Геннадій Новиков народився в місті Воронеж у 1958 році. З юнацьких років мріяв вступити до військового училища, стати офіцером, командиром, служити у армії. Він захоплювався читанням книжок, любив фільми про подвиги захисників Батьківщини, посилено займався спортом. Почесна і героїчна професія полонила його.

Цій мрії судилося здійснитися. У 1980 році Геннадій Семенович успішно закінчив Орджонікідзевське Червонопрапорне вище військове командне училище ім. С. М. Кірова МВС СССР. Службу розпочав командиром взводу в військовому званні лейтенант. Його взвод був передовим. Здібності молодого офіцера старші начальники оцінили гідно, і скоро призначили його заступником командира роти з політичної частини, потім командиром роти. Ще була батальйонна ланка: начальник штабу та командир батальйону. Потім начальник школи з підготовки і перепідготовки прапорщиків. І всюди він показував себе з кращої сторони.

Коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС, за наказом командування військ, Геннадій Семенович був направлений для подальшого проходження служби у військову частину 3031. Серед військовослужбовців цю частину називали «Атомним полком». Упродовж двох років, з серпня 1987 до серпня 1989 року він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на посаді командира ІІ батальйону, у склад якого входило 6 окремих рот. Штаб батальйону розташовувався в населеному пункті Максимовичі (Білорусь). Головна задача батальйону – охорона 10-ти кілометрової режимної зоні відчуження (проммайданчик ЧАЕС), периметр якої складав 120 кілометрів. І тут він виявив високі професійні якості, уміння грамотно і чітко керувати діями підлеглих.

Як згадує Геннадій Новиков – аварія на Чорнобильскій АЕС була серйозним випробуванням для всього особового складу батальйону на мужність і стійкість, здатність виконувати складні задачі в екстремальних умовах:

«Доводилось займатися не тільки охороною режимної зони, а й вирішувати нестандартні питання: займатись побутовим влаштуванням особового складу, будувати КПП, вартові приміщення, інші господарчі об’єкти. Ми виявляли зони зараження, забезпечували дезактивацію виїжджаючої за їх межі техніки. У взаємодії з органами міліції організовували охорону громадського порядку, житла, вели боротьбу з крадіжками і мародерством. Доводилось постійно вести медичний і дозиметричний контроль, вимагати виконання всіх вимог санітарії і гігієни з метою своєчасного виявлення і попередження хвороб. Ми постійно вели бесіди з людьми, роз’яснювали невидиму небезпеку, що таїть у собі радіація».

«Скажу прямо – підкреслив Геннадій Семенович – офіцери батальйону, солдати, сержанти і прапорщики з високою відповідальністю виконували свої обов’язки. Адже часом доводилось працювали з раннього ранку до пізнього вечора. Військовослужбовці за добросовісне виконання поставлених задач і проявлену мужність і самовіддачу заохочені у наказах начальника ВВ МВС СССР по УССР та МССР, командира полку, відзначені державними нагородами, отримали просування по службі. Серед них командири рот капітани Зоркін В. О., Корнілаєв О. М., Агєєв С. М., нагороджені медаллю «За Відвагу». Позачергові військові звання присвоєні капітану Борисову С. М., старшим сержантам понадстрокової служби Акопян І. І. та Глушко В .С. 28 осіб нагороджені грамотами начальника ВВ МВС СССР, більш 430 чоловік представлені до нагрудного знаку «За відзнаку в службі» ІІ степеню».

Сам Геннадій Семенович, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії, інвалід війни ІІ групи «за вагомий особистий внесок у зміцнення законності і правопорядку, високий професіоналізм» нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Звільнився зі служби з посади заступника начальника Південного Територіального Командування Внутрішніх Військ МВС України.

У наш час полковник Геннадій Семенович Новиков є членом Одеської міжрегіональної секції асоціації ветеранів Внутрішніх Військ та Національної гвардії України.

Він зустрічається з особовим складом військових частин 3003, 3014, розповідає про аварію на Чорнобильській АЕС, як про одну з найтрагічніших подій в історії України, під час якої наш народ виявив мужність, самовідданість і стійкість духу.

Сучасному поколінню молоді є в кого вчитися, на кого рівнятися, кого наслідувати у виконанні військового обов’язку на благо Батьківщини.

Василь Федоров, старший інспектор відділення радників по роботі з ветеранами Південного теруправління Національної гвардії України, підполковник у відставці