Зазвичай переповнений Одеський національний театр опери та балету зустрічав небагатьох глядачів, що прийшли на концерт до Дня Конституції України і з нагоди завершення 210-го театрального сезону. Впродовж трьох місяців він стояв зачинений, і лише нещодавно в обмеженому режимі тут почалися репетиції, щоб гідно прозвучав завершальний акорд сезону.

— Це перший невеличкий крочок, аби традиційно відсвяткувати фінал сезону. Це традиція, прописана століттями в театрі. Дуже хотілося б зробити таку зарубку на майбутнє — щоб люди повернулися з відпустки і ми почали працювати, — ділиться очікуваннями генеральна директорка Опери, заслужений працівник культури України Надія Бабіч.

Незвичний формат. У залі — лише півтори сотні глядачів у масках чи респі-раторах, які сидять далеко один від одного. На сцені — оркестр у камерному складі під керівництвом головного диригента театру В’ячеслава Чернухо-Волича і диригента, заслуженого артиста України Ігоря Чернецького, а також провідні солісти. Усі артисти вже скучили за виступами, усі хотіли б взяти участь у концерті — і хор, і балет, але на сцені — лише 11 солістів.

— Кожен з нас переживає цей час по-своєму, і в кожного з нас відбулася переоцінка цінностей, — звертається зі сцени до глядачів Надія Бабіч. — Ми зрозуміли святість життя, в якому жили ще зовсім недавно. Ми шукаємо нові можливості, щоб театр знову був зі своїм глядачем.

Завдяки партнерам та меценатам Сергієві Варчуку і Владиславові Станкову, які допомогли театру з організацією такої важливої у цей непростий час мистецької події, одесити дивилися концерт онлайн. Трансляція відбувалася зі сцени на екран, розташований на Театральній площі, з англійської сторони. Ті ж півтори сотні, яким вдалося потрапити в залу, сповна, як то кажуть, наживо, насолоджувалися чудовим дійством, що складався зі світової та української класики.

Концерт розпочався Увертюрою до опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба» у виконанні оркестру. Потім звучали українські пісні «Дивлюсь я на небо…», «Ой, я знаю, що гріх маю», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…», «Гандзя» у виконанні заслужених артистів України Дмитра Павлюка і Влади-слава Горая та лауреатів міжнародних конкурсів Таїсії Шафранської і Василя Добровольського.

Звучала світова класика: уривки з опер «Севі-льський цирульник», «Попелюшка» Дж. Россіні та «Кармен» Дж. Бізе, арія Калафа з опери «Турандот» у виконанні лауреатів міжнародних конкурсів Богдана Панченка та Анастасії Мартинюк, Катерини Цимбалюк і Віктора Шевченка, Олега Злакомана, що дарували глядачам присмак докоронавірусного життя, коли у театрі можна було повноцінно насолоджуватися вистави.

Дует Церліни і Дон Жуана з опери В. А. Моцарта «Дон Жуан» Аліна Ворох і Василь Добровольський виконали у злободенному нинішньому форматі, показавши, що навіть на побачення з коханим сьогодні не можна йти без засобів індивідуального захисту — масок і рукавичок. І глядачі, й артисти були в доброму гуморі, отримуючи задоволення від чудової події.

Прозвучали також легкі, вишукані твори Ж. Оффенбаха, Ф. Легара, А. Лара у виконанні заслуженої артистки України Тетяни Спаської, Анастасії Голуб, Павла Смирнова, Юлії Терещук, Едуарда Мартинюка.

Концерт завершився «Молитвою за Україну» Миколи Лисенка у виконанні солістів та оркестру. Завдяки трансляції назовні, його побачили сотні глядачів, що зібралися навколо театру. До речі, його можна подивитися і на ютюб-каналі Одеської опери.

Із липня театр пішов у відпустку. «Оксамитового сезону» цього річ, на жаль, не передбачається — для підготовки такої масштабної події потрібно чимало часу і зусиль. Але, сподіваємося, невдовзі Одеська опера таки повернеться повноцінно до глядача. Тим більше, що вона була і залишається в авангарді мистецьких процесів.