ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
Последнее видео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:
 




ОСОБЛИВА ТЕРИТОРІЯ ДИТИНСТВА
02.10.2021 / Газета: Чорноморські новини / № 78-79(22297-22298) / Тираж: 8525

СЬОГОДНІ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

Дитячі бібліотеки — це особлива територія дитинства. Своєю роботою ми прокладаємо малечі доріжку до читання, залюблюємо її в книжки. Тому від нас ви ніколи не почуєте: «Сядь і читай!» або «У залі повинна бути тиша!». В наших бібліотеках тиші не буває. Сьогодні книгозбірні реформуються, набувають нового звучання. В особі бібліотекаря наші юні читачі знаходять надійного друга, психолога, порадника, вчителя, методиста...

До речі, на сучасних дітлахів, які, мовляв, мало читають і забули дорогу до бібліотек, не нарікають хіба що ті, хто й сам надовго зависає у соці-альних мережах. Проблема справді є. Але вона не в тому, що діти не читають, а в тому, що вони нині не читають те, що у їхньому віці читали ми. Сучасні діти хочуть читати сучасну літературу. Звісно, я не кажу, що їм не потрібна класика, зокрема зі шкільної програми, засвоєння якої є вкрай важливим. Водночас слід зважати й на те, що в програмах європейських, американських шкіл багато позитивних творів, а в нас із цим є певні проблеми — дуже вже складна наша історія. Утім, якщо пропонувати дітям найкраще, зацікавлювати їх, то потім вони, дорослішаючи прочитають і складні твори.

Ми ж, дорослі, передусім маємо усвідомлювати значущість власного прикладу: якщо вдома дитина не бачить батьків за книжкою, то хіба вона читатиме? Малеча наслідує нас — наші звички, наші вподобання. Відтак освіченість наших дітей дуже залежить від того, чи є в родині звичка читати.

Наше завдання — розвивати дітей у світлому, позитивному руслі. Бо всі вони — добрі й талановиті, а ми, дорослі, маємо лише допомогти їм розкритися й оберігати їхнє дитинство. Діти повинні почуватися захищеними й водночас самостійними. Тоді забезпечимо і їхній розвиток, і креативність.

От, скажімо, малі зараз люблять страшилки. Добре це чи погано? Можна сперечатися. Але це факт. Діти читають — і це вже добре. Вони часто не запам’ятовують авторів, назви історій, але пам’ятають сюжет. І це допомагає боротися з їхніми фобіями, спонукає зрозуміти, що не все таке страшне, як здається.

Централізована міська бібліотечна система для дітей м. Одеси у 2020-у провела опитування серед своїх відвідувачів на тему «Причини, які спонукають до читання». У ньому взяли участь 135 респондентів (40% хлопців, 60% дівчат) віком від 9 до 15 років. Питання було одне: «Чому ви обираєте читання?». Пропонувалося багато варіантів відповідей, з яких можна було обрати кілька. Серед них опитані найчастіше обирали такі: книга — це знання (51%), працює та розвивається уява і фантазія (51%), з книгою можна подорожувати іншими світами та епохами (37%), книжка дає можливість відволіктися від проблем (21%), батьки постійно твердять: «Читай!» (20%).

Висновки кожен може зробити сам, але найголовніше те, що дитячі бібліотеки не стають чимось заста-рілим, архаїчним, що до нас приходять маленькі читачі (у майбутньому, впевнена, успішні люди), що дитяча книжка живе яскравим життям і житиме вічно, оскільки є найкращим інструментом для розвитку уяви, емоційного інтелекту та емпатії.

У другій частині цієї анкети ми спробували з’ясувати, як діти почали самостійно читати, якою повинна бути атмосфера для читання тощо.

На перше питання більшість респондентів відповіла, що до читання їх «привели» або «підштовхнули» дорослі. Щодо атмосфери, то діти люблять читати на самоті, часто поєднуючи цей процес зі «смаколиками». Читання для себе, зізнавалися, — це задоволення, а читання в школі не люблять через зобов’язалівку читати за програмою та гамір довкола. Цікаву й неочікувану відповідь дали наші відвідувачі на питання «Чи варто ділитися прочитаним?». Більшість хоче ділитися враженнями, але не знає, з ким. Бо не знаходить однодумців серед оточення. Були навіть такі, хто соромився говорити одноліткам про своє захоплення читанням, бо, мовляв, засміють.

Й от саме тут у нагоді стаємо ми. Як я уже казала, дитяча бібліотека — це особливий, винятково дитячий простір, простір для вільного спілкування. Тут юні читачі знаходять для себе заняття за інтересами. У кожній бібліотеці-філії нашої централізованої системи працюють клуби, активи й гуртки — різновікові об’єднання пізнавально-творчого спрямування. Тематика цих об’єднань різноманітна. У них діти можуть не лише спілкуватися з однодумцями, а й розвивати власні здібності та таланти. А потім втілювати їх у започаткованих бібліотеками творчих конкурсах.

Наприклад, у загальноміському «Кожен спроможний випробувати себе». Він проводиться уже впродовж чверті століття за номінаціями «Автори літературних творів», «Перекладачі літературних творів», «Композитори», «Художники-ілюстратори та художники комп’ютерної графіки». Журі у складі художниць Галини Лекаревої-Нікітіної та Ірини Харитонової, письменників Ігоря Потоцького й Олексія Надемлінського щоразу розглядає більше півтори тисячі робіт юних талантів віком від трьох до 15 років.

За час існування цей конкурс залучив понад 25 тисяч читачів-дітей. Кращі відзначалися дипломами, грамотами, подарунками, отримували можливість виступити перед широкою аудиторією — в бібліотеках, з великої сцени, на телебаченні, сторінках місцевих друкованих та інтернет-видань. Фінали змагань відбувалися у кращих залах Одеси: Палаці культури ім. Лесі Українки, Палаці студентів, будинках культури мед-працівників та політехнічного університету й шість разів — в Одеській обласній філармонії. А виставка кращих робіт художників-ілюстраторів щороку експонувалася у фойє Одеського театру юного глядача.

Останні два роки стали випробуванням не лише для нас, а й для всієї України. На жаль, пандемія корона-вірусу зробила свою чорну справу — змусила нас усіх піти в онлайн-режим. І конкурс «Кожний спроможний випробувати себе» — не виняток. Намагаючись зберегти набуті традиції, ми все ж змушені були переформатуватися. У 2020-у творче змагання проходило онлайн — у соціальних мережах. Але це не завадило долучитися до участі у ньому більше півтори тисячі юних митців.

Цьогорічний, 25-й, ювілейний, конкурс також частково проводився онлайн. Це був оновлений формат у партнерстві з Одеським академічним театром музичної комедії ім. Михайла Водяного. Ми залишили лише дві номінації — «Художники-ілюстратори» та «Літератори». А присвячувався він п’ятиліттю театрального фестивалю «Акація-фест». Його тема — «В квітучих акаціях місто» — відкрила перед юними художниками та літераторами можливість зізнатися у любові до рідного міста, змалювати його красу.

Кращі роботи демонструвалися на сторінках у соціальних мережах Централізованої бібліотечної системи для дітей і Театру музкомедії. У фойє театру була влаштована виставка. Переможців запросили на виставу, а урочисте нагородження відбулося у Літньому театрі під час «Акація-фесту» із залученням акторів Музкомедії.

А ще наші читачі залюбки беруть участь у міжнародному конкурсі «Різдвяна зірка», і традиційно посідають призові місця. Скажімо, торік у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво», премією була відзначена колективна робота-розпис «Світло Різдва», до створення якої долучилися 15 користувачів бібліотечного інформаційного центру під керівни-цтвом Олени Квітки.

Також уже традиційно наші читачі активно долучаються до всіх локацій міжнародного книжкового фестивалю «Зелена хвиля» та міжнародного Корнійчуковського фестивалю дитячої літератури: презентацій, конкурсів «Море талантів», цифрового малюнку iParus та об’ємного моделювання iParus 3D pen. У двох останніх виступають особливо успішно.

І це лише невеличка частина творчих змагань, що єднають дітей, для яких читання — це задоволення. Усі заходи, які проводять дитячі бібліотеки, спрямовані на те, щоб прищепити молодому поколінню любов до книги та читання. Дитячі бібліотеки можна назвати першою сходинкою читача. Адже «всі ми — родом з дитинства». І якщо людина з дитинства отримала звичку відвідувати бібліотеку, якщо вона знає, що це не просто книгозбірня, а сучасний простір, платформа для саморозвитку та самовдосконалення, а ще — місце для спілкування та обміну думками, то, подорослішавши, вона обов’язково прийде і в бібліотеку для дорослих.

Наталія КАВУН,

заступниця директора

КУ «Централізована міська бібліотечна система для дітей» м. Одеси.

Автор: Наталія КАВУН

Поиск:
расширенный

Артём Филипенко
БИТВИ ЗАБУТОЇ ВІЙНИ. НАВІЩО КИТАЮ ЗНАДОБИЛОСЯ ЗГАДУВАТИ ПРО ПЕРЕМОГИ 70-РІЧНОЇ ДАВНОСТІ
Не тільки Росія активно використовує мову кіно для державної пропаганди

В Одесі з'явилася скульптура #Лелеченьки
15 жовтня в Одесі в дендропарку Перемоги відбулося відкриття скульптури #Лелеченьки – колаборації ДТЕК Одеські електричні мережі та сучасного українського художника Леся Панчишина.

Последние мониторинги:
00:00 26.10.2021 / Вечерняя Одесса
00:00 26.10.2021 / Вечерняя Одесса
00:00 26.10.2021 / Вечерняя Одесса
00:00 26.10.2021 / Вечерняя Одесса
00:00 26.10.2021 / Вечерняя Одесса


© 2005—2021 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2021 S&A design team / 0.028