Пряма мова: Юлія Молодожен, директор Одеського Центру розвитку місцевого самоврядування:

Чим нова українська школа відрізняється від нового українського простору? Сьогодні всі більш-менш знають, що під цими поняттями розуміється відбудова нової структури з надання якісних освітніх послуг. «Нова українська школа» має отримати на виході однаковий рівень знань як у містах Києві та Одесі, так і в найвіддаленішому українському селі. Не може дитина навчатися у селі Петрівка, мати всіх вчителів, а отримати рівень знань гірший, ніж в Одесі. Адже всі вчителі отримують однакову освіту. Однак чи є бажання педагога працювати в тому селі, чи створені всі умови для нього? Вже саме тут «нова українська школа» трансформується у «новий освітній простір». У навчальному закладі мають бути створені такі умови, щоб туди хотілося приходити. Сьогодні за кількістю об’єктів, які створюються в межах цієї ініціативи Уряду, ми спостерігаємо як реконструкцію старих, так будівництво нових шкіл у регіоні. Також там намагаються мотивувати вчителів надавати освітні послуги якісного рівня, впроваджують інклюзивну освіту, про яку довгий час навіть не говорилося.

#НоваШкола – шлях до освітнього максимуму на селі

Дотепер освітня система України мала розгалужену шкільну мережу. 1995 року в Україні налічувалось понад 22000 шкіл, де навчалося близько семи мільйонів учнів. Згодом ця цифра скоротилася. Станом на 2013 рік – в 19000 школах навчалося вже близько чотирьох мільйонів учнів. Ситуація з наповненістю шкіл відрізнялася у містах та селах. У великих містах місць бракувало, що створило попит на нові освітні заклади. Натомість у малих містах та селах школи порожніли. Більша частина молоді емігрувала до великих міст.

На 2013 рік середня кількість учнів у міських навчальних закладах перевищувала 400, а в сільських школах цей показник був у середньому 100. Чимало навчальних установ дійшли до критичної точки — в класах налічувалося до 5 учнів. Один учитель міг викладати по кілька дисциплін і не за своїм фахом. Як наслідок – погіршення якості освіти. Не обійшло це й Одеську область.

Наразі змінився розподіл фінансування, повноваження передали громадам. Вони тепер мають можливість вирішувати свої потреби на місцях і, таким чином, дати дітям кращу освіту. А за підтримки країни, місцевої влади, громад освітня реформа «Нова українська школа» набирає обертів. Як змінюються школи у нашому регіоні і чому це важливо?

«Лінійка в школі не розпочиналася, поки автобус не доставить дітей з сусідніх шкіл. З автобуса вибігали від першачків до десятикласників. Ще десять хвилин, аби всі повіталися, заспокоїлися, і тільки тоді директорка Людмила Миколаївна з дикцією ведучої центрального телебачення розпочинала лінійку».

Може здатися, що це розповідь про сучасну опорну школу, але це спогади про мою сільську центральну школу. Якщо осучаснити — «hub school». Шкільний автобус називався тоді колгоспним, а діток привозили з прилеглих сусідніх сіл. Десь зовсім не було школи, десь була тільки початкова. Загалом центральна школа обслуговувала чотири населені пункти. Крім того, біля неї діяв гуртожиток. Діти за згодою батьків проживали там під час навчання (переважно — старшокласники). Звісно, проживання та харчування там було безкоштовним. Вихователь та комендант підтримували дисципліну та безпеку. Те, що діти жили в гуртожитку, було абсолютно нормально. Ми, місцеві, навіть заздрили, що вони такі самостійні. Наші товариші теж долали кілометри в різну погоду, іноді й пішки, заради якіснішої освіти.

Тому створення опорних навчальних закладів у межах освітньої реформи мене зовсім не здивувало.

Який же він, сучасний «hub school»?

Потреба інновацій в українській сільській школі зараз вкрай необхідна. Розмови про розрив між якістю знань у сільських та міських школах ведуться вже не один рік. Як приклад – дуже низький рівень результатів ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) у сільських школах. Якщо містяни можуть обирати для себе найкращі можливості для розвитку, то в сільських учнів такого вибору обмаль або нема взагалі. Створення опорних шкіл не лише підвищить якість освіти, а й оптимізує витрати. У середньому на одного учня витрачається 11 тисяч гривень у рік, тоді як в школах, де мало учнів, – може знадобитись 25–30 тисяч. Який же він, сучасний «hub school»?

Олександр ЛОНЧАК, директор департаменту освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації:

- Опорний навчальний заклад – це нове освітнє середовище, в якому є кваліфікований педагогічний колектив, готовий до змін та новацій, оснащені новітнім обладнанням кабінети, сучасна спортивна зала, їдальня, інтернет — тобто все необхідне для здобуття якісної освіти. На базі опорного закладу навчаються, крім учнів, які й до того здобували освіту в цій школі, ще й діти з інших найближчих сіл. За кожною опорною школою закріплено філії. Це школи, в яких навчаються учні початкових класів, вони підпорядковані опорному освітньому закладу. Підвезення учнів здійснюється шкільними автобусами.

У області є 368 автобусів, які організовано підвозять дітей до навчальних закладів та додому. Автобусний парк постійно оновлюється та поповнюється.

У нашому регіоні ще не у всіх районах є опорні школи. Однак, мета — не кількість, а якість. Не завжди найбільші заклади загальної середньої освіти можуть стати опорними. Багато є складових, щоб школа стала успішною. Це і матеріально-технічна база, і готовність вчительського складу, дітей та батьків до змін. Нині ми маємо 39 опорних закладів освіти та 66 філій, де здобувають освіту понад 18000 учнів. Чинним законодавством передбачено безкоштовне харчування пільгової категорії дітей. Окрім того, органи місцевого самоврядування приймають рішення на місцях щодо харчування дітей 1-4 класів. Якщо є харчоблок, то заклад самостійно забезпечує дітей обідами, якщо ж відсутній, то ці послуги можуть закуповуватися у підприємців.

Схоже реформування відбувалося у Фінляндії з початку 1990-х і до 2012 року. За цей час кількість шкіл у сільській місцевості скоротилася з 2093 до 660, і сьогодні Фінляндія відома як країна з найпрогресивнішою системою освіти у світі.

Концепція НУШ передбачає, що кожна опорна школа буде добре обладнана коштом держбюджету, місцевих бюджетів та громад. А також кожен такий заклад буде підсилено висококваліфікованими кадрами. Спочатку йшлося лише про поліпшення матеріально-технічної бази, але стало зрозуміло, що оновлене обладнання не забезпечить автоматичного підвищення якості викладання. Яким шляхом у підготовці кадрів та перепідготовці вчителів пішли в нашому регіоні?

Олександр ЛОНЧАК, директор департаменту освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації

- Хочу зазначити, що у 2018 році стартувала наймасштабніша реформа у галузі освіти «Нова українська школа». Ми впроваджуємо новий стандарт початкової освіти. Повністю були оновлені меблі, дидактичні матеріали, комп’ютерне обладнання, кожному вчителю було сформовано робоче місце (ноутбук та фабрика друку). З 1 вересня понад 30000 першокласників розпочали навчання за новими стандартами. Що стосується підвищення кваліфікації вчителів, то навчання пройшли 2899 вчителів, які розпочали роботу цього навчального року та будуть навчати дітей у наступному навчальному році в перших класах Нової української школи. Також у нашому регіоні педагогічні училища вже випустили 250 молодих спеціалістів, які готові працювати з першачками за новим стандартом. Змінилася також система підвищення кваліфікації вчителів. Розроблена та діє на базі КЗВО «Одеська обласна академія неперервної освіти Одеської обласної ради» нова платформа для дистанційного навчання вчителів, що дозволить педагогам більш ефективно отримувати знання у віддаленому доступі.

Безкоштовний інтернет-репетитор до ЗНО. Реально?

Уже рік є доступною перша офіційна онлайн-платформа для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання BeSmart по всій Україні. Приємно те, що нову технологію в українській освіті ініціював голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов.

Онлайн-платформа була випробувана у 2017-ому в Одеській області – нею скористалися майже 12 тисяч учнів із 800 шкіл. Вона є абсолютно безкоштовною.

Це, так би мовити, початок у розв’язанні проблеми рівного доступу до освіти, в тому числі для дітей з невеликих населених пунктів та з окупованих територій. Щоб скористатися BeSmart, потрібно зайти на сайт, натиснути на кнопку «розпочати підготовку зараз» і зареєструватися через електронну пошту або профіль Фейсбук. Після цього можна починати навчання. На порталі зібрано понад дві тисячі безкоштовних відеоуроків та 20 тисяч тестів з української мови, історії України, англійської мови, географії, математики, фізики, хімії та біології. Над створенням курсів для BeSmart працювали кращі викладачі країни.

Платформу з 2018 року рекомендувало Міністерство освіти і науки України для використання у навчальному процесі шкіл при підготовці до ЗНО онлайн.

Але це не єдина новація у нашому регіоні для школярів.

Олександр ЛОНЧАК, директор департаменту освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації

- Хочу додати, що на сьогодні освітнім проектом BeSmart користуються понад 100000 учасників. Його використовують не тільки для підготовки до ЗНО. Проект узагальнив багато тестів, відеоуроків, що допомагають вчителю в підготовці та проведенні занять, перевірці знань. Цей портал з великими можливостями.

Ще один проект, який забезпечує рівний доступ до освіти, – «Вчитель+». Він розроблявся для учнів з найвіддаленіших шкіл, де є дефіцит з викладачами фізики, математики, біології, хімії, географії. У режимі «онлайн» викладають учителі з Рішельєвського ліцею міста Одеси. На практиці це виглядає так: з дистанційного центру ліцею записуються уроки для учнів 7-8 класів, маючи розроблений розклад, кожна школа може під’єднатися до онлайн-уроку. Усе це стало можливим завдяки створеній мережі класів дистанційної освіти та відповідного технічного обладнання. Минулого року закуплено сто комп’ютерних комплексів саме для втілення проекту «Вчитель+» та п’ятдесят один природничо-математичний кабінет для навчальних закладів з поглибленим вивченням математики, фізики. Наразі триває закупівля обладнання для дев’яноста семи кабінетів географії, біології та фізики. На сьогодні інтернет є в кожному навчальному закладі, наразі в навчальних закладах області встановлюють сучасні точки доступу до мережі Wi-FI, що забезпечить максимальну швидкість доступу до мережі інтернет.

Інклюзивна освіта вже не міф

Ще кілька років тому картина інклюзивної освіти була зовсім невтішною. Батькам-першопрохідцям було вкрай складно скористатися законним правом навчати дітей з особливими освітніми потребами в звичайних загальноосвітніх закладах. Був супротив з боку батьків дітей зі звичайними освітніми потребами, нерозуміння в організації навчального процесу. Зараз же картина докорінно змінилася.

У травні 2018 року Одеська область долучилася до національного проекту з розвитку інклюзивного освітнього середовища. Марина Порошенко та голова ОДА Максим Степанов підписали Меморандум про створення мережі інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ). Окрім цього, в області утворено вже 28 інклюзивно-ресурсних центрів, в освітніх закладах області для супроводу дітей з особливими освітніми потребами облаштовано 9 сучасних ресурсних кімнат та 140 кімнат психологічного розвантаження.

Олександр ЛОНЧАК, директор департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації

Одеська область лідирує в розвитку інклюзивної освіти. Наразі в регіоні 236 закладів середньої освіти, де впроваджена інклюзивна форма навчання. 773 дитини з особливими освітніми потребами вже навчаються поряд зі своїми однолітками. Сто вісім дітей з особливими освітніми потребами відвідують інклюзивні групи у дитячих садках. Прийняті рішення про створення 28 інклюзивно-ресурсних центрів. Тринадцять вже фактично працюють, а за останні два місяці ухвалені рішення районних рад про створення ще п’ятнадцяти. У планах створити ще мінімум сім. Цього року передбачена державна субвенція на підтримку дітей з особливими освітніми потребами у закладах професійно-технічної і дошкільної освіти. Її розмір становить майже три мільйони гривень. Ще близько 12 мільйонів гривень передбачено для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти.

Що ж таке інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ)? Які завдання центру? Про це ми запитали директорку Доброславського ІРЦ Маргариту БЕСПАЛЬКО:

- Інклюзивно-ресурсний центр надає послуги дітям з особливими освітніми потребами за умови подання відповідних документів.

Батьки подають заяву на проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки. Комплексна оцінка — це оцінка розвитку дитини. Туди входять такі критерії: фізична та мовна оцінка, емоційно-вольова, когнітивна сфери та навчальна діяльність.

- Основні завдання центру — це проведення комплексної оцінки із визначення особливих освітніх потреб дитини, розроблення рекомендацій щодо програми навчання, надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, надання консультацій та взаємодія з педагогічними працівниками дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів з питань організації інклюзивного навчання, надання консультативно-психологічної допомоги батькам.

- За минулий рік ми провели 29 комплексних оцінок. Хочу зазначити, що в ІРЦ зовсім видалена медична частина, тобто йде тільки психолого-педагогічна оцінка. Центрами надаються також корекційні послуги, послуги реабілітолога. Обслуговуються діти від 2 до 18 років.

Післямова

Реальні зміни залежать від кожного вчителя на звичайному уроці. Адже коли вчитель заходить до класу, зачиняються двері — все залежить від творчих і людських якостей конкретної людини. Вчителі повинні бути готові протистояти застарілій системі, змінюватися, щоб бути ближчими до сучасних дітей в сучасному світі. У найближчі роки українські школи мають стати принципово іншими. А майбутній випускник такої школи — освічений українець, всебічно розвинений, відповідальний громадянин та патріот, здатний до ризику та інновацій.

Марина Мунтян

Щось у класах тіснувато

Освітня реформа «Нова українська школа» у Арцизькому районі проходить, загалом, успішно.

У початкових класах є необхідні меблі, дидактичні матеріали, комп’ютерне обладнання, а на додачу — бажання учнів пізнавати нове новими методами.

Є й учителі, які пройшли необхідну підготовку та застосовують на практиці теорію, отриману під час власного навчання.

- «Нова українська школа» в школах району — це перша спроба, — зазначила методист відділу освіти, молоді та спорту Арцизької райдержадміністрації Надія Гердєва. — Щось ще невідомо, щось ще не застосовували на практиці, а теорія від практики все ж відрізняється. Та ми працюємо.

Складнощі, як зазначила Надія Гердєва, — у приміщеннях, де зараз займаються першокласники. Якщо у класі — 30-31 учень, то розмістити для кожного одномісну парту тут важко.

- Обговорювали й можливість введення помічника вчителя у великих класах, — додала Надія Олександрівна, — або зменшити класи, щоб процес відбувався швидше.

На впровадження реформи Міні­стерства освіти і науки у загальноосвітніх закладах Арцизький район торік отримав субвенцію з державного бюджету у сумі 1,4764 млн грн за умови 10% співфінансування з місцевої скарбниці.

Ці кошти спрямували на оновлення початкових класів.

Додамо, що всі виділені кошти були освоєні. Цього року з державного бюджету на «Нову українську школу» Арцизький район отримає ще майже 774 тис. грн. До першого класу шкіл району торік прийшли 514 маленьких учнів, які вже навчаються через діяльність, а основна робота спрямована на розвиток компетентностей, а не запам’ятовування фактів.

У районі дбають і про ремонт самих шкіл.

Так, на останній сесії Арцизької районної ради депутати скорегували бюджет — прийняли 43 млн грн з обласного бюджету, з яких 150 тис. грн були спрямовані на остаточну заміну всіх вікон у загальноосвітній школі с.Теплиця. Минулого року тут вже замінили 18 вікон в учбовому корпусі — і в навчальних приміщеннях потеплішало на 4 градуси, а учні стали на чверть рідше хворіти на ГРВІ!

Тетяна Корнілова

На дітей грошей не шкода

Облаштування «Нової української школи» (НУШ) у Ширяївському районі вартувало бюджету різних рівнів 1,76 млн. грн.

За ці кошти для усіх перших класів придбано інтерактивні дошки, комп’ютери, принтери, сучасні меблі для учнів і викладачів, а також спортінвентар, побутову техніку тощо. Додатково за півмільйона грн., виділених з районного бюджету, відремонтували дах НВК у Старих Маяках, а за 100 тис. грн. усунули недоліки в НВК с. Петровірівка. Придбаний за схемою співфінансування шкільний автобус «Отаман» справно підвозить дітей до НВК с. Чегодарівка.

Працювати важко, та цікаво

Маючи за плечима 33 роки педагогічного стажу, звання «старший вчитель» та вищу категорію, не очікувала ніяких змін. Дізнавшись з наказу міністра освіти про НУШ, зрозуміла, що все-таки на педагогіку очікує кардинальна перебудова. Сказати, що дуже злякалась, — ні, але почала прискіпливо готуватися до змін. Пройшла онлайн-курси на ЕДЕРі, практичний тренінг, який з вчителями початкових класів провели досвідчені тренери Ірина Зарецька з Любашівки і Надія Молодець із Зеленогірського. Начебто теоретично підготувалась....

На перших зборах батьків обрали батьківський комітет на чолі з енергійною Оксаною Савескул і почали діяти. Ремонт у класі розпочали майже з нуля. Відчутну допомогу отримали від адміністрації школи, сільської ради і від депутата обласної ради Анатолія Артеменка. З меблями допоміг ще один обласний парламентарій — Руслан Табунщик. Співпраця батьків і вчителя триває кожну мить. Їм цікаво, як адаптуються їхні дітки в дитячому колективі, які досягнення та невдачі.

Чи легко працюється у Новій школі? Ні! Але цікаво! Ранкове коло, мій настрій, шкільна рутина, портфоліо учня, свідоцтво досягнень — усе це нове і потребує копіткої роботи. Додає наснаги подяка від батьків, зізнання, що їхні діти з радістю йдуть до школи, змушують до опівночі відшукувати в Інтернеті навчальні відео, створювати презентації. Адже вранці зустріну допитливі оченята, які мовчки запитають: що нового ми сьогодні вивчимо, побачимо, почуємо, і це надихає на творчість. Звичайно, траплялися й недоліки: невчасне забезпечення підручниками, партами, перебої з Інтернетом, але любов до дітей, до своєї роботи перемагає.

Мені пощастило, що майже всі мої учні відвідували дитячий садок «Струмочок», мали там якісну підготовку до школи, знали цифри, букви, кольори, навіть уміли складати склади. А з першого квітня запрацює свій дошкільний заклад, адже школа отримала статус НВК, де навчатимуться і виховуватимуться 16 діточок. Варто зазначити, що учні забезпечені калорійним і різноманітним дворазовим харчуванням.