використаний недоброзичливцями, аби підірвати її єдність чи перетворити на знаряддя чужих інтересів. У заяві, зокрема, йдеться:

«У зв’язку з поширенням низки публікацій, явною метою яких є посіяти замішання в Українській церкві та в суспільстві, підірвати процес діалогу між українською стороною та Константинопольською Матір’ю-Церквою — Вселенським патріархатом, хочу повідомити всіх про наступне.

Обрання предстоятеля для єдиної помісної Української православної церкви відбуватиметься на Соборі, після того, як на ньому буде проголошене й утверджене церковне об’єднання.

Самовисування кандидатур на предстоятельство в Церкві не допускається канонами. Раніше повідомлялося, що єпископат УПЦ Київського патріархату пропонуватиме мою кандидатуру для обрання предстоятелем.

Я дякую єпископату за висловлення довіри до мене, так само, як вдячний за потужну підтримку з боку повноти Київ-ського патріархату і всього суспільства. Зараз у мене є сформоване бачення того, як далі треба діяти, і про нього через наше особисте спілкування знають наші партнери з діалогу, що триває. Запевняю, що в рамках цього діалогу ми дотримувалися і будемо дотримуватися взятих на себе зобов’язань так само, як і його інші учасники.

Якою буде моя відповідь на згадану вище пропозицію про обрання, якщо вона буде оголошена офіційно на Соборі, я також офіційно повідомлю Собору, обґрунтувавши перед ним своє бачення і рішення, та очікуючи від нього підтримки моєї позиції.

Підставою для відповіді буде виключно розуміння блага Церкви і відповідальність перед Господом за належне виконання дорученого мені Ним служіння на Київському престолі, яке я, з милості Божої, несу вже понад 52 роки.

Дотепер, коли було потрібно для Церкви, я був твердим і непохитним, не полишаючи предстоятельства, хоч і вимагали цього від мене у Москві, вживаючи і примус, і обіцянки. Так само заради блага Церкви я йшов і на поступки, зокрема, коли бувши предстоятелем УПЦ, я заради об’єднання у 1992 році поступився цією посадою.

Рік тому Московська патріархія моє бажання досягти визнання автокефалії Української церкви і мій лист про кроки, спрямовані до цього, сприйняла як нагоду зруйнувати і поглинути Київський патріархат. Я рішуче став на заваді цьому — і московський план провалився.

За всі ці десятиліття ні погрози сильних світу цього, ні море бруду, яким чорнили моє ім’я, ні «заборони та анафеми» — ніщо не змусило мене відступити від виконання волі Божої та служіння Українській церкві. Історія засвідчує вірність такого шляху, і я хочу запевнити наш єпископат, духовенство і паству, що не відступлю від нього і в майбутньому.

Тому і зараз, маючи відповідальність як патріарх Київський і всієї Руси-України, я робив і робитиму все необхідне для того, щоби об’єднавчий процес був успішно довершений, щоби єдина помісна УПЦ була утверджена, а потім визнана іншими помісними церквами.

Одночасно недопустимо, щоби привід змін у Церкві був використаний недоброзичливцями, аби підірвати її єдність чи перетворити на знаряддя чужих інтересів — таке знаряддя, яким, на жаль, є зараз митрополія Московського патріархату в Україні. Нашому народу і країні потрібна справді незалежна Церква, а не чужий інструмент, лише прикритий найменуванням незалежності.

Супротивники розуміють історичну важливість того, що відбувається, так само як і чутливість процесу підготовчого діалогу. Тому і роблять все, на що здатні, щоби перешкодити успіху, задіявши різні засоби — гроші, дипломатію, спецслужби, залежні від них ЗМІ, вживаючи напівбрехню і відверту неправду.

Я закликаю і всю повноту Церкви Київського патріархату, й українське суспільство, і всіх учасників об’єднавчого процесу — зберігати мудрість і тверезість. Мета ворогів — посіяти недовіру і замішання. Наша спільна мета — успішно завершити розпочату справу.

І я вірю, що це відбудеться — з допомогою Божою!».

Натомість в Українській православній церкві (Московського патріархату) пригрозили покарати всіх, хто візьме участь в об’єднавчому Соборі.

«Нашою Церквою було прийнято соборне рішення, яке є обов’язковим для виконання всіма вірними Українській православній церкві (МП). Це стосується і єпископату, і духовенства, і мирян. У цьому рішенні сказано конкретно, що брати участь у так званому «об’єднавчому соборі» ніхто з нас не може», — цитує на своїй сторінці у ФБ Центр інформації УПЦ (МП) митрополита Бориспільського і Броварського Антонія.

За його словами, якщо цим рішенням деякі єпископи знехтують, то це буде розцінено як «канонічне порушення». «Все, що йде врозріз з канонічними правилами і тими рішеннями, які прийняті Українською православною церквою, буде розцінене як канонічне порушення, за яким ітиме відповідне дисциплінарне стягнення. Це не покарання — «мечем рубаємо», а констатація того, що певний священнослужитель порушив архієрейську клятву і вийшов з канонічної Церкви, яка його породила як єпископа», — наголосив митрополит Антоній, додавши, що питання про те, яким саме буде покарання, вирішуватиме Синод згідно з церковними канонами.