Учені припускають, що ми оцінюємо партнерів по тому, чи відповідають їхні якості певному ідеальному набору, унікальному для кожної людини. Якщо для одного важлива доброта, а для іншого — сміливість, то, виходить, вони мають шукати добрих або сміливих партнерів.

Однак багато досліджень, які підтверджують цю теорію, неточні й допускають безліч інтерпретацій тих самих даних.

У 2016 році вчені з Університету Східної Англії та Амстердамського вільного університету з’ясували, що ми обираємо собі партнера, який дорівнює нам розумом і має схожі генетичні ознаки. Недавня ж стаття психологів Сент-Ендрюського університету (Шотландія), надрукована у British Journal of Psychology, переконує, що наші уявлення про ідеальне тіло дуже спотворені, та й сам зовнішній вигляд менш важливий, ніж вважається.

Досі неможливо було точно описати, як формується у свідомості образ ідеального партнера й чому ми звертаємо увагу на певні риси характеру. Співробітники Каліфорнійського університету у Девісі вивчили, як ми оцінюємо тих, хто нас оточує, й опублікували отримані результати в журналі Journal

of Experimental Social Psycho-logy.

На основі тестів, створених для попередніх досліджень, вони розробили свій, додавши кілька поліпшень. Новий тест змушував учасників самостійно визначати найважливіші для них якості партнера і включав складну схему, яка відділяла риси характеру, обрані ними, від будь-ким нав’язаних. Респонденти мали назвати три важливих для них якості й розповісти, до яких людей вони відчувають романтичний потяг. Джехан Спаркс, колишня аспірантка Каліфорнійського університету у Девісі й провідна авторка дослідження, зазначає, що це було необхідно, аби зрозуміти, чи справді саме ці якості важливі.

Понад 700 учасників виділили почуття гумору, допитливість і зовнішню привабливість, тобто виявили зацікавленість до тих, кому притаманні ці якості.

Однак Пол Іствік, професор факультету психології Каліфорнійського університету у Девісі та співавтор статті, зауважив, що система вибору партнера виявилася складнішою. Дослідники запропонували ще один тест, де респонденти мали відповісти, чи володіють їхні ідеальні партнери тими якостями, які назвала інша людина.

Як з’ясувалося, зв’язок зазначених рис характеру з образом партнера не залежить від того, хто ті риси-якості озвучив: сам респондент чи хтось сторонній. Відтак автори дослідження дійшли висновку, що характеристики, які формує кожен з нас, не мають особливого значення. Набагато важливіше, щоб партнер мав загальноприйняті позитивні якості. Професор Іствік порівнює це із замовленням їжі в ресторані: ви могли б дозволити випадковій людині замовити за вас — і вам все одно сподобалася б страва.

Результати цього дослідження, вважають автори, можуть бути корисними для розуміння того, як люди знайомляться в інтернеті. Цілком імовірно, що багатогодинні пошуки ідеального партнера можуть бути марними, якщо звертати увагу на індивідуальні параметри, а не на ті, які викликають романтичний інтерес у більшості.