Тетяна Монахова добре пояснила, що і як відбувалося під час її перебування на посаді мовного омбудсмена. Не бачу жодних причин їй не вірити і розумію, чому вона вирішила піти з посади.

Не мала секретаріату, зарплати, їздила з Миколаєва до Києва за власні кошти, пересувалася столицею на метро, не отримала службового приміщення і винаймала житло, знову ж таки, за свої гроші... Це все «органічно» вписується в наші реалії. Саме так теперішня влада (попередню я б, звісно, теж не ідеалізував — маю гарну пам’ять...) ставиться до мовного питання.

Але мені категорично не подобаються основні світоглядні позиції пані Тетяни та її прихильників.

Ось, наприклад, Монахова вважає, що закон про мову не повинен бути законом про зміну ідентичності, адже кожен громадянин має право розмовляти тією мовою, якої його навчили мама.

Перепрошую, але закон про зміну ідентичності неможливий, адже ця зміна — складний і тривалий процес. Але держава дійсно має робити все можливе для того, щоб ідентичність громадян, які послуговуються, наприклад, російською мовою (угорською, румунською, болгарською, звісно, теж) і живуть у російському культурному просторі, змінювалася, бо їхня іншомовність — це пряма загроза для національної безпеки. Якщо держава так не вважає — у неї нема інстинкту самозбереження і її зрештою розтягнуть на шматки.

Люди, які вперто продовжують жити поза україномовним культурним простором, взагалі мають бути НЕгромадянами! Іншого «клеючого матеріалу», крім української мови та відповідної культури, не існує. Там, де мови стає зовсім мало, зрештою, не стає й України.

Також Тетяна Монахова наголошує, що існує небезпека протистояння української та російської мов, і що нам обов’язково потрібно уникнути розколу, зберегти державність.

З необхідністю уникнення розколу та збереження державності я, як громадянин України, безумовно, згоден, але от до методів є питання. Пані Тетяна вважає, що в мовній політиці потрібна максимальна м’якість, говорить про небезпеку протистояння, але ж це абсурд... Протистояння української та російської ніяк не може початися, адже триває вже дуже давно. І поки що російська впевнено перемагає...