Для Одеси одним з болючих питань залишається збереження її історичної частини, яка формувалася впродовж ХІХ — на початку ХХ століть. Процес урбанізації, перетворення центру міста у «бізнес-сіті» прокотився руйнівною хвилею по її неповторному історичному обличчю — багато будинків безповоротно втрачено, і цей процес, на жаль, триває. Найсвіжіший сумний приклад — доля друкарні Ю.І. Фесенка, що розташовувалася у будинку, спорудженому у стилі «наришкінського бароко». Тож, природно, організація представницького форуму архітекторів і дизайнерів — «Архітектурні сезони» — викликала цілком зрозумілий інтерес й обережний оптимізм у частини громадськості.

Масштабний міжнародний симпозіум з питань архітектури, дизайну та урбаністики, який відбувся 26 червня у приміщенні Одеської національної наукової бібліотеки, за задумом організаторів, має стати щорічним. Спонсор проєкту — банк «Восток», який очолює відомий банкір і меценат Вадим Мороховський.

Знаменно, що саме ОННБ — архітектурна перлина Одеси — стала місцем проведення першого такого заходу, адже постання її будівлі у 1906 році — зразка неостилю і ранньої сецесії за проєктом Ф.П. Нестурха (Нештурха), — знаменувало поширення у нас передових світових архітектурних тенденцій, сприяло формуванню нового образу Одеси як модерного міста, а також нового розуміння архітектурного планування інтер’єру, нерозривно пов’язаного з функціональним призначенням установи.

За задумом організаторів, який доніс до аудиторії засновник проєкту, голова ради директорів холдингу ЗАРС Георгій Бочорішвілі, Одеса у сенсі архітектури має стати привабливим центром для усієї країни. «Рік відкриття «Архітектурних сезонів», — зазначив він, — ми присвячуємо одній із найактуальніших тем — архітектурному розвитку великих міст з історією та створенню проєктів, що вписуються в їх архітектурний контекст, підкреслюючи автентичність того чи іншого міста… «Архітектурні сезони» мають бути вбудовані в календар міжнародних подій у сфері ар-хітектури та дизайну».

Принагідно зазначу, що холдинг ЗАРС — це лише один із суб’єктів будівельної діяльності в нашому регіоні. Він заснований у 1996 році Гіві Каркашадзе (1930—2006). Відомі будинки і житлові комплекси, зведені цією кампанією у районі Французького бульвару, вулиці Довженка, провулку Каркашадзе.

Учасників форуму привітав голова Одеської облдерж-адміністрації Сергій Грине-вецький, який запропонував нові підходи у вирішенні питань урбаністики та архітектури, що враховували б глобальні зміни клімату, промислову діяльність людини, екологію і в сукупності створювали б сприятливе середовище для життєдіяльності мешканців великих міст, у т.ч. людей з особливими потребами. Очільник ОДА акцентував увагу й на питанні інвестиційної привабливості нашого краю, на яку впливають, зокрема, демографічна та екологічна ситуації, а також на питанні колективної відповідальності за природне середовище всіх суб’єктів господарської діяльності.

«Регіональний розвиток і містобудування, на мій погляд, відображають основу цього процесу, в якому беруть безпосередню участь усі члени суспільства: і влада, і бізнес, й архітектори, й урбаністи, а отже кожен з нас щодня цим займається, чи то безпосередньо, професійно, чи підсвідомо, — наголосив Сергій Гриневецький. — Тобто ми всі впливаємо на середовище, яке нас оточує. Урбаністика в науковому сенсі є надзвичайно диверсифікованою і міждисциплінарною: вона включає і регіональну антропологію, і соціологію, і географію, й економіку — всі царини знання, які здатні якнайповніше охопити такі складні, багатовимірні об’єкти, як наша Одеська область і місто Одеса».

З вітальним словом до учасників симпозіуму звернулася генеральна директорка національної книгозбірні Ірина Бірюкова: «Одеса — місто з неймовірною історією. Тут оселялися сповнені енергії та амбітних намірів люди, які з любов’ю і натхненням розбудовували місто й залишили у спадок нащадкам чимало історичних та культурних пам’яток. Однією з них є й Одеська національна наукова бібліотека. «Genius loci» — геній місця, вираз, який дійшов до нас з античних часів, — є вдалим тлумаченням унікального історичного факту в житті нашого міста і країни: народження у молодій тоді ще Одесі публічної бібліотеки, першої загальнодоступної книгозбірні на теренах сучасної України».

Помітний і цілком очікуваний інтерес в учасників «сезонів» викликала виставка раритетних видань «Книжкові перлини з фондів Одеської національної наукової бібліотеки: архітектура та дизайн». Експозиція знайомить з історією архітектури ранніх світових цивілізацій і формуванням архітектурного простору в новітню добу. У загальних рисах виставку охарактеризувала вже згадана Ірина Бірюкова: «Це унікальні видання з науки та мистецтва проєктування будівель, садів та парків, а також оздоблення їх внутрішнього простору. У своїх пошуках ми звернулися до бібліофільських та рідкісних видань XIХ—XX століть, які є у фондах нашої книгозбірні і демонструють зразки вражаючого зодчества різних епох і стилів… Це й малотиражні вишукані видання, цінні бібліофільські примірники, часто нумеровані, видрукувані на раритетних сортах паперу (китайського, японського, голландського тощо). Багато з них прикрашені оригінальними акварелями й малюнками художників, гравюрами, віддрукованими з авторських дощок. Серед багатьох шанованих дарувальників не випадково називають насамперед багаторічного попечителя бібліотеки (1897—1919) графа Михайла Толстого і міського голову Одеси (1878—1895) Григорія Маразлі…».

Слід також згадати унікальні книжкові колекції україністів і бібліографів Михайла Комарова (1844—1913), нашого сучасника Григорія Зленка (1934—2015) з їх цінними автографами та багатьох інших.

Не можу не звернути увагу на той прикрий факт, що такий бібліотечний бренд, як «Одеська національна наукова бібліотека», організатори заходу в оприлюдненій програмі подали з іменним придатком «М. Горького», та ще й упустивши її статус як наукової. Це ще раз підкреслює те, наскільки важливо нашим науковим установам бути ініціативнішими і більше позиціювати себе у світі.

Звичайно, проведення «Архітектурних студій» — подія відрадна й обнадійлива. Ми сподіваємося, що подібний рух, започаткований креативною молоддю, на історичному горизонті зменшить в Одесі кількість безликих архітектурних монстрів, а відтак фасади нових споруд відтепер будуть імітувати (що притаманно постмодернізму) стилі, що переважають у місті, — класицизм, неокласицизм, неоготику, неоренесанс чи сецесію (модерн). Принаймні такий висновок напрошується із заявлених декларацій. Однак питання збереження, реставрації і реконструкції старовинних будівель, як і раніше, зостається дражливим.

Є ще один аспект проблеми. Урбанізація — це розвиток, розширення меж міста. У якому напрямку вона відбуватиметься — інтенсивному (зведення висоток) чи екстенсивному (розширення території)? Можливо, поєднуватимуться обидва методи. Як це пов’язуватиметься з приватизацією землі, яка, судячи з усього, не за горами? Адже у такому випадку вже йтиметься про збереження не лише історичної частини міста, а й природного ландшафту.

Сподіваємося, що присутність на форумі представників ділових кіл з Нідерландів — головного архітектора TConcept Віллема-Йоста де Фріса та Хірокі Мацуури (CEO MADMA Urbanism+ Landscape), а також наших спів-вітчизників, архітекторів й урбаністів з Одеси, Харкова та Львова, пожвавить як професійний дискурс, так і ділові стосунки.