Аграрії Одещини, впо­равшись з підживленням озимини, розпочали сівбу ранніх зернових культур. Сприятливі погодні умови також дозволяють сіяти соняшник, нут, сочевицю, льон, гірчицю, овочі, однорічні та багаторічні трави.

Про перебіг весняно-польових робіт в господарствах Одеської області йшлося на регіональній нараді у Любашівці, яку провів голова облдержадміністрації Максим Степанов. У нараді з аграрних питань узяли участь керівники структурних підрозділів ОДА, райдержадміністрацій, ОТГ та сільськогосподарських підприємств центральних і північних районів регіону.

— Агропромисловий комплекс є локомотивом економіки нашої області. Якщо говорити про інвестиції у сільське господарство з боку держави, то минулого року їх надійшло 2,1 млрд. грн., цьогоріч передбачено 5,6 млрд. грн. Цією підтримкою ми повинні максимально скористатися, — наголосив, відкриваючи зібрання, Максим Степанов. — Хочу подякувати сільгоспвиробникам за сплату земельного податку в умовах децентралізації, адже ці кошти йдуть на розвиток місцевих громад. Ми готові надавати сільгоспвиробникам усебічну і максимальну допомогу та підтримку, бо потужний агросектор – це запорука власної продовольчої безпеки, утримання лідерських позицій у світовій торгівлі і, головне, основа розвитку українського села.

Державна допомога щороку суттєво зростає

Начальник управління аграрної політики ОДА Іван Петрів підкреслив, що впродовж останніх років валовий збір зерна в області не опускався нижче 4 мільйонів тонн, а соняшнику — 1 млн. тонн, що підтверджує високий професійний рівень наших товаровиробників. Він детально охарактеризував стан посівів, підживлення озимини, забезпечення господарств пестицидами, засобами захисту рослин та проведення посівної кампанії ранніх зернових і технічних культур.

За підрахунками фахівців, нинішнє проведення комплексу весняно-польових робіт обійдеться сільгоспвиробникам області у 9,7 млрд. грн., що більше проти минулого року майже на 17 відсотків. У середньому на кожен гектар ріллі затратиться 6,8 тис. грн. Власними коштами та ресурсами товаровиробники забезпечені на 73,2 відсотка. Тож вагомим джерелом поповнення обігових коштів для сільгоспвиробників залишаються державні програми підтримки агропромислового комплексу. За словами доповідача, в держбюджеті на 2019 рік закладено понад 6 млрд. грн. на підтримку АПК, у тому числі 400 млн. грн. — на сади та виноградники, понад 127 млн. грн. — на здешевлення кредитів, майже 900 млн. грн. — на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та устаткування вітчизняного виробництва, 1 млрд. грн. — на підтримку фермерства, 3,5 млрд. грн. — на підтримку тваринництва. Збережені популярні минулого року заходи із компенсації вартості утримання селянами молодняка великої рогатої худоби, а також часткової компенсації вартості придбання племінного поголів’я худоби, будівництва тваринницьких приміщень, будівництва об’єктів переробки тваринницької продукції. Окрім цього, держава частково відшкодовуватиме вартість будівництва та реконструкції об’єктів зі зберігання та переробки зерна. З цього приводу Максим Степанов зауважив, що Одеська область повинна отримати левову частину коштів державної підтримки і закликав сільгоспвиробників ними скористатися. І, попри війну, яка триває на сході країни, державна допомога щороку суттєво збільшується.

Проблеми з місць — тваринництво, паї, ветеринарна служба

У плині наради заслужений працівник сільського господарства України, голова СФГ «Прогрес» Балтського району Михайло Лазаренко розповів, що його господарство активно користується державною підтримкою і вчасно її отримує. Він звернув увагу на занепад тваринницької галузі, яка «дуже шкандибає». Свинарство практично знищене через об’єктивні причини: виною цьому — африканська чума свиней.

Директор Жеребківської дослідної станції інституту зернового господарства Павло Хом’як висловив занепокоєння, що такі державні підприємства, як його, взагалі не можуть отримати державної підтримки на свій розвиток, щоб, наприклад, оновити технічний парк, хоча й успішно займаються насінництвом. З цього приводу Максим Степанов зауважив, що немає механізму підтримки держаних підприємств, і потрібно змінювати законодавство. На його думку, такі держпідприємства необхідно приватизувати і розпайовувати. Насамперед, заради селян. Наприклад, сьогодні жителі села Михайлівка, що входить до Жеребківської сільради Ананьївського району, не мають земельних паїв.

Про інвесторів, крапельне зрошення, добрива та дороги

Голова Любашівської районної ради Сергій Паровик звернувся до керівника області з проханням не допустити знищення племінного господарства ТОВ ВНФ «Зеленогірське», де в період Незалежності вивели і розводять південну м’ясну породу ВРХ. Сьогодні, у зв’язку з розслідуванням за фактом розкрадання майна посадовими особами компанії «АгроІнвестГруп», до структури якої входять Зеленогірське господарство і ще чимало підприємств області, а також 20 елеваторів, у тому числі ПАТ «Заплазький елеватор», кредитори можуть знищити елітне стадо, продавши його за борги. Ще одна хвилююча тема районної влади — Заплазький цукровий завод. Його теперішні власники демонтують металеві конструкції і продають на металобрухт. Хоча були обіцянки реанімувати підприємство під виробництво біоетанолу. Сергій Паровик звернув увагу на відсутність у державних програмах підтримки систем крапельного зрошування, що дозволило б в межах Любашівщини ефективно використовувати близько 4 тис. га земель приватного сектору.

Аграрії ділилися своїми виробничими здобутками та проблемами, зокрема, говорили про відновлення роботи Одеського припортового заводу, який забезпечував фермерів необхідними і дешевими мінеральними добривами. Йшлося також про стан під’їзних шляхів до елеваторів, капітальний ремонт і збереження автошляхів, становлення пересувних вагових комплексів, ефективне використання можливостей залізничного транспорту, вчасне проведення технічного огляду вантажівок, захист дрібних фермерів, здешевлення кредитів малого і середнього бізнесу.