ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



ІНТЕРАКТИВНА РОЗМОВА ПРО ТЕ, ХТО «СВІЙ», А ХТО «ЧУЖИЙ» В ОДЕСІ
13.12.2018 / Газета: Чорноморські новини / № 104(22014) / Тираж: 8525

Яке воно, місто, в якому живу? Я тут свій чи чужий? Якщо це місто моє, то хто я в ньому — гість чи все-таки господар? І якщо я не беру відповідальність за своє місто, то яка сила панує в моєму місті?

Такі та інші, глибокі й бентежні, питання ставили собі та друзям учасники театральної майстерні на тему «Свій-чужий: портрет міста Одеси», мета якої — просування соціальної інклюзії для роботи з конфліктами.

Майстерню проводила тренерка Наталя Вайнілович — авторка програм, тренінгів, семінарів з акторської імпровізації, командної взаємодії, засновниця громадської організації «АРТ-Плейбек. Інклюзивне театральне об’єднання», організаторка всеукраїнського фестивалю «АРТ-Плейбек. Разом». Родом вона із Києва, театром імпровізації займається з 2010 року, але й досі продовжує навчатися.

Поговорити «за Одесу» зібралися люди дуже різні за віком, професіями, соціальним статусом. Серед присутніх і корінні одесити, і ті що «понаїхали», в тому числі й ті, хто знайшов тут притулок через агресію на сході.

Упродовж трьох днів учасники майстерні розповідали історії, робили вправи на тілесну виразність, працювали з голосом, розвивали навички емпатії, активного слухання, навчалися взаємодіяти з іншими — і виходили на сцену, знаходячи саме ті слова, які в змозі описати ставлення, почуття, бажання, що стосуються покращення життя в Одесі.

Важливою умовою участі в майстерні була готовність до діалогу, сприйняття різних точок зору, до ненасильницького спілкування. Усі учасники — дуже різні, тож до порозуміння приходили з допомогою мистецтва. Досліджували свої взаємостосунки, відкривали особисті історії іншим людям, проживали певні соціальні ролі. На основі всього цього потроху й вимальовувалася інтерактивна вистава на тему «Свій-чужий: портрет міста Одеси», що відбулася у просторі «IQ Space».

Вистава була кластерною — вона складалася з фрагментів різних історій з реального життя людей, які тут живуть, навчаються, займаються творчістю, створюють соціальні проекти або ж, як то кажуть, шукають своє місце під сонцем. Це історії, які стосуються актуальних для Одеси тем. У постановці поєднувалися різні методики: плейбек-театр, форум-театр, елементи документального підходу плюс образність і конкретність.

На спектакль прийшли всі охочі. А побудований він був так, аби глядачі мали можливість стати його активними учасниками, й уплести в постановку власні історії.

Одна з учасниць майстерні розповідає:

— Я дуже рідко вважала це місто своїм, хоча тут народилася. Мені були не зрозумілі в різні періоди мого життя одеські приколи — «по знайомству», «з-під прилавка». Я не могла збагнути, чому тут є нормою запізнюватися на зустрічі на півгодини, не отримувати дрібну решту при покупці, чому тут усі ходять якось розслаблено, наче зібралися на пляж, чому моя відповідальність закінчується порогом квартири, а в інших місцях можна поводитися, як завгодно, чому в Одесі все продається й знищується... У мене вистачало претензій до міста. Але коли я послухала інших з їхніми історіями, тих, хто виріс серед вічної мерзлоти чи дихав вугільним пилом, тих, кому довелося залишити свої домівки, я усвідомила, що весь цей час моє місто мене оберігало... І мені стало соромно перед ним. Я зрозуміла, що відповідальність за місто починається з мене.

Учасники на сцені щиро ділилися своїм особистим, тим, чим зазвичай люди не готові ділитися, тож глядачі відповідали взаємністю, активно включаючись у колективну роботу, спільне дійство.

Червоною лінією крізь виставу проходили написані учасниками листи до Одеси, які висіли на білизняному шнурі, причеплені прищіпками. Коли вони звучали, — хотілося сміятися й плакати одночасно. Це були дуже правдиві листи, в яких — і любов, і злість, і бажання змінити щось навколо себе.

Одним з атрибутів вистави стала звичайна електрична лампочка. Та, яку так часто хтось викручує в під’їзді. Та, що дає світло, якого бракує. У постановці лампочка має символічне значення: вона — як показник нашої громадянської свідомості, що висвічує наші стереотипи, страхи, ставлення одне до одного.

Тренерка Наталя Вайнілович задоволена:

— Мені пощастило працювати із щирими, вдумливими людьми, які здатні були перемогти зону дискомфорту, які бажають рухатися далі, бачать сенс у тому, що ми робили — і це велике щастя. Я відчула себе своєю в Одесі, місті, якого не знаю, з людьми, з якими побачилася вперше. Лише три дні — і щось усередині змінюється. Народжується щось нове. Продовження — точно — буде!

Володимир Богатирьов, один із глядачів, вважає:

— Для нашого суспільства не характерно, що театр порушує важливі проблеми і слугує інструментом для розв’язання соціальних питань. Однак те, що я побачив сьогодні на сцені, — це яскрава подія, яка показує, що театр нині — це не лише розвага, а й, перш за все, — можливість вирішення конфліктів, у тому числі й внутрішніх, соціальної взаємодії. Адже мета таких майстерень у тім, щоб ставити питання, а далі — думати, відчувати, діяти, жити.

Проект співфінансується Форумом громадянської служби миру (forumZFD) і спільно впроваджується ГО «АРТ-Плейбек. Інклюзивне театральне об’єднання» та Програмним офісом цього Форуму.

Автор: Ольга ФІЛІППОВА

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.033