ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




А ВИ ПОЧУВАЄТЕСЯ В БЕЗПЕЦІ?
03.09.2020 / Газета: Чорноморські новини / № 68(22186) / Тираж: 8525

Більшість українців негативно оцінює роботу керівників правоохоронних органів. Про це свідчить загальнонаціональне дослідження, проведене 3 — 9 липня фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова

Зокрема, баланс позитивної/негативної оцінки діяльності міністра внутрішніх справ Арсена Авакова становить мінус 52%, директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника — мінус 41%, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького — мінус 40%, генеральної прокурорки Ірини Венедіктової — мінус 39%, в.о. голови Державного бюро розслідувань Олександра Соколова — мінус 33%, голови Служби безпеки Івана Баканова — мінус 30%.

Водночас значна частка громадян взагалі не знає, хто очолює ті чи інші правоохоронні органи. Найупізнаванішим є Арсен Аваков — про нього нічого не чули лише 3% респондентів, а найбільш невідомим — в.о. голови ДБР Олександр Соколов, про якого нічого не знають 37% опитаних.

Порівнюючи баланс довіри до самих правоохоронних органів та баланс позитивних/негативних оцінок їхніх керівників, можна помітити такі особливості:

В оцінках керівництва всіх згаданих правоохоронних органів простежується залежність між позитивною оцінкою та політичними уподобаннями громадян. Найбільш позитивно до них ставляться виборці «Слуги народу», а найгірше — прихильники «Опозиційної платформи — За життя», за винятком «Європейської солідарності», чиї виборці найгірше ставляться до СБУ та Офісу Генерального прокурора.

СБУ має більший запас довіри як спецслужба, водночас оцінка її керівника суттєво нижча за довіру. Це означає, що успішна діяльність СБУ сприятиме зростанню оцінки керівництва, тоді як помилки і порушення з боку голови СБУ підриватимуть довіру до служби загалом.

Керівники, які були призначені вперше за Президента Зеленського (Баканов та Соколов), менш відомі та мають кращий баланс оцінки, ніж керівники, що були призначені до Зеленського (Аваков та Ситник). Отже, можна стверджувати, що позитивна оцінка керівників СБУ та ДБР є певним авансом від прихильників Зеленського. За відсутності результатів їхньої роботи баланс позитивних та негативних оцінок погіршуватиметься.

Низька довіра до прокуратури та САП впливає на низьку оцінку діяльності керівників цих структур. Тобто громадяни загалом не сприймають прокуратуру та САП як правоохоронні органи, незалежно від того, хто їх очолює. Відтак зміна кадрів не змінить ставлення громадян. Швидше за все, потрібні вагоміші докази того, що система прокуратури докорінно змінюється на краще.

Відповідно постає загроза, коли дії правоохоронних органів оцінюватимуться різними групами суспільства не з точки зору верховенства права і дотримання законності, а з точки зору відповідності дій політичним цілям тих чи інших політичних сил та політичних лідерів.

Водночас правляча більшість не повинна мати жодних ілюзій: більшість виборців «Слуги народу» дають негативну оцінку усім правоохоронним органам як і решта громадян.

Перетворення правоохоронних органів на інструменти політичної боротьби може не консолідувати, а розколоти виборців «Слуги народу» та налаштувати більшість суспільства проти влади, в тому числі на активний опір.

Думка громадян стосовно змін у безпеці та громадському порядку за 12 останніх місяців (з червня 2019-го по липень 2020-го) розділилася. 43% опитаних вважають, що змін взагалі не було, а 44% — відчули зміни на гірше. Позитивні зрушення помітили лише 9% і близько 4% завагалися з відповіддю.

У регіональному розрізі можна побачити, що найбільш негативно оцінюють зміни загалом в країні жителі південних областей (59%), а тих, хто вважає, що нічого не змінилося, найбільше в західних областях (52%).

Водночас, коли йдеться про безпеку та порядок у містах та селах вже 59% опитаних вважають, що ситуація протягом останнього року не змінилася, і тільки 25% нарікають на погіршення ситуації. Майже 12% заявляють, що ситуація покращилася, а майже 4% — не визначилися.

Відповідаючи на запитання про стан безпеки та громадського порядку поблизу свого помешкання (мікрорайону чи по сусідству), 64% українців відзначили відсутність змін на краще чи на гірше, 21% нарікав на те, що ситуація погіршилася, 11% опитаних вважають, що ситуація покращилася, а решта (4%) — не відповіли.

Загалом на заході країни склалася найспокійніша ситуація в сенсі низького рівня сприйняття загрози для безпеки країни в цілому та загрози для життя у громадах.

Цікавий парадокс на півдні: мешканці південних регіонів частіше за інших нарікали на негативні зміни у сфері безпеки та порядку загалом у країні, водночас у своїх громадах та поблизу своїх помешкань саме вони найчастіше казали про зміни на краще за останні 12 місяців.

Варто також відзначити, що позитивні зміни у безпеці та громадському порядку в населених пунктах проживання частіше за інших відзначали респонденти з міст із населенням від 100 тис. до 1 млн та сільської місцевості, тоді як найгірші оцінки частіше давали респонденти з міст-мільйонників.

Найбільша соціальна напруженість у зв’язку із погіршенням стану безпеки та громадського порядку спостерігається у східних областях: саме у мешканців сходу низькі оцінки безпеки в країні загалом поєднуються з низькими оцінками безпеки в соціальному середовищі, де вони проживають. Тобто поступове чи раптове погіршення криміногенної обстановки на сході України може бути використане для навіювання громадянам думки про зв’язок між поганим управлінням країною, станом війни та відсутністю порядку і безпеки в населених пунктах.

Злочинність, яка найбільше непокоїть громадян

До проблем своїх міст та сіл, що потребують найбільшої уваги правоохоронних органів, опитані громадяни віднесли такі: поширення і вживання наркотиків (40%), водіння автотранспорту водіями у нетверезому стані (38%), хуліганство (37%), корупція посадових осіб різних органів влади (25%), пограбування помешкань (25%), крадіжки в громадських місцях (21%), шахрайство (21%). Водночас, відповідаючи на запитання про те, з якими проблемами правоохоронні органи більш-менш справляються, 21% опитаних назвав хуліганство, 16% — водіння автотранспорту водіями у нетверезому стані. 33% українців вважають, що правоохоронці не справляються з вирішенням жодних проблем, ще 27% не змогли дати відповіді.

Загалом по країні найбільший розрив між констатацією важливості проблеми та оцінкою роботи правоохоронців спостерігається за такими позиціями: поширення і вживання наркотиків (40% респондентів вважають це серйозною проблемою, тоді як лише 8% відзначають роботу правоохоронців з припинення таких злочинів), корупція (25% опитаних вважають серйозною проблемою, тоді як лише 4% відзначають роботу правоохоронців з припинення таких злочинів), пограбування помешкань (25% і 4% відповідно), шахрайство (21% і 5% відповідно), розбійні напади на громадян (12 і 4% відповідно).

У регіональному розрізі помітні такі тенденції: на поширення та вживання наркотиків скаржилася більшість респондентів південних (59%) та східних регіонів (54%); проблему хуліганства частіше відзначали мешканці сходу (43%), а також малих міст (з населенням менше 49 тис. осіб); пограбування приватних помешкань частіше згадували у південних та східних областях (29% і 31% відповідно); шахрайство сильніше непокоїть мешканців сходу (32%); на крадіжки в громадських місцях частіше нарікали жителі великих міст (27% у містах з понад 1 млн осіб та 28% у містах від 100 тис. до 1 млн) та в центральних областях (26%). Цікаво, що на корупцію посадових осіб теж найчастіше нарікають мешканці великих міст (39% у містах-мільйонниках та 30% у містах від 100 тис. до 1 млн осіб).

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 3 по 9 липня 2020 року. Опитано 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Автор: -

Пошук:
розширений

Сергій Токарєв
Сергій Токарєв розказав про заходи, що покращать стан українського IT-сектору
Втрати контрактів та складнощі із залученням іноземних інвестицій — це ті виклики, з якими сьогодні найчастіше стикаються українські IT-компанії. На цьому наголошує Сергій Токарєв — IT-інвестор та бізнесмен, співзасновник інвестиційної групи Roosh. На його думку, становище вітчизняного сектору може покращити активний міжнародний іміджбілдинг.

SHABO провело серію дегустацій Великих вин України
Одне з провідних українських виноробних підприємств SHABO провело серію дегустацій, присвячену 20-річчю компанії.

Останні моніторинги:
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 28.03.2024 / Вечерняя Одесса


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.012