Семінари з підвищення кваліфікації, що проводяться для керівників органів публічної влади в Одеському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України, дедалі більше переводяться у суто практичну площину. І коли мова йде, приміром, про співпрацю зі ЗМІ, то з’являється сенс вийти й поза аудиторії навчального закладу.

Саме тому днями на базі редакції газети «Одеські вісті» була проведена науково-практична конференція в форматі «круглого столу». До обговорень були залучені регіональні журналісти та учасники семінару – представники влади з Вінницької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей. Основними спікерами виступили головний редактор газети «Одеські вісті» Іван ШЕВЧУК та член Національної спілки журналістів України і телеведучий Сергій АНТОНОВ. Активну участь у роботі конференції взяла член Національної спілки журналістів України Христина АНТОНОВА.

Під час наукової конференції розглядалися важливі питання щодо методів формування кредиту довіри та основних принципів роботи представника органу публічної влади із засобами масової інформації. Семінар проходив в рамках професійної сертифікаційної програми, що фінансується за підтримки Державного бюджету.

Зараз точиться багато суперечок з приводу того, чи потрібна журналістика взагалі, що технології дійшли до того, що місцева влада може контактувати з населенням напряму, не використовуючи медіа в якості посередників. Так, технічний бар’єр подолано, є можливість скерувати безпосередньо запит суспільства до органів місцевого самоврядування та навпаки. Але такий підхід певною мірою є ілюзорним бо людина, яка цілеспрямовано не вивчає тему, не може в більшості випадків через прямий ефір визначити, про що йдеться на сесії міськради чи обласної ради. Тому досі важливою лишається роль кваліфікованих посередників, які можуть пояснити, що відбувається.

- Органам влади варто орієнтуватися на роботу із засобами масової інформації: особисто я вкрай рідко я зустрічався з представниками влади, які можуть належною мовою донести якусь позицію людям, — каже керівник газети «Одеські вісті» Іван Шевчук. — Ми можемо визнати, що пряма демократія значно справедливіша, ніж представницька, адже люди здійснюють своє волевиявлення безпосередньо. Але це питання принципово іншої кваліфікації усіх громадян, якої сьогодні, я вважаю, ще немає. Тому для комунікації між владою та суспільством потрібен посередник, в першу чергу в ролі своєрідного наставника, який, можливо, з часом і стане непотрібним.

Під час семінару зазначалося, що робота держслужбовців має свою специфіку, у цих фахівців є своя професійна деформація. Приміром, у вигляді щедро пересипаних канцеляритом повідомленнях. Може, з часом, після зміни освітніх підходів, керівники зможуть адекватно спілкуватися безпосередньо з широким загалом. Але час вимагає, щоб керівник вже зараз був готовим спілкуватися з людьми безпосередньо, бо не завжди між ним та суспільством буде прес-служба чи ЗМІ. Завжди треба бути готовим до безпосереднього спілкування, що вимагає більшого, ніж просто бути фахівцем своєї справи.

Лауреат Нобелівської премії Ернест Резерфорд колись сказав: «Якщо вчений не може пояснити прибиральниці, яка працює у нього в лабораторії, сенс своєї роботи, то він сам не розуміє, чим він займається.» Коли спілкування відбувається в професійному середовищі, то деякі речі навмисне не розжовуються, бо всі й так чудово розуміють, про що йдеться. Інша річ – пересічні люди, які не орієнтуються в управлінській термінології. Тому контактуючи з громадою, представникам влади треба усвідомлювати, кому вони хочуть спрямувати інформацію. Наприклад, зачитати свій текст представнику аудиторії, до якої доноситься текст. Це значно спростить комунікацію органів місцевого самоврядування та суспільства. В людей виникатиме менше питань, а чим власне займаються наші чиновники й за що отримують зарплатню?