ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



ГОРОДНИЦЬКИЙ СКАРБ
03.09.2020 / Газета: Чорноморські новини / № 68(22186) / Тираж: 8525

У селищі міського типу Городниця Житомирської області виявили 32 монети часів Київської Русі, що датуються 1000—1019 роками. Подібних знахідок історики не виявляли більше століття.

За словами наукового співробітника Інституту історії України Національної академії наук Олександра Алфьорова, про знахідку він дізнався від «знайомих знайомих»: монети знайшли «за абсолютно побутових обставин» — рибалка хотів накопати піску, а натрапив на скарб. «З перших секунд ми дійшли спільної згоди — цю знахідку сторіччя згідно із законом необхідно передати державі», — зазначив історик, додавши, що наразі відбувається передача «Городницького скарбу» до музею.

Знайдені монети — це так звані срібники, або срібляники — так науковці називають перші монети, що почали карбувати у Київській Русі наприкінці Х — на початку ХІ століть, тобто за правління Володимира Великого. Виготовляли їх зі срібних арабських монет — дирхем.

Як стверджує Олександр Алфьоров, знайдені на Житомирщині монети карбували за часів князя Володимира (правив у 980 — 1015 роках) і його наступника — Святополка Ярополковича (1015 — 1019). На це вказують княжі знаки на реверсі монет: тризуб і двозуб, якими послуговувалися Володимир і Святополк відповідно.

Востаннє подібний великий поклад монет знаходили під час будівельних робіт на Вознесенському спуску в Києві у 1876 році, пише «Історична правда». Тоді виявили аж 120 срібляників. Відтоді натрапляли лише на поодинокі монети.

Як розповів Олександр Алфьоров «BBC News Україна», монети ще аналізуватимуть за допомогою сучасних технологій, аби встановити, з якого срібла їх зроблено. Для цього їх передадуть у спецсховище Житомирського краєзнавчого музею — після того, як оформлять процедуру їхньої передачі від того, хто їх першим виявив. «Прецедент ще й у тому, що людина одразу погодилася передати такий скарб державі», — каже історик.

Автор: Олег ПАВЛЮК

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

«ТОБІ ЦЕ ЗНАЙОМО?» — МОМ представила в Одесі інсталяцію, що вчить розпізнавати небезпеку торгівлі людьми
2 березня 2026 року Міжнародна організація з міграції (МОМ) презентувала в Одесі інтерактивну інсталяцію «ТОБІ ЦЕ ЗНАЙОМО?» — фінальний етап загальнонаціонального туру Україною. Простір, розташований на Одеському залізничному вокзалі, у форматі занурення допомагає відвідувачам розпізнати ознаки небезпеки, пов’язані з торгівлею людьми, та дізнатися, куди звертатися по допомогу. Кампанія реалізується у співпраці з Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національна соціальна сервісна служба України, Національна поліція України та Всеукраїнська коаліція громадських організацій з протидії торгівлі людьми за підтримки Уряду Швеції. Інсталяція працюватиме до 7 березня та інформує про безпечні канали звернення, зокрема Національну гарячу лінію 527.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.011