Пряма мова:

«По завершенню реформи децентралізації (у рамках якої добровільно мають бути створені об’єднані територіальні громади – ОТГ), кінцевим результатом стане те, що районів, як таких, існувати не буде. На карті України будуть лише ОТГ. В Одеській області вже активно розвиваються Куяльницька, Балтська, Затишанська, Захарівська, Ізмаїльська, Подільська, Килійська, Маяківська та багато інших об’єднаних громад. Можна навести приклад Подільського району: як такого його фактично не існує, натомість створено дві громади – Куяльницька та Подільська ОТГ. Подільська районна рада не має повноважень приймати бюджет розвитку району, адже кожна об’єднана територіальна громада має право приймати власний бюджет й стає суб’єктом фінансування як державного, так і обласного бюджетів. Дана реформа має бути завершеною у 2020 році»

Анатолій Урбанський, голова Одеської обласної ради

Наші – серед лідерів

За бюджетними показниками 2018 року три об’єднані територіальні громади Одещини увійшли до двадцятки найкращих в Україні у групі громад від 10 до 15 тис. жителів.

Так, Авангардівська громада посіла почесне друге місце, Шабівська – 14-те, Біляївська – 16-те. Крім того, Великомихайлівська ОТГ розташувалася на 26-й позиції, Красносільська отримала 27-й номер, Березівська – 29-й, Ширяївська – 39-й, Мологівська – 73-й, а Вилківська – 83-й. У рейтингу громад, що налічують більше 15 тис. жителів (всього 87 ОТГ) Балтська стала 33-ю, Куяльницька – 40-ю.

Значний крок вперед для сіл

Великомихайлівський район

Великомихайлівська об’єднана громада утворилася однією з перших в Україні. До її складу увійшли вісім сільських та одна селищна рада. Загалом — це 25 великих та малих сіл, що займають майже половину площі району.

Нині, на четвертому році самостійного господарювання, голова ОТГ Тетяна Жарська впевнено стверджує, що реформа децентралізації справді є однією з найуспішніших в нашій державі. Із самого початку мешканці громади відчули всі переваги змін в місцевому самоврядуванні.

– Із самого початку ми обрали для себе чотири найважливіших напрямки у діяльності ОТГ: капремонти об’єктів соціальної сфери, будівництво вуличного освітлення, забезпечення людей якісною питною водою та ремонт доріг, – каже голова Великомихайлівської громади Тетяна Жарська. – У більшості випадків через брак коштів у місцевої влади до цих робіт «не доходили руки» десятиліттями. Особливо це стосується закладів соцсфери – шкіл, будинків культури, дитсадків. Вони дісталися об’єднаній громаді у спадок в дуже поганому стані – текли дахи, руйнувалися стіни, вікна й двері… На сьогодні ці приміщення мають зовсім інший вигляд.

Ще один плюс – ретельна робота над наповненням бюджету. Спеціалісти новоствореної громади намагаються використати всі існуючі резерви і постійно знаходять тих, хто ухиляється від сплати податків та зборів. Це також дає відчутні результати: якщо до об’єднання спільний бюджет складав приблизно 7 мільйонів гривень, то, за результатами 2018 року, ОТГ має майже 48 мільйонів власних доходів.

Крім цього, громада отримує ще й державну фінансову підтримку на реалізацію інфраструктурних проектів. Кожен рік ця сума зменшується. У перший рік створення ОТГ отримала 11 мільйонів гривень, на другий – 7 млн., на третій – 5 млн. Якою буде підтримка цьогоріч – невідомо, але великомихайлівці сподіваються, держава виконає взяті на себе зобов’язання щодо фінансування інфраструктурних проектів протягом п’ятьох років. Громада намагається використати цю допомогу за максимумом – постійно подає все нові й нові проекти і, слід сказати, що практично всі вони реалізуються.

– На фоні такої позитивної картинки щодо наповнення бюджету власними доходами, чимало коштів громади йде на утримання закладів соціальної сфери, – ділиться переживаннями очільниця ОТГ. – Під нашим «крилом» – по вісім шкіл і будинків культури, шість дитсадків, музична і спортивна школи, будинок дитячо-юнацької творчості. Всі ці заклади ми утримуємо тепер за власний рахунок, бо тут займаються переважно діти нашої громади. Крім цього, в райцентрі є чимало установ, які мають фінансуватися з державного бюджету, але керівники чомусь також звертаються до нас по допомогу. Тут і прикордонники, і військкомат, і МНС, і поліція, і пенітенціарна служба… Лише на останній сесії ми прийняли п’ять програм фінансової підтримки державних установ. На виділені кошти будуть придбані канцтовари, пальне, бланки тощо. Наприклад, один підрозділ просив у громади 700 тисяч гривень на формений одяг, бензин, ремонт транспорту і таке інше, але ми виділили тільки 50 тисяч.

Голова ОТГ констатує, що поряд зі щорічним збільшенням бюджету громади збільшуються і статті витрат. Адже на плечі ОТГ лягає чимало нових обов’язків щодо фінансування державних зобов’язань. «Візьмемо для прикладу проїзд у громадському транспорті, – зауважила Тетяна Жарська. – Держава надає право безкоштовних перевезень громадянам пільгової категорії. Але фінансове забезпечення покладається на місцеві бюджети. Саме від такого дисонансу і виникають конфлікти між перевізниками та пасажирами. Бо людина хоче скористатися правом, що надала держава, а для деяких місцевих бюджетів це непосильний тягар. Так само й забезпечення тюнерами цифрового ефірного телебачення Т-2. Якщо держава прийняла рішення допомогти пенсіонерам, то нехай і фінансує свої новації. Лише на пільгове перевезення в межах району в нас щороку витрачається понад 200 тисяч гривень. І це при тому, що на три села автобуси не ходять. Щоб вирішити цю проблему, ми плануємо придбати власний автобус за рахунок інфраструктурної субвенції і налагодити рейси так, щоб два рази на тиждень люди мали можливість приїхати до райцентру».

І все ж, незважаючи на такі «сюрпризи» від держави, Тетяна Володимирівна Жарська вважає, що реформа децентралізації проходить під знаком плюс. За три роки відремонтовано, впорядковано і збудовано десятки об’єктів, і це значний крок уперед для великих та малих сіл. Вперше за рахунок коштів місцевого бюджету селищна рада змогла не латати, а асфальтувати дороги! Чого лише варта нова ділянка траси у самому центрі Великої Михайлівки, що пролягла у минулому році. Вартість проекту – 6 мільйонів гривень. Крім цього, асфальт «побачили» ще три вулиці у райцентрі.

– Я можу стверджувати однозначно: позитивних моментів від реформи децентралізації дуже багато, і ми ніскільки не шкодуємо, що одними з перших в Україні стали на шлях об’єднання в територіальну громаду, – сказала на завершення розмови Тетяна Володимирівна. – Сьогодні нам ніхто не може дорікнути, що всі кошти зосереджуються у Великій Михайлівці. Ми налагодили роботу так, що кожне село громади за рахунок власних доходів утримує свої заклади соціальної сфери, а залишок грошей іде на розвиток території конкретного населеного пункту. Ніхто ні в кого грошей не забирає. Депутати від сіл бачать всі надходження від податків і зборів, вони ж подають плани соціально-економічного розвитку. А завдання апарату селищної ради – розробляти кошториси, шукати підрядників тощо. Мені є з чим порівняти, бо довелося працювати головою селища і громади. Так, зараз набагато важче, але й масштаби виконаних робіт вражають».

Олена Харченко

Чим живе Ширяївська ОТГ?

Минулий рік був неофіційно оголошений роком підтримки освіти, а у нинішньому роблять акцент на медицині. Втім, медичні заклади громада не поспішає брати на свій баланс, вирішивши посилити потужності центральної районної лікарні у селищі Ширяєве, яка користується популярністю у місцевих мешканців. На думку місцевої влади, усі сфери мають розвивалися гармонійно: інфраструктура, освіта, культура, медицина тощо.

На території ОТГ працюють сім шкіл, за час існування громади з бюджету спрямовано чимало коштів на модернізацію котелень, енергоощадні заходи і технічне оснащення. Налагоджено підвезення дітей і вчителів до освітянських і дошкільних закладів. Тепер очікують на покращення знань учнів.

Поза тим, за кошти з обласного бюджету у сумі понад 1,3 млн грн відремонтовано районний Будинок культури, придбали нові меблі та обладнання.

Що стосується доріг, то у 2017 році, тобто в перший рік існування ОТГ, відремонтували 19 вулиць в селищі (майже 7 км) та кілька вулиць і міст через річку Великий Куяльник у Мар’янівці.

Суттєво оновили в громаді і комунальну техніку. Запрацював комбінат комунального підприємства з виготовлення різноманітних будівельних матеріалів для населення. Для нього придбали верстати для виготовлення тротуарної плитки та бетонних блоків, з обробки деревини, а для потреб комунального підприємства – екскаватор-навантажувач, трактор, обладнання для розчищення доріг від снігу.

— Чимало зробили і для ремонту водогонів, придбали кілька башт Рожновського, і вперше за багато років, нарешті, навели лад на сміттєзвалищі. Там зробили освітлення, огорожу, прибрали все довкола, розчистили узбіччя, а також облаштували робоче місце для диспетчера, який перевіряє машини, що привозять сміття, аби не було несанкціонованих викидів, — розповів заступник селищного голови Артем Демчуков. — Ми вважаємо, що для системної роботи громади важливо бачити стратегію її розвитку та планування. Тому розробили містобудівну документацію з планування населених пунктів громади, провели топографо-геодезичні роботи у чотирьох старостинських округах, розробили генеральні плани разом із планами зонування для центрального селища та трьох сіл.

Нагадаємо, що перші вибори в громаді відбулися 18 грудня 2016 року. Вона об’єднала п’ять місцевих рад та понад 11 тисяч жителів.

У громади – своя стратегія

Березівська ОТГ

Березівська міська об’єднана територіальна громада ухвалила Стратегічний план розвитку до 2027 року, яким визначено три стратегічні цілі: торгівля і послуги, переробка сільськогосподарської продукції, розвиток людського капіталу.

Для реалізації амбітних задумів на постійній основі працюватиме Березівський ярмарок. Туристів приваблюватимуть екскурсії катакомбами і ландшафтним парком, традиційні святкування Дня міста тощо.

Наявність кількох вільних земельних ділянок дозволить створити підприємства з переробки сільгосппродукції. Крім того, громада володіє кількома будівлями, які можна використати для відкриття нових підприємств. Такий підхід сприятиме залученню інвестицій у пріоритетні сектори економіки. Реальним є розвиток кооперативного руху, зокрема, створення молочного кооперативу у селі Роздол. Це стосується й місцевих бджолярів.

Стосовно розвитку людського капіталу, то, на прикладі успішної діяльності Березівського самоорганізованого навчального простору передбачається створення СОУП у Вікторівці та покращення матеріально-технічної бази обох просторів. Планується облаштування сонячних колекторів для нагрівання води у ДНЗ №6, модернізація опалення усіх шкільних навчальних закладів, їх ремонт та благоустрій.

На часі — створення комунальної медичної установи ЦПМСД, а у найближчій перспективі — будівництво близько 2 км вуличного освітлення у місті Березівка, а також у сільській місцевості. Правопорядок забезпечуватиме муніципальна варта, система відеоспостереження на основних вулицях та проїзних шляхах. Передбачається ремонт доріг і тротуарів, діяльність інспекції з благоустрою, будівництво сміттєспалювального заводу та запровадження роздільного збору і переробки сміття, відкриття нових маршрутів громадського транспорту.

Кожен має відчути свою відповідальність

Любашівська ОТГ

Любашівська ОТГ об’єд­нала села Іванівської, Сергі­ївської та Агафіївської сільських рад. І, на переконання її очільника Геннадія Павлова, варто зробити все можливе і неможливе, щоб люди відчули себе єдиним цілим цього об’єднання. Перше за все, вкрай необхідне зручне автосполучення між селищем і сільською глибинкою.

– Найперше, ми запланували капітальний ремонт трьох стратегічних доріг: від Любашівки до Іванівки та Антонівки, від Агафіївки – до кордону з Миколаївською областю та між Янівкою і Сергіївкою. Важливість цих автошляхів й у тому, що ними курсують шкільні автобуси. Щоб мешканці сільських територій відчули, що живуть не в гірших умовах, ніж у Любашівці, до квітня плануємо завершити освітлення вулиць в селах Іванівського старостинства, Сергіївці та Олександрівці. Підведемо світло до кожного куточка, де його ще немає. Принагідно скажемо, що в Любашівці у 2010 році було всього 2 кілометри зовнішнього освітлення. Сьогодні мережа вуличного освітлення становить 56 кілометрів. Ще 11 км – і Любашівка буде освітлена стовідсотково.

Аналогічний підхід в ОТГ і до забезпечення жителів якісною питною водою. Сьогодні інвентаризується водне господарство, обліковуються башти Рожновського, водогінні мережі та свердловини у всіх населених пунктах об’єднаної громади. Їх передають на баланс та обслуговування КП «Джерело-комунсервіс».

Невпинно дбають у Любашівці про розвиток медичної галузі. Сума, яку вже спрямовано з бюджету ОТГ на потреби лікарів, придбання необхідного медичного обладнання, добігає до двох мільйонів гривень. Особливо переймається голова ОТГ відновленням роботи ФАПів у Сергіївці та Агафіївці. Громада обіцяє забезпечити фельдшерів безкоштовним житлом і заохочуватиме їх матеріально.

Можливість втілювати у життя необхідні першочергові проекти дасть фінансова децентралізація. Торік дохідна частина бюджету селищної ради становили 18 млн. грн. Поточного року прогнозується в межах 42 млн. грн. 4 млн. грн. інфраструктурної державної субвенції вже надійшли на вирішення проблем перехідного періоду. Їх витратять на придбання комунальної спецтехніки для належного утримання вулиць і доріг.

– Я – переконаний прихильник децентралізації, — каже Геннадій Павлов. — Самоврядування має бути реальним, а не декларативним. Члени громади нарешті повинні навчитись самостійно керувати життям свого селища, брати участь у прийнятті важливих рішень. Раніше повноваження і ресурси були сконцентровані в центрі і розподілялись по виконавчій вертикалі. Тепер же основна частина зароблених коштів залишається у громаді, і її члени мають самі приймати рішення, на що їх витрачати. Таким чином, ми будуємо громадянське суспільство, де немає сторонніх спостерігачів, а кожен відчуває відповідальність за те, як живе громада».

Юрій Федорчук

Будуємо нову модель самоврядування

21 лютого у Києві відбулися загальні збори Асоціації об’єднаних територіальних громад, під час яких виступив з промовою Голова Уряду Володимир Гройсман.

За словами прем’єра, перший етап децентралізації – створення громад – Україна пройшла. Метою нового етапу є запровадження і закріплення змін до 2020 року – аби провести місцеві вибори вже на новій законодавчій та територіальній основі.

Прем’єр-міністр наголосив, що згуртованість громад навколо продовження реформи дуже на часі.

Довідково

Зараз в Україні сформовано 876 спроможних громад.

Місцеві бюджети зросли на порядок – до майже 234 млрд грн.

У власність громад передано 1,5 млн. га земель сільськогосподарського призначення.

Новий етап передбачає формування 100 спроможних районів і 1600-1800 спроможних громад, закріплення фінансової самодостатності місцевого самоврядування, формування ефективної системи управління, упорядкування системи контролю без дублювання функцій.

Від самого початку децентралізації в Одеському регіоні успішно працює команда однодумців, які своєю наполегливою роботою втілюють основні завдання і принципи державної політики щодо формування об’єднаних територіальних громад та реально допомагають у супроводі та роз’яснювальній роботі сформованим ОТГ і тим, хто визначився з вектором перспектив. Протягом всього періоду Одеський центр розвитку місцевого самоврядування очолює лідер з високими професійними якостями, відомий та авторитетний в Україні діяч, науковець – Юлія Молодожен.

Кор.: Вже впродовж кількох років Одеський центр розвитку місцевого самоврядування працює в області. Якою була історія його створення?

Насправді, як Одеський Центр розвитку місцевого самоврядування ми працюємо з 2017 року, а почалося все у квітні 2016 року, коли Уряд України в особі Володимира Гройсмана та комісар Європейського Союзу з питань розширення та політики добросусідства Йоханесс Хан підписали угоду про фінансування «U-LEAD з Європою: Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку». Програма розрахована на три роки і спрямована на підтримку реформ в Україні, зокрема децентралізації, а також вдосконалення адміністративних послуг для громадян України. Основним координатором Програми від Уряду виступає Міністерство регіонального розвитку та будівництва. Одним із завдань Програми було створення мережі центрів, які надаватимуть цілу низку послуг з роз’яснення цілей реформ. Таким чином було створено установу Центр розвитку місцевого самоврядування та його філії в кожній області України.

Кор.: А які основні завдання та функції вашого центру, хто користується вашими послугами?

Основна наша діяльність — це консультативно-роз’яснювальна робота та навчання для представників органів місцевого самоврядування або державних органів виконавчої влади. Наприклад, ми консультуємо, як правильно створити об’єднану громаду: з чого треба розпочати, які потрібно оформити документи і як дотриматися процедури, що треба враховувати, коли визначається центр громади та її конфігурація. Але створити громаду – це лише перший крок, а ось забезпечити її діяльність з новими повноваженнями – це другий, найскладнішій і найголовніший крок. Ми також допомагаємо вже новоствореній об’єднаній громаді визначити своє майбутнє, тобто розробити план або стратегію розвитку. Як поєднати свої бажання з можливостями свого бюджету, як залучати громадян до участі в управлінні громадою.

Дуже багато запитань завжди виникає під час розробки бюджету громади: як рахувати фінансові надходження до бюджету від сіл, що приєдналися та як розподіляти кошти між територіями. Як вести документацію та звітувати під час бюджетного процесу. Саме тому ми проводимо навчання з бухгалтерами та фінансистами об’єднаних громад.

Нашою цільовою аудиторією є, переважно, працівники органів місцевого самоврядування, а партнерами виступають органи виконавчої влади регіонального рівня. Водночас, ми активно співпрацюємо з засобами масової інформації та громадськістю.

Кор.: Скажіть, я чи з’явилися в громадах якісь нові посади, яких вимагає їх нова діяльність?

Напевно. є декілька цікавих посад, зокрема, для сільських громад, введення до штату яких вимагають сучасні реалії. По-перше, це посада проектного менеджера, людини, яка має розуміти процес підготовки проектних заявок для залучення додаткових ресурсів (кошти, знання) в громаду. Сьогодні багато навчальних закладів готують проектних менеджерів, але заманити їх на роботу в сільську громаду – дуже важко. Тому на перших етапах, ми допомагаємо громадам розібратися, що таке проект, де шукати можливості для отримання грантів і як підготувати проектну заявку. Переважна більшість громад сьогодні вже освоїла технологію написання заявок для отримання інфраструктурної субвенції та коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Окремі вже пробують свої сили для залучення коштів іноземних донорів. Так, наприклад одна з найменших громад області, Тузлівська, у 2016 році виграла проект з ДФРР на 7 млн грн на термомодернізацію школи.

І друга посада, про яку я хочу сказати – це комунікатор. Що робить обраний голова і депутати? Які послуги надає виконком? Більша частина відповідей на ці питання може бути знята, якщо громада веде свій сайт або сторінку у соціальних мережах, або видає інформаційний листок. Комунікатор в громаді повинен розуміти, як спілкуватися з представниками преси, робити іміджеві презентації про громаду. Так, після низки семінарів, організованих нашим центром, всі громади створили сторінки у Фейсбуці і доволі активно їх наповнюють інформацією. З сайтами ситуація краще у міських громадах, які раніше вже мали власні сайти, а зараз їх оновлюють.

Кор.: А що ви можете сказати про громади, які створені на Одещині? Які вони?

Коли у 2014 році почалася реформа, то більшість представників влади в неї не вірила «Та яка реформа? Поговорять і забудуть. Скільки вже тих реформ було! А давайте зробимо пілотний експеримент та подивимося, як воно буде!». Ключовим поштовхом, який змінив думку з цього приводу, стало формування та вихід на перші вибори 169 об’єднаних громад у 2015 році (по Одеській області 8 громад – прим. авт.). Тобто саме в цей період країна побачила тих людей, які є справжніми лідерами, які не побоялися очолити процес створення громад і які повірили в цю реформу. Тому, фактично, на початок 2016 року ми отримали низку різноманітних моделей громад – великих та маленьких за територією або кількістю населення; об’єднаних в межах району або лише двох сільських рад тощо. Інші хвилі створення громад можна охарактеризувати як такі, що «подивилися на досвід перших і пішли на об’єднання» та «завершили розпочаті процедури об’єднання». За станом на 1 січня 2019 року ми маємо 31 створену громаду (3 з них ще не пройшли виборчий процес). Серед керівників громад у нас з 2015 року було обрано лише 3 жінки: у Великомихайлівській, Тузлівській та Новокалчевській громадах.

Кор.: Як ви можете охарактеризувати потреби органів місцевого самоврядування в умовах децентралізації?

Ну, тут треба відзначити, що громади створювалися виключно добровільно, а окремі навіть без врахування Методики формування громад, без розрахунків спроможності і без затвердженого в області перспективного плану. І ось уявіть собі ситуацію – громада створилася, а як жити в нових умовах? Які повноваження та ресурси до неї переходять, як формувати систему управління, щоб передбачити всі необхідні посади для надання послуг населенню? І виявилося, що громади створені, а майже всі нормативно-правові акти (закони, постанови, накази міністерств) містять правила функціонування старої системи місцевого самоврядування, а не об’єднаних громад. І треба сказати, що саме завдяки створенню різноманітних моделей громад розпочалося поступове удосконалення чинного законодавства. Практично завдяки досвіду становлення та функціонування перших громад ми сьогодні маємо відпрацьовані процедури їх становлення, вирішення організаційних питань та адаптації до нових умов. Але значна частина законопроектів, які б ще більше спростили перебіг децентралізації, не прийнята народними депутатами, які до цього часу методично провалюють голосування за найважливішими законопроектами. Дуже складно зараз із кадрами в об’єднаних громадах, зокрема створених з центром у селі. Якщо раніше в сільській раді працював лише бухгалтер, то в громаді має бути створений фінансовий відділ, оскільки додані нові повноваження. Але крім працівників апарату самого органу місцевого самоврядування, не вистачає вчителів, лікарів, юристів.

Кор.: Хто працює у вашому Центрі?

Наш Центр сьогодні працює по двох основних напрямках: надання консультативної допомоги органам місцевого самоврядування та виконавчої влади з питань створення об’єднаних громад і другий напрям – це допомога вже створеним громадам в процесі їх становлення та визначення пріоритетів розвитку. Консультування здійснюють чотири радника, відібраних на конкурсній основі. Так, радник з питань децентралізації Оксана Гуненкова надає консультації з процедур об’єднання та приєднання громад, міжмуніципального співробітництва. Радник з питань бюджету Олеся Голинська допомагає громадам розбиратися в підходах у формуванні бюджетів на засадах програмно-цільового методу, розрахунку спроможності потенційних громад. Радник з питань регіонального розвитку Віктор Бондарук супроводжує процес розробки стратегій громад, підготовки проектних заявок на гранти тощо. Євгенія Генова, радник з питань комунікації, пояснює, як краще налагодити взаємовідносини між владою громади та її мешканцями, як спілкуватися зі ЗМІ та представляти себе в інтернет-просторі.

Кор.: Яким чином ви надаєте свої послуги і скільки це коштує?

Всі наші послуги безкоштовні. Наші радники проводять навчання або безпосередньо у нас в офісі, або виїжджають в громади. По окремих специфічних темах ми залучаємо професійних тренерів. Для обміну досвідом організовуємо навчальні поїздки представників місцевого самоврядування до громад інших регіонів або за кордон. Ми ініціювали проведення літньої школи з просторового планування для архітекторів та землевпорядників громад, щорічний форум південних областей «Південна мрія», де люди мають можливість ділитися досвідом, обговорювати нагальні проблеми та налагоджувати зв’язки. Якщо навести трохи статистики, то за 2017-2018 рік Центр провів 329 навчально-просвітницьких заходів, участь в яких взяли майже 8 тис. осіб. Про діяльність Центру, новини децентралізації та заплановані навчальні заходи можна дізнатися з нашого сайту ofis.odesa.gov.ua.

Для більш плідної комунікації ми працюємо в партнерстві з обласною державною адміністрацією, представництвами центральних органів виконавчої влади в області, асоціаціями органів місцевого самоврядування, Одеським регіональним інститутом державного управління тощо.

Кор.: Які подальші плани роботи Центру в контексті діяльності Уряду щодо децентралізації?

Нещодавно Кабінет Міністрів України презентував Дорожню карту реформ до 2020 року, в якій окреслено 7 основних завдань, які базуються на вирішенні нагальних проблем територіальної організації влади. І хоча зараз всі активно говорять про децентралізацію, насправді ми перебуваємо ще на першому етапі – формуванні нової територіальної основи та системи органів влади.

Саме у 2020 році мають відбутися вибори до місцевих рад (ви знаєте, що місцеву владу обирають кожні 5 років), але ці вибори мають відбутися вже на новій територіальній основі. Що це означає? Це означає, що Уряд має до червня 2019 року затвердити по кожній області перспективний план (або умовно кажучи — карту з контурами майбутніх громад), який дасть змогу чітко зрозуміти мешканцям, як буде виглядати громада, що вийде на вибори. Чому це важливо? Як я вже казала раніше, необхідно визначити саме спроможні громади – ті, які в змозі перебрати на себе значну кількість повноважень. Сформувавши перелік громад, можна переходити до наступного етапу – укрупнення районів. І ви знаєте, що дивно, чомусь людей хвилює більше укрупнення районів, а не створення громад, хоча кожен з нас живе в конкретному населеному пункті, а не в районі. І коли буде створена об’єднана громада, саме місцева влада забере у району найбільшу кількість повноважень. Тобто, їздити в райцентр по довідки і різні документи буде непотрібно, оскільки більшість послуг має надаватися в громаді. І тут все залежить від голови та депутатів, які мають згуртуватися на тому, щоб створити для мешканців максимально комфортні умови проживання і надання послуг.

Лише після визначення чітких меж нових територіальних одиниць (громад та районів) будуть розмежовані повноваження між органами місцевого самоврядування та державними органами виконавчої влади. Відповідно, якщо держава передаватиме повноваження на рівень громад, вона має забезпечити їх відповідним фінансовим ресурсом та чітко стандартизувати в галузевому розрізі.

Паралельно з цим триватиме приведення служби в органах місцевого самоврядування у відповідність до сучасних стандартів, а також забезпечення рівня професійної компетентності службовців.

Тобто, нас всіх попереду чекає багато роботи, і ми готові до співробітництва.

Наталія Привалова, член Національної спілки журналістів України, кандидат наук з державного управління

Досьє «ОВ»

Молодожен Юлія Борисівна

директор Одеського центру розвитку місцевого самоврядування.

Народилась у 1971 році у м. Ізмаїл;

доктор наук державного управління;

Має дві вищі освіти:

Одеська національна академія харчових технологій,

Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України

Досвід роботи:

Головне управлінні економіки Одеської обласної державної адміністрації (1996 – 2005 рр);

ОРІДУ НАДУ при Президентові України (2005 – 2016 рр);

депутат Таїровської селищної ради ( 2010 – 2015 рр).

Великі маленькі успіхи

Децентралізацію називають однією з найуспішніших реформ в Україні. Адже завдяки їй в багатьох містечках, селищах та селах з’явились ресурси для вирішення багатьох питань. Особливо це помітно на прикладі об’єднаних територіальних громад, які почали утворюватись в нашому регіоні. Це стало наслідком реформи децентралізації, що стартувала в 2015 році. Того року було утворено 8 перших ОТГ, а відтоді їхня кількість зросла майже вчетверо. Незважаючи на шквал критики та велику кількість міфів, що оточують зміни в місцевому самоврядуванні, чимало людей в регіонах вже встигли оцінити переваги децентралізації. Не стала тут винятком й Одеська область.

На Одещині сьогодні створена 31 об’єднана територіальна громада, в 28 з них вже відбулися вибори, і ці ОТГ успішно функціонують. Міста та села, які першими пішли на об’єднання, спочатку набили багато ґуль, зіштовхнулися з різноманітними організаційними складнощами. Але водночас цей період позначився значним збільшенням бюджетних коштів, ремонтом доріг, реконструкцією об’єктів інфраструктури на кшталт шкіл чи медичних закладів. І багато що з цього вдалося зробити саме в перші роки утворення громад, при тому, що до об’єднання вони майже два десятиріччя не мали можливості щось змінити.

Кому ліхтарі, а кому – нові школи

Дуже легко вирішувати соціальні питання «на місцях», якщо ти проживаєш в обласному центрі. Коли ж мова йде про невеликі села, то з цим все набагато складніше. І для того, щоб цю невідповідність прибрати, був прийнятий закон «Про добровільне об’єднання громад», який дозволяє жителям суміжних невеликих населених пунктів згуртуватися, отримати відповідний ресурс та, здобувши повноваження, надавати необхідні послуги на рівні територіальної громади. Не все відбувається так легко, як цього хотілося б, на шляху реформування вистачає своїх складнощів. Але навіть найменша ОТГ може знайти матеріальні приклади того, що в них змінилось на краще.

– У кожної об’єднаної територіальної громади є свої успіхи, але всі вони різні, – зазначає радник із комунікацій Одеського центру розвитку місцевого самоврядування Євгенія Генова. – Для когось ці досягнення полягають в ремонті доріг, а для когось – в будівництві нових освітніх установ. А то іноді говорять, мовляв, що ви мені показуєте нові ліхтарі в територіальних громадах, у мене ліхтарі в сільраді є теж без децентралізації. Ну в когось конкретно є – а в них не було. А в когось взагалі з’явилися кошти і можливості школу з нуля побудувати – і нормально. Треба розуміти, що у всіх ОТГ були різні стартові точки, можливості, бюджети, ситуації.

В перші роки свого існування громади напрацювали певний досвід, навчились як можна планувати бюджет, витрати, на що в першу чергу звернути увагу. Не так як раніше, коли дали гроші на певне цільове призначення і треба витратити його саме на нього. Так сказали в селах зробити новий стадіон, і треба робити його, не можна витратити на будинок культури, хоча він може потребувати ремонту, в той час як стадіон знаходиться в гарному стані. Адже мета реформи полягає в тому, що населені пункти отримують повноваження та ресурси і можуть вирішувати свої проблеми без вказівки «згори».

Децентралізація фінансів

З 2015 року в нас тривають процеси бюджетної децентралізації, тобто передачі фінансових ресурсів та повноважень від держави на місцевий рівень. Насамперед мова йде про податки на доходи фізичних осіб, які розраховуються в розмірі 60 % від зібраного податку на території конкретного місцевого бюджету. Також мається на увазі той факт, що держава посилила таку складову як місцеві податки та збори. Під ними розуміють податки на суб’єкти малого підприємництва, землю, нерухоме майно, що дало свої плоди у вигляді збільшення бюджетів.

– Наші громади вже активно залучені до процесу децентралізації, але все одно рухаються поступово, – говорить консультант з бюджетних питань Одеського регіонального відділення Асоціації міст України Світлана Осадчук. – Даються великі повноваження, от наприклад в громаді, яка складається з трьох сіл, права аналогічні містам обласного значення! Так наприклад, місто Одеса та три сільські ради, що об’єдналися, це фактично одне й те ж саме. Разом з повноваженнями до громад надійшли великі кошти, якими потрібно вчитися розпоряджатися. Постійно проводяться різноманітні заходи, створені відповідні органи зі сторони держави, що співпрацюють з громадами та надають їм консультації.

Якщо проаналізувати доходи бюджетів Одеської області, то частка місцевих податків зросла до 34 %, чого раніше ніколи не було. В минулих роках подібні податки фінансували бюджет на 5-10 % максимум. Ще одним вагомим ресурсом територіальних громад стала земля – ті території, якими ОТГ з недавнього часу можуть повністю розпоряджатися як в межах населених пунктів, так і поза ними. Цей процес почався лише в минулому році, але вже шестеро об’єднаних територіальних громад Одеської області отримали всі необхідні права. Крім зростання власних доходів місцевих бюджетів громади користуються серйозною матеріальною підтримкою держави, яка зацікавлена в їхньому розвитку. Маються на увазі такі міжбюджетні трансферти як дотації та субвенції. На сьогоднішній день держава надає 29 видів субвенцій, які скеровуються на місцевий рівень. Всі вони дозволяють втілити в життя інфраструктурні проекти, яких так потребують громади.

Більше грошей – більше зобов’я­зань

Децентралізація сприяє тому, що з’являються нові кошти, в чому є як позитивні, так і негативні моменти. Позитивний момент полягає в тому, що це дійсно додаткові фінансові ресурси, яких так не вистачало в регіонах. Є кошти, які можна покласти на депозит, і відсотки йдуть як додатковий прибуток до місцевого бюджету. Але Міністерство фінансів виявило, що дуже багато грошей використовувалися подібним чином, і з 2019 року видало постанову про заборону розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитні рахунки. Цей документ викликав багато суперечок, бо передусім ці гроші треба кудись спрямовувати на розвиток, краще плануючи бюджет, щоб не було великого вільного залишку.

З іншого, місцеві територіальні громади не дуже задоволені цим фактом, бо втрачають додаткові фінансові ресурси. Бо кошти, які лежали на депозитах, зберігались та накопичувались для майбутніх довгострокових проектів. Але громади поступово вчаться розпоряджатися фінансами на поточні видатки, тому ситуація покращується. Спочатку було важко з цим розібратися, проте зараз планування проектів йде з тим розрахунком, щоб було видно куди йдуть гроші в короткостроковій перспективі.

– Децентралізація пропонує модель управління з надання послуг громадянам, яка передбачає наближення цих послуг до окремої людини, -зауважила віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час зустрічі з регіональними журналістами в Києві. – Цьому сприяє фінансова децентралізація, результати якої багато хто бачить на місцях. Більше 30 % території нашої держави вкриті об’єднаними територіальними громадами. Разом з тим треба відповідально звертати увагу на те, що вдалося і не вдалося зробити. Ми передали функції, передали повноваження, кошти, але не створили зобов’язань для об’єднаних територіальних громад.

Зараз в Уряді розробляють механізми, щоб громади могли займатися тими чи іншими напрямками. Бо відповідні функції їм ніби передали, але ОТГ самі вирішують, чи важливо це для них чи ні. Подекуди це проявляється не тільки в дрібних питаннях, але й у важливих соціальних зобов’язаннях . Їх наче центральні органи влади передали, але ОТГ самі обирають, чи потрібно їм вирішувати ці питання. Тому треба продумати механізм, щоб громади не знехтували потребами та інтересами окремих категорій населення.

Прямуємо далі

Ідеологія децентралізації, як реформи, полягає в тому, що максимальна кількість повноважень та функцій має бути передана на рівень місцевого самоврядування. Послуги мають стати ближчими до людей, до жителів об’єднаних територіальних громад, щоб вони не їздили за отриманням елементарних довідок до районів та могли спокійно отримати весь об’єм необхідних послуг за місцем проживання. Безпосереднє об’єднання громад виступає всього лише інструментом, бо якщо ми говоримо про обласні та районні центри, то вони в більшості випадків здатні вирішити існуючі проблеми самостійно.

– Навіть в маленьких громадах, на кшталт Розквітівської в Березів­ському районі чи Лиманської в Татар­бунарському, видно зміни на краще, – говорить консультант з юридичних питань Одеського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Ямковой. – Там об’єдналися два-три села, і загальна кількість населення складає близько 5-6 тисяч людей. Хай вони не зовсім відповідають методиці, запропонованій Кабміном, згідно якої в громаді має бути 10-12 тисяч мешканців, щоб бути спроможною та успішною. Але навіть в цих прикладах ми бачимо що люди, які взяли на себе відповідальність, пройшли шлях об’єднання і на сьогодні з впевненістю дивляться в майбутнє, бо побачили перспективу.

Асоціація міст України дуже допомагала громадам, які були створені в 2018 році. Організація тісно співпрацювала з Великобуялицькою, Визирською, Великоплосківською ОТГ. Вони дуже довго йшли на об’єднання, дати виборів кілька разів переносилися. На жаль,через введення військового стану в Одеській області, вони так і не змогли вийти на вибори, що були призначені на кінець 2018 року. Коли призначать наступні – сказати важко, але за попередніми даними вони мають відбутися у травні і вже тоді ці громади будуть повноцінно створені.

Зараз вони завершили всі процедури, чекають останнє слово від Кабміну, який має затвердити перспективний план. Ведуться переговори з приєднання громад до міста обласного значення Ізмаїл. Це один з серйозних адміністративних центрів Одеського регіону, місто з багаторічною історією, якому необхідно розвиватися. Тим паче, що навколо міста обласного утворитися територіальній громаді значно простіше. За прогнозами, до кінця 2019 року на Одещині буде створено ще 5-7 територіальних громад. Хочеться сподіватися, що їх майбутнє буде успішним попри всі можливі політичні перепони.

Марія Шевчук

Оценки для бюджета

В Одессе представили и обсудили результаты первого национального рейтинга «Индекс прозрачности местных бюджетов – 2018». В нем приняли участие 37 городов – все областные и некоторые райцентры. Оценку проводили эксперты Одесской областной организации ВОО «Комитет избирателей Украины» по уникальной методологии, включающей 139 критериев. В соответствии с ней, уровень прозрачности бюджета определяется в процентах по следующей шкале: 0-16% – непрозрачный, 17-48% – удовлетворительный, 49-71% – высокий, 72-100% – инновативный уровень прозрачности бюджета.

Привыкаем быть открытыми

Руководитель ООО ВОО «КИУ» Анатолий Бойко говорил о том, что процессы децентрализации невозможны без повышения уровня прозрачности и открытости работы органов местного самоуправления. Это новые подходы еще не всеми приняты и поняты, но альтернативы им нет. Основное внимание было сосредоточено на результатах оценивания бюджета Одессы. Надо сказать, что наш город выглядит очень достойно – он поделил пятое место с Киевом, оставил позади Львов и Днепр (8), а также Харьков (15). Предложенный для оценивания подход действительно является новым и непривычным, так как рассматриваются все без исключения этапы бюджетного процесса – от момента формирования до отчета о его выполнении.

За прозрачность формирования бюджета Одесса получила оценки на уровне удовлетворительных – 39%. К недостаткам этого этапа эксперты отнесли то, что не было обсуждения с жителями, общественными организациями предложений по формированию бюджета и по вопросам, на что должны расходоваться местные налоги и сборы.

На этапе утверждения бюджета уровень прозрачности действий Одесского городского совета оказался высоким – 52%. На официальном сайте города публикуется информация о заседаниях всех депутатских комиссий, вход на которые является свободным, размещен и сам бюджет, и паспорта всех муниципальных программ. Эксперты порекомендовали вести стенограммы и онлайн трансляции заседаний депутатских комиссий, как это делается на пленарных заседаниях сессий Одесского городского совета. Этап исполнения бюджета эксперты оценили на удовлетворительно – 48%.

Их основные претензии были связаны с тем, что публикуются все решения о внесении изменений в бюджет, но актуальной версии бюджета, с учетом всех внесенных поправок, на официальном сайте города нет.

Кроме того, очень современной и полезной является практика формирования общественного бюджета, особенно точно учитывающего запросы граждан на реализацию той или иной инициативы. Но при этом не были опубликованы протоколы заседания конкурсных комиссий по определению победителей общественного бюджета, а также отчеты о реализации лучших инициатив.

Самый высокий уровень прозрачности бюджетного процесса Одесса показала на этапе подготовки и отчета о выполнении бюджета – 66%. Эксперты отметили наличие отчета о выполнении всех городских программ, проведение отчетов руководителей всех департаментов и управлений, а также публичного отчета мэра. Среди рекомендаций – размещение максимально полной информации о деятельности всех коммунальных предприятий, чтобы жители города имели представление, чем они занимаются и как влияют на уровень жизни горожан.

Присутствовавшая на презентации заместитель Одесского городского головы – директор департамента финансов Светлана Бедрега сообщила, что некоторые рекомендации уже учтены. Так, при формировании бюджета на 2019 год проводились бюджетные слушания, и на сайте города появилось больше информации о работе коммунальных предприятий.

На очереди – ОТГ

Анатолий Бойко рассказал и о том, что порядка 50 ОТГ выразили желание пройти оценивание на уровень прозрачности бюджета. Эта была исключительно их инициатива. ОТГ нашей области в данном процессе пока не участвовали, хотя подобная практика в условиях формирования новой системы координат местной власти была бы очень полезной и своевременной. На уровне ОТГ, наверное, даже больше, чем на уровне большого города люди, заинтересованы в получении как можно более развернутой информации о том, какие средства и на решение каких задач направляются.

Лана Воліна