ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



ПОКИ СУД — ВНИКАЙМО В СУТЬ
06.02.2021 / Газета: Чорноморські новини / № 8-9(22227-22228) / Тираж: 8525

Українські суди не перестають час до часу дивувати нас — і цілий світ — своїми, м’яко кажучи, дивними рішеннями. Як правило, в частині деколонізаційних процесів. От і нещодавно Окружний адміністративний суд Києва скасував постанову Кабміну про затвердження нового українського правопису.

Ми знаємо: українські воїни, що побували в підвалах ОРДЛО чи в полоні за «поребриком», потребують тривалого лікування та реабілітації; необхідне воно й після тривалої хвороби, важкої операції чи серйозної травми. Так само українській мові необхідне тривале відновлення після всіх тих жахливих випробувань, яких вона зазнала і які давно могли б знищити будь-яку іншу мову. Їй конче потрібне повернення до її природних джерел.

Українська мова — такий самий воїн, як ті, що нині на сході країни захищають нашу свободу й незалежність нашої держави. А значить, і мову її державну, хоч не завжди спілкуються нею, зате чудово розуміють побратимів, з ким пліч-о-пліч боронять свою державу Україну.

І наша мова — така сама полонянка упродовж тривалого часу, аж до відновлення україн-ської державности. Хоч не так це просто — взяти в полон мову чисельної нації. Її знищували поступово, калічили та спотворювали на свій штиб, робили з неї посміховисько, принижували... Так само винищували тих її носіїв, котрі мали потребу і мужність чинити опір. З інших — робили яничарів, манкуртів, а ті надалі плодили собі подібних. Покоління за поколінням. І не треба думати, що в незалежній Україні їх стало — чи скоро стане — менше. Їх тут повно-пов-нісінько, вони — повсюди. Це і ті, котрим «всьо равно», й ті, що нахабно заперечують усе україн-ське: правдиву історію, духовні цінності, а передовсім — мову.

Тому що мова є найбільшою, найважливішою цінністю, є чи не найпершою ознакою нації і держави. Для будь-якого народу на його Богом даній землі. А для постколоніального — то й поготів. Вони подають позови до судів — навіть на мову! Нібито дрібнички (хоча, як відомо, з дрібничок усе й починається): вони проти змін у правописі. На позір дуже незначних, наприклад: павза, Атени, проєкт тощо. Ці та деякі інші зміни — дуже обережні — мають бодай трохи повернути нашу мову, наш правопис до його природного функціонування. А проте, доходить до абсурду: в Україні Марта — це зовсім не Марта (хоч це ім’я поширене у нас), а — Марфа, на російський, звісно, штиб.

Усе це ми вже, як мовиться, проходили — в найгірших часах комуністичного панування. Тоді спеціальними рішеннями та постановами — таємними й відкритими — під надуманими приводами заборонялися окремі слова як нібито націоналістичні. Ба навіть літери забороняли!

Цей новий правопис, який вони заперечують, лише трішечки привідкрив дверцята до того мовного повноголосся — властиво, до живої, не спотвореної мови, — яке поступово заховували від українців: методом якщо не припасовування до панівної тоді російської, то вилученням їх з обігу й навіть суворих заборон. Все це ми знаємо, але нагадувати час до часу — не зайве.

Сьогодні, як бачимо, воювати з мовою можна з допомогою судових позовів. При цьому — завважте — можна прикриватись дітьми: їм, мовляв, важко даються такі зміни до правопису. (Хоча якраз у дитячому віці — найкраща пам’ять). Ні про що не нагадує вам ця, сказати б, тактика? А пригадайте лишень, як захоплювали український Крим горезвісні «зелені чоловіч-ки» — як виставляли поперед себе мирних жителів з дітьми.

Скандальний суд прийняв рішення, яким не лише показав свою некомпетентність — за цим рішенням чітко й уже вкотре бачимо прагнення антиукраїн-ських сил до знищення суверенности України.

Чи є ще десь у світі держава, в якій би громадяни позивались до суду на державну мову? На мову свого народу. А суди задовільняли б ці позови? Питання риторичне. Мабуть-таки, жодна держава не має таких клопотів з утвердженням своєї мови.

У Міністерства освіти є апеляційний термін. Вирішуватимуть уже інші судді — іншого суду. Що вони скажуть? Хоч тоталізатор відкривай! Чи, може, все-таки — до ворожки?

Автор: Роман КРАКАЛІЯ

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

«ТОБІ ЦЕ ЗНАЙОМО?» — МОМ представила в Одесі інсталяцію, що вчить розпізнавати небезпеку торгівлі людьми
2 березня 2026 року Міжнародна організація з міграції (МОМ) презентувала в Одесі інтерактивну інсталяцію «ТОБІ ЦЕ ЗНАЙОМО?» — фінальний етап загальнонаціонального туру Україною. Простір, розташований на Одеському залізничному вокзалі, у форматі занурення допомагає відвідувачам розпізнати ознаки небезпеки, пов’язані з торгівлею людьми, та дізнатися, куди звертатися по допомогу. Кампанія реалізується у співпраці з Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національна соціальна сервісна служба України, Національна поліція України та Всеукраїнська коаліція громадських організацій з протидії торгівлі людьми за підтримки Уряду Швеції. Інсталяція працюватиме до 7 березня та інформує про безпечні канали звернення, зокрема Національну гарячу лінію 527.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.011