За три роки існування «успішної» Маразліївської громади у селах, які до неї входять, сталися «надзвичайно великі зміни». І хоч про них не пишуть журналісти Асоціації міст України й не розповідає у своїх інтерв’ю голова ОТГ, місцеві жителі їх дуже добре бачать та відчувають.

На етапі створення Маразліїв-ської об’єднаної територіальної громади О.О. Чумак малював яскраву, різнокольорову картину майбутнього. Але не так сталося, як гадалося.

Зразу ж після реєстрації ОТГ багато чого у селах стало зайвим.

Звільнили завідувачів клубів, пообіцявши замінити їх фаховими спеціалістами. А насправді ті клуби перестали працювати взагалі (Широке, Долинівка, Олексіївка). Відтак молодь тепер збирається на задвірках або під дахами автобусних зупинок.

Закритий дитячий садок в Олексіївці. Ліквідовані Долинівська ЗОШ І—ІІ ступенів (86 учнів), Великомар’янівський НВК І—ІІ ступенів (76 учнів), Маразліївська ЗОШ І—ІІІ ступенів (120 учнів). І це при тому, що в законі чітко зазначено: реорганізація здійснюється лише шляхом об’єднання малокомплектних шкіл, а жодна із шкіл нашої громади не була малокомплетною.

Мешканці сіл неодноразово висловлювали незгоду з ліквідацією освітніх закладів, виходячи на акції протесту, виступаючи на одеському телебаченні, на шпальтах газет, але думку людей, порушуючи Конституцію України (відповідно до статті 53 Основного закону держава та органи місцевого самоврядування не можуть створювати перешкоди в реалізації права на освіту), знову проігнорували. Тепер учні з Долинівки та Великомар’янівки долають довгі відстані до опорного Широківського закладу, а маразліївські — до Олексіївської школи. Більше 40 долинівських школярів їздять автобусом, розрахованим на 24 місця…

У навчальних закладах упродовж трьох років не дотримувався температурний режим. Економні чеські котли на альтернативному паливі, які працювали у Широківській, Великома-р’янівській та Долинівській школах, були демонтовані й викинуті просто неба. Закуплений котел для опорного Широківського НВЗ, на який витрачено більше 1,2 мільйона гривень, уже два роки ржавіє як непотріб, а сама школа, як і багато років до того, опалюється вугіллям.

Незаконно звільнені вихователі, вчителі, бібліотекарі, техперсонал. Близько 150 осіб без належного попередження залишилися без роботи.

Водночас школи громади не забезпечені педагогічними працівниками. У Долинівському НВК І ступеня вже два роки не викладається іноземна мова, в Олексіївському ліцеї нема фахівців з біології, хімії… Зате й досі там присутній грибок.

Чомусь у публікаціях про успі-хи Маразліївської громади нема ніякої інформації про діяльність Широківського опорного закладу, працю вчителів та оснащення школи за рахунок громади. Через які причини цей навчальний заклад досі не утеплений? Недостатньо коштів чи?..

Харчування в навчальних закладах належним чином не організовано. Майже третину другого півріччя учні не харчувалися. Станом на 14 травня 2019-го шкільні їдальні не забезпечені продуктами. Ось таке піклування про здоров’я школярів у громаді! А як вихвалялася Маразліївська ОТГ на початку навчального року, що нібито вона першою в області годує школярів за рахунок громади! У зв’язку з цим хочеться нагадати, що в Долинівській школі впродовж останніх 20 років, ще до утворення ОТГ, усі діти були забезпечені обідами.

Медична реформа теж торкнулася Маразліївської громади. Люди, які обслуговувалися у Білгород-Дністровській районній лікарні, змушені йти до іншого медичного закладу, розташованого надто далеко від автобусної станції, через що хворі зазнають, м’яко кажучи, багато незручностей. Але це ніяк не турбує голову й тих, хто посприяв віддати медичну субвенцію Маразліївської ОТГ до міської лікарні. Може, тому, що вони самі лікуються не в Україні?

Робочих місць не додалося, створюються штучні умови для знищення сіл. За ці три роки багато сімей повиїжджало. Мабуть, комусь вигідно, щоб села України ставали пустками, а земельні ділянки вивільнялися.

Всім відомо (це зазначав і виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан), що малі містечка та села у всьому світі є зберігачами культурної спадщини та національної ідентичності. То чому ж знищується колиска українського народу — школа козацько-лицарського виховання, якою — однією з перших на Україні! — була Долинівська школа?!

Добрі наміри спаплюжені постійною брехнею, порушенням законодавства та відкритим хамством. Договорилися до того, що дитсадок у Долинівці був збудований з фундаменту (про це оповідається в публікаціях Асоціації міст України та озвучено «5 каналом»). Насправді ж дитсадок споруджений ще в 1982 році й випустив багатьох вихованців. То це було будівництво дитсадка чи його ремонт?

Напевно, скоро стане відомо, що й село Долинівка постало на мапі завдяки голові Маразліїв-ського ОТГ О.О. Чумаку та активістові С. Х. Рошкану, а небо і земля створені новим месією, бо, як пліткують люди у Маразліївці та Олексіївці, у них з’явилися цар, цариця та навіть (прости нас, Господи) свій творець усього цього безладу.

Варто зазначити, що об’є-днання задумувалося для покращення життя членів усієї територіальної громади, а не окремої касти. А вийшло так, що, як уже мовилося, у півтори сотні тутешніх мешканців відібрали роботу і право на неї (ст. 43 Конституції України), можливість заробляти собі і своїм сім’ям на життя.

Ділянку землі, якою користувався знаний хлібороб, делегат Всесвітнього фестивалю молоді, член громади П.М. Яценко, виставили на аукціон, замість того, щоб допомогти йому належним чином її оформити.

Жителям села Долинівка, щоб добратися до Маразліївської сільської ради, необхідно винаймати авто за 200—300 гривень, бо автобусного маршруту з Долинівки до Маразліївки нема. Отака вона, правда.

Закриття закладів освіти, культури — це злочин. Той, хто це робить, — злодій. Гегель писав, що той, хто палить книги, скоро палитиме людей. Щось подібне твориться і в нашій громаді, яку, як здається багатьом, кілька осіб створили «під себе».

Маразліївська ОТГ стала брендом для збагачення певного кола. А для загалу щороку лише збільшуються платежі.

Виконавчий директор Асоціації міст України на одному з форумів зазначив, що керівники громад 30 відсотків свого часу мають приділяти популяризації діяльності органів місцевого самоврядування. Очільники ж Маразліївської ОТГ витрачають на це набагато більше часу. Але ж людям відомо, що якісний продукт, якісні послуги, достатній рівень життя рекламувати не треба — це популяризується з уст в уста самими споживачами.

На превеликий жаль, члени громади не розуміють, що у них, крім обов’язків сплачувати податки, є і права. Права людини, які чітко прописані в Основному Законі України — Конституції. У тих країнах, на які опираються реформатори — Польщі, Фінляндії, Німеччині…, саме люди диктують своїм менеджерам, а в нас навпаки: менеджери усвідомили себе князьками, земельними аристократами і роблять з членів громади безправних рабів. Коли кожен член громади усвідомить себе людиною — це і буде запорукою позитивного результату, який базуватиметься на демократичних принципах.

Згаданий мною вже не раз виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан якось зазначив: «Реформа робилася для створення спроможних громад і для того, щоб кожен громадянин держави, де б він не проживав, в обласному чи районному центрі, отримав однакову кількість і якість послуг».

Але декларація спроможності громади та її успіхів, що ґрунтується на порушенні прав людей, законодавства і на відкритій брехні, аж ніяк не наближає до європейських демократичних ідеалів і не згуртовує членів громади навколо ідеї децентралізації.

Білгород-Дністровський район,

с. Долинівка.

Від редакції. Запрошуємо всіх — як згаданих у цій публікації осіб, так і просто не байдужих до порушеної теми — до обговорення, до висловлення власної точки зору щодо успіхів і промахів децентралізації.