Нещодавно в Одеському національному університеті імені I.I. Мечникова відбулася відкрита лекція на тему «Коронавірус: прості відповіді на важливі питання». Зі студентами спілкувалася лікар-інфекціоніст вищої категорії, завідувачка відділення «Клініка, дружня до молоді» Людмила Радіївна Кучеренко (на знімку).

Цей захід організували насамперед для студентів, аби поширити серед них достовірну інформацію про нову інфекцію й надати можливість поставити питання, які їх хвилюють, хоча прий-шли на неї й викладачі та представники профкому університету.

Лікарка розпочала з того, як убезпечити розповсюдження інфекції серед загалу. Зокрема, акцентувала, що найважливіше — часто мити руки, обов’язково пам’ятаючи, що брудними руками не можна торкатися обличчя, особливо під час перебування в людному місці, наприклад, у громадському транспорті. Під час чхання або кашлю рота треба прикривати згином ліктя, і в жодному разі не долонею, бо так можна поширити інфекцію через предмети, торкаючись їх руками. А ще — необхідно обов’язково повідомити свого сімейного лікаря у разі, якщо ви контактували з людиною, яка прибула з країни, де зафіксований спалах коронавірусу, або якщо самі там побували.

У багатьох країнах, у тому числі в Україні, через паніку, спричинену коронавірусом люди скупили всі медичні маски, тож зараз в аптеках їх не знайти, а в інтернет-магазинах пропонують за великі гроші. Якщо усе ж таки вдалося придбати медичні маски, то треба знати, як ними правильно користуватися: вдягати та знімати їх, пояснила лікарка, можна тільки за вушні петлі, не торкаючись тканини, маска має щільно прилягати до обличчя, повністю закриваючи ніс, рот і підборіддя. Міняти їх необхідно кожні дві години, а спеціальний респіратор — кожні чотири, бо після цього вони вже не виконують захисної функції, а то й навіть стають шкідливими. Людмила Радіївна зазначила, що медичні маски, скоріше, захищають не того, хто їх носить, а від того, хто їх носить, і попередила, що вони не надійний бар’єр від зараження коронавірусом — звичайний антисептик для рук є не менш ефективним.

Лікарка наголосила: якщо за останній місяць у когось були контакти з людиною, яка подорожувала в країни, де зафіксовані спалахи епідемії (Китай, Іран, Італія, Південна Корея та ін.) або він сам приїхав з таких країн і має сухий кашель, високу температуру, втому та задишку, то необхідно якнайшвидше викликати сімейного лікаря (в жодному разі не йти самому до лікарні) й повідомити про те, що ви нещодавно подорожували або контактували з тими, хто подорожував за кордон. Якщо вирішили викликати «швидку», то теж необхідно повідомити цю інформацію, аби приїхала спеці-альна бригада медиків. Чи інфікувалася людина коронавірусом чи ні, визначають за допомогою спеціального тесту. Якщо факт зараження підтвердиться, буде прийнято рішення про госпіталізацію хворого до міської інфекційної клінічної лікарні, де його обов’язково помістять на карантин, який триватиме щонайменше 14 діб. Такий пацієнт перебуватиме у спеціальному боксі під наглядом лікарів. Усі, хто контактував з хворим, у якого підтверджено коронавірус, теж повинні пройти через карантин.

Людмила Радіївна пояснила: у випадку, коли коронавірус, не дай Боже, виявлять у студента, школяра чи вихованця дитячого садка, цей заклад буде закритий на обсервацію. Це ж стосується й гуртожитків. У такому разі приміщення підлягає повній обробці та дезінфекції, бо це вже питання не тільки конкретного закладу, а всього міста та країни.

До розмови долучився голова профкому студентів ОНУ Євген Юраш: «Сьогодні я спілкувався з колегою із Чернівецького університету імені Федьковича. Там було три випадки, коли в різних студентів підозрювали коронавірус. Тоді органи державної влади поставили університет на суворий контроль і перевіряли всіх, хто контактував з імовірними інфікованими. В нашому виші є факультети, де навчається багато іноземних студентів, їх теж перевіряли».

Як зазначила Людмила Кучеренко, наша медицина, на жаль, не в найкращому стані, а тому не можна напевно сказати, що Україна готова до епідемії коронавірусу.

Під час бесіди студенти порушили низку питань. Зокрема, про забезпечення рідким милом вбиралень у всіх навчальних корпусах університету та про вологе прибирання з дезінфекційними засобами загальних приміщень. Лікарка у зв’язку з цим підкреслила: аби застерегти поширення епідемії коронавірусу, навчальний заклад обов’язково мусить це робити. Вологе прибирання необхідно проводити хоча б раз, а краще — двічі на день, як і якомога часті-ше провітрювати аудиторії та кабінети.

Як зазначив Євген Юраш, представники профкому й він особисто неодноразово зверталися до керівництва ОНУ про забезпечення санвузлів мийними засобами, але їм відповідали, що на це, мовляв, нема коштів. Що ж до виділення їх профкомом, то, як зауважив Євген Юраш: «З юридичної точки зору це нецільове використання коштів організації, але з точки зору членів профспілки, якщо у нас є запит, а сьогодні він є, то, вважаю, ми можемо піти на такий крок і частково допомогти в цьому питанні».

Відтак зійшлися на тому, що на засіданні профкому буде сформовано низку вимог до керівництва університету й відповідне звернення студенти зможуть підтримати своїми підписами.

Лекція закінчилася проханням голови профкому до студентів поширити почуту ними інформацію, а Людмила Кучеренко попросила адміністрацію вишу надати списки студентів, які в останні два тижні побували за кордоном і в яких саме країнах.

На мою думку, цей захід був дуже потрібним і своєчасним. Студенти дізналися про ситуацію з поширенням небезпечного вірусу COVID-19 у світі та в країні й отримали необхідні рекомендації, як діяти в тих чи інших випадках. Це — по-перше. По-друге, були порушені важливі питання внутрішнього життя уні-верситету (відсутність мийних засобів у вбиральнях, належного прибирання приміщень). По-третє, мабуть, найголовніше, студенти активно відгукнулися на те, аби самим долучитися до покращення ситуації у виші, де вони навчаються.

Орина КУЧЕРЕНКО,

студентка

факультету журналістики ОНУ ім. І.І. Мечникова.