За сприяння фонду підтримки академічного обміну DAAD в Одеському на-ціональному політехнічному університеті відбулася гуманітарна науково-практична конференція «Німці Бессарабії: історичні та лінгвістичні перспективи», в роботі якої взяли участь науковці, студенти, краєзнавці з Одеси, Ізмаїла, Тарутиного, Сарати, а також із Штутгарта.

Трохи передісторії. Вже понад три роки студенти та викладачі Українсько-німецького інституту Одеського національного політехнічного університету, кафедри археології та етнології України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та факультету іноземних мов Ізмаїльського державного гуманітарного університету разом зі студентами економічного ліцею «Георг-Гольдштайн-Шуле» (Бад-Урах, Німеччина) долучаються до спільних молодіжних німецько-українських проектів. Ініціатором такого міжнародного співробітництва став Гюнтер Фосслер — президент Асоціації бессарабських німців, батьки якого до 1940 року проживали в с. Надеждівка (Арцизький район). Саме тому Бессарабія має для нього неабияке значення й особливу цінність — там його історичне коріння. Очолювана Гюнтером Фосслером організація налічує сьогодні майже чотири тисячі осіб — це не лише колишні мешканці Бессарабії, а й їхні родичі, й ті, хто цікавиться минувшиною цього регіону. Головна мета об’є-днання — збереження історії німецьких колоністів Бессарабії (1814 — 1940), збирання інформації щодо їх «другої Батьківщини», особливостей ведення сільського господарства, культури, побуту, традицій тощо.

На тепер реалізовано три проекти.

Перший стартував у 2016 році й мав назву «Походження та Батьківщина. Історична пам’ять — майбутнє Європи». Він став своєрідним втіленням ідеї професорки Вільного університету Берліна Уте Шмідт, авторки монографії «Бессарабія. Німецькі колоністи в Причорномор’ї». Втілюючи цей проект, студенти одеських та ізмаїльського вишів і німецькі ліцеїсти впродовж двох тижнів збирали й систематизували матеріали, отримані від жителів колишніх німецьких колоній Бессарабії, вивчали їхні потреби й турботи, а також провели низку інтерв’ю з нащадками колишніх німецьких колоністів.

У рамках другого проекту — «Буджак» (2017) — акцент був зроблений на культурних традиціях багатонаціонального Буджаку та перспективах його економічного розвитку.

Головне питання третього проекту «Ландшафт і люди» (2018) — взаємодія природи й людини в степовій частині Бессарабії та гірському регіоні Швабського Альба. Це питання розглядалося в трьох основних аспектах: вода й енергія, нові форми сільського господарства та туризм. У жовтні минулого року студенти Одеси та Ізмаїла брали участь у проекті на території Німеччини.

28 листопада 2018-го в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав’я відбувся «круглий стіл» «Бессарабські німці: мова, історія, культура», де учасники проектів поділилися своїми враженнями, досвідом, підсумували й узагальнили зібрану інформацію.

Певним продовженням цього «круглого столу» і стала науково-практична конференція, що пройшла 8 квітня на базі Одеського національного полі-технічного університету. Її урочисто відкрив декан Українсько-німецького інституту Володимир Семенюк. Президент Асоціації бессарабських німців Штутгарта Гюнтер Фосслер коротко нагадав присутнім історію 125-річного проживання його співвітчизників на буджацьких теренах, розповів про трирічну співпрацю та участь у спільних міжнародних проектах. Лектор фонду DААD Регіна Улен привітала учасників форуму й побажала їм плідних результатів.

У першій частині конференції були заслухані доповіді науковців та краєзнавців. Так, доктор історичних наук, професор О.О. Прігарін (Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова) представив доповідь «Етнологічні аспекти вивчення німецького фактора в Буджаку». Кандидат історичних наук, доцент А.І. Федорова (Одеський національний політехнічний університет) розповіла про «Облаштування німецьких колоній Бессарабії в першій половині ХІХ ст.» (з часів їх поселення там у 1814 році до селянської реформи 1861-го). Чималий інтерес викликав виступ кандидата філологічних наук, доцента Н.Б. Головіної (Ізмаїльський державний гуманітарний університет) на тему «Німецько-бессарабська мова» колоністської поезії», під час якого прозвучали оригінальні вірші колоністів та їх переклад авторки на українську. Старший викладач Л.В. Лузанова (Ізмаїльський державний гуманітарний університет) звернула увагу учасників конференції на особливе місце духовності у житті колоністів, дослідивши «Роль молитви в духовному вихованні дітей колоністів Бессарабії».

В.В. Кубякін, краєзнавець із Тарутиного, заступник голови Німецького культурного центру «Бессарабський дім», розглянув діяльність трьох пасторів, трьох неформальних лідерів бессарабських німців — Фрідріха Шнабеля, Вільгельма Пінгоута та Даніеля Хааза. А краєзнавці із Сарати, члени громадської організації «Злагода» підготували доповідь на тему «Апостольський проект Ігнаца Ліндла та його реалізація при заснуванні колонії Сарата» (П.І. Узунов), а також розповіли про важливість збереження історичної спадщини їхнього містечка та про ідею створення історико-культурного центру «Німці Бессарабії» (завідувач Саратського районного історико-краєзнавчого музею Л.М. Клим, О.І. Небога).

Друга частина конференції порадувала науковими доробками молодих дослідників, більшість з яких брала участь у проекті й поді-лилася своїми враженнями. Зокрема, студенти Одеси запропонували доповіді «Топоніміка німецьких колоній у Південній Бессарабії» (В. В’ялець, О. Меньшикова), «Бессарабія: гастрономічний тур» (О. Кузміч), «Вітемберг як модель історичної пам’яті» (М. Єзерова), «Сільське господарство німців Бессарабії» (В. Володченко), «Особистий та публічний простір у спогадах німців Бессарабії» (В. Шевченко); Ізмаїла — «Грослібенталь/Великодолинське: історія і сучасність» (С. Неклій) та «Розвиток шкільної освіти в німецьких колоніях Бессарабії (1814 — 1940)» (О. Лузанова).

Отже, подані праці-дослідження охопили найрі-зноманітніші проблеми — історичні, лінгвістичні, етнологічні, соціологічні. Більшість з них виконана німецькою мовою. Усі доповідачі відзначені сертифікатами та нагороджені невеличкими презентами від DAAD.

Наукова конференція, яка була змістовною, пізнавальною та корисною для всіх учасників, пройшла в чудовій, невимушеній атмосфері. У її підсумках накреслені перспективи подальшої міжнародної співпраці.

Алла ФЕДОРОВА,

кандидат історичних наук, доцент.

Олена МЕНЬШИКОВА,

заступник декана Українсько-німецького

інституту Одеського національного

політехнічного університету.