У вівторок, 13 серпня, в Одесі відбулася одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів та військовополонених. На Приморському бульварі правозахисні організації встановили 121 капкан — саме стільки українських громадян (за доступними даними) незаконно утримуються у в’язницях Росії та окупованого Криму.

На початку 2014 року Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим окупаційна влада почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.

«97 політв’язнів і 24 моряки зі статусом військовополонених утримуються у російських тюрмах та в окупованому РФ Криму за сфабрикованими обвинуваченнями. Більшість із них — кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди», — розповідає координаторка медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

В Одесі активісти акції «В’язні Кремля» розмістили капкани із закритими щелепами, показуючи, що той чинить з неугодними. У деяких капканах — речі бранців «двоголового»: взуття, одяг. До кожного прикріплений залізний ланцюг, на кінці якого бірка з написом «Сделано в Кремле».

Системні репресії й переслідування нелояльних — це щоденні нинішні реалії Криму, окупованого «їхтамнєтами». За даними українських правозахисних організацій, за час анексії півострова за ґратами побували сотні українців і кримських татар; порушено 12 кримінальних і понад 300 адміністративних справ за мирні зібрання; більше 30 — щодо заборонених у РФ організаціях; ще понад 70 — у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.

«Багатьом може здатися, що пік викрадень та незаконних затримань уже минув. Але це не так, — додає правозахисниця Марія Томак. — Насправді це наше суспільство та міжнародна спільнота стали менш чутливими до новин про чергових заручників, полонених в ОРДЛО, або про масові затримання кримських татар та активістів ініціативи «Кримська солідарність» на окупованому півострові».

Ось кілька імен: Емір-Усеїн Куку, який був членом «Контактної групи з прав людини» в Ялті, Сервер Мустафаєв — координатор «Кримської солідарності», Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи «Кримська солідарність», які в умовах відсутності незалежних медіа фактично взяли на себе роль громадських журналістів та намагаються доносити інформацію про те, що відбувається на півострові, готуючи блоги та відеостріми в соцмережах, документуючи незаконні дії силовиків окупаційної влади.

«Протягом п’яти років окупації тільки наша організація подала до Європейського суду з прав людини десятки заяв щодо грубих порушень прав людини у справах з ознаками політично мотивованих переслідувань, — зазначила юристка Україн-ської Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова. — Майже в кожній справі звинувачених було позбавлено права на справедливий суд, вони зазнали грубих втручань у право на свободу слова, право на участь у мирних зібраннях. Непоодинокими є справи щодо жорстокого поводження та катувань, яких зазнають жертви цих переслідувань з боку окупаційної влади Криму».

На жаль, в Україні й досі відсутній комплексний закон, який надавав би правовий статус та соці-альні гарантії політичним в’язням і заручникам у Криму й на Донбасі. Ще й досі нема уповноваженої особи для здійснення системної роботи з підтримки і звільнення в’язнів Кремля.

«Консолідована позиція правозахисних організацій щодо вирішення цих питань була презентована президенту Зеленському відразу після інавгурації, ще у травні, під час зустрічі на Банковій, — розповів Ігор Котелянець, брат політв’язня Євгена Панова та координатор Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. — Президент висловив готовність розглянути наші пропозиції. Наразі очікуємо на конкретні дії від Офісу президента».

В Одесі перехожі мали змогу доєднатися до акції й написати листа чи підписати листівку для політв’язнів Кремля. Після туру активісти глобальної акції #SaveOlegSentsov передадуть їх кожному адресату. Працював також інформаційний намет, у якому поширювалася спеціально створена до акції тематична газета з інформацією та історіями політв’язнів.

«Якщо ви, почувши історії про заручників Кремля, запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Ми організовуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів полі-тв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у Фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатися до колективних дій», — закликала активістка глобальної акції #SaveOlegSentsov Ліза Мей.

Сама глобальна акція #SaveSentsov була започаткована для звільнення всіх заручників Кремля, яких незаконно утримують у Росії та на окупованих українських територіях Криму й Донбасу. Для їх звільнення потрібен потужний тиск Заходу. Окреме завдання кампанії в тому, щоб ці люди дожили до моменту звільнення. Для цього активі-сти #SaveOlegSentsov борються, щоб бранців не катували, надавали їм медичну допомогу, допускали медиків, передавали листи тощо.

Варто зауважити, що Одеса — перше із десяти міст у регіональному турі на підтримку українських політичних ув’язнених та військовополонених «В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ». Організатори і партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим-SOS), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів полі-тв’язнів Кремля.