ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
Последнее видео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:




НА ШПАКОВОМУ ШЛЯХУ
29.08.2020 / Газета: Чорноморські новини / № 67(22185) / Тираж: 8525

У КОДИМСЬКОМУ РАЙОНІ ВІДРОДЖУЮТЬ ЧУМАЦЬКУ ІСТОРІЮ ШПАКОВОГО ШЛЯХУ, СТВОРЮЮЧИ ОДНОЙМЕННИЙ КУЛЬТУРНО-ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ

У рамках партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» Українського культурного фонду, програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Офісу розвитку малого і середнього підприємництва при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Кодимщині стрімко облаштовує свої локації проєкт «Шпаків шлях».

Учасники ініціативи розробляють власне сам культурний маршрут, відтворюють прадавні події чумацької минувшини, традиції й побут тутешніх селян, організовують онлайн-ярмарок місцевих майстрів-умільців та виробників, долучаються до знімання фільму про туристичну привабливість краю.

Шпаків шлях пролягав колись поблизу храмів та водних джерел. Чумацькі воли торували терени, багаті лісами, ярами, озерами та джерелами, вода у яких вважається цілющою. Тож нинішній проєкт розрахований на тих, хто прагне пройти тим чумацьким шляхом та ознайомитися з пам’ятками культури й історії Кодимщини.

А в переліку — чимало цікавих локацій і дійств: Кармелюкова печера, загнітківські шахти з видобутку каменю, старовинний будеївський вітряк, прадавні обряди та народні ремесла, автентичний одяг, цікаві музейні експозиції, унікальні страви місцевої кухні ну і, звісно ж, захоплюючі краєвиди. Заодно гості-шанувальники самобутньої культури зможуть придбати вироби тутешнього талановитого-майстровитого люду.

Унікальність ще й у тому, що територію нинішнього Кодимського району здавен населяли представники різних етносів: українці, поляки, євреї, росіяни, молдовани... Традиції народів об’єдналися, створивши особливі місцеві діалект, фольклор, звичаї та кухню.

А ще проєкт передбачає відання унікальних природних об’єктів: ландшафтного заказника «Березі-вський», запові-дного урочища «Чабанка», двох ботанічних па-м’яток — «Перша діброва червоного дуба» і «Друга діброва червоного дуба», а також трьох гідрологічних — «Джерело «Слобідка», «Джерело «Канава» і «Джерело «Зустріч». Загальна площа природно-заповідного фонду Кодимщини — 3199,6 га.

Там, де зупинялися чумаки

Шпаків шлях — історична назва стратегічної дороги, якою в давнину рухалися чумацькі каравани. Історичне, культурне та економічне значення цього шляху неможливо переоцінити. Наприклад, у середині ХІХ сторіччя з Чорноморського та Азовського узбереж цією дорогою проїжджало 30 тисяч чумаків, які на 120 тисячах возів везли сіль, рибу, горіхи, сушені фрукти, вино, хміль, шовк і килими. У зворотному напрямку — до Криму, Причорномор’я і Приазов’я — рухалися валки з вершковим маслом та лляною олією, зерном, шкірою, вовною, хутром і лісом.

Цим довгим шляхом до людей надходили не лише їжа та побутові товари, а й нові ідеї та культурні традиції. Міжкультурний обмін, що відбувався під час подорожей, урізноманітнював і збагачував життя люду від краю до краю.

На старовинному шляху відбувалися і драматичні події — ним кримські татари здійснювали свої набіги, тут гайдамаки виборювали у панів свою свободу, траплялися й грабунки самих мандрівників…

Про інфраструктуру чумацьких шляхів на Кодимщині розповів кандидат історичних наук, викладач Одеського національного уні-верситету ім. І.І. Мечникова Володимир Полторак:

«У ХІХ столітті шляхи на Поділлі та у степовій Україні того періоду — це не одна торована дорога, а система паралельних та альтернативних маршрутів. Карти показують на цих дорогах Кодимщини три транзитних маршрути. Їх можна визначити за розміщенням корчми від корчми на відстані 3—5 верст та заїжджих дворів. Ці шляхи проходили вододілами, що дозволяло оминати водні перепони та складні форми рельєфу. За картами 1850-х років на теренах Кодимщини зафіксовано 16 таких корчем. Частина з них названі за най-ближчим населеним пунктом, інші відомі за прізвищами власників.

Вони і вказують на три напрями. Напрям Рашків повз Шершенці та через Писарівку на Кодиму (4 корчми). Напрям, за яким у 1866—1868 роках побудували залізницю Балта-Київ з відгалуженням у Крутих (11 корчем, на додачу ще не вказані на картах заклади в містечках Кодима та Круті, наприклад, відома крутянська Австерія). Напрям з Балти на Кодиму з лівого боку річки Кодими (корчма Махтули «Біля грушечки» на шляху між Кодимою та Будеями)».

Збереглося на Кодимщині і чимало криниць, позначених на картах ХІХ століття, які слугували для водопою волів та спочинку чумаків під час тривалої мандрівки.

(Далі буде)

Автор: Віра ТИХОНОВА
Поиск:
расширенный

Артём Филипенко
ЦВЕТ ПОБЕДЫ — ЖЕЛТЫЙ
На президентских выборах в Молдове побеждает проевропейский кандидат.

«Відгомін лихоліття: нестихаючий біль голодоморів»
До Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні

Последние мониторинги:
00:00 26.11.2020 / Вечерняя Одесса
00:00 26.11.2020 / Вечерняя Одесса
00:00 26.11.2020 / Вечерняя Одесса
00:00 26.11.2020 / Вечерняя Одесса
00:00 26.11.2020 / Вечерняя Одесса


© 2005—2020 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2020 S&A design team / 0.054