«Мені пощастило, що я працював 40 років з такою талановитою режисеркою, як Єфросинія Григорівна Сторож. Вона багато доклалася до вивчення і збереження народнопісенних надбань, запровадження численних фольклорних свят. Це її заслуга в тому, що сьогодні є народний фольклорно-автентичний колектив «Витоки», у тому, що Кодимщина стала знаною на всю Україну. Це Єфросинія, ще тоді, коли фольклор сприймався як щось архаїчне й нікому не потрібне, зацікавилася сама і зацікавила всіх нас рідним корінням, історією, культурою, побутом пращурів. Пам’ять про Єфросинію Григорівну як про гарну людину, талановиту сподвижницю української культури назавжди залишиться в серцях односельців», — починає розмову директор Загнітківського будинку культури Сергій Григорович Олійник.

«Витоки» швидко завоювали культурний простір не тільки Одещини, а й усієї країни. На зміну своїм бабусям і матусям прийшли юні покоління. Але незмінною залишилася роль колективу — відродження обрядів і традицій українського села, збереження для нащадків багатого розмаїття народної творчості — основи сучасної культури села, де тісно переплелися спадщини українського та молдовського народів.

Свідченням неповторності, самобутності, вагомого внеску у донесення до нових і нових поколінь автентичного фольклору, збереження та відродження унікальних народних традицій, мовних і культурних скарбів є численні відзнаки, яких удостоєний загнітківський колектив. Серед них — диплом I ступеня управління освіти і наукової діяльності ОДА за перемогу в четвертому обласному конкурсі «Обряди та звичаї в традиціях Одещини» та гран-прі ІІІ всеукраїнського фестивалю «Орелі». «Витоки» брали участь у VII Міжнародному етнічному фестивалі «Країна мрій» та Міжрегіональному «Кодима-фест», були визнані найкращими І міжрегіонального фестивалю «Голубці» (Вінниччина), етнографічного свята «Осінь весільна», що проходило в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» (Київ) та багатьох інших культурних заходів як місцевого, так і міжнародного значення. Не раз виступали й на телебаченні, зокрема у програмі «Фольк-music» (УТ-1), на одеських телеканалах.

Скрізь, де б не бували, загнітківці полонили всіх своїм задушевним народним співом і прекрасним музичним супроводом духового оркестру, автентичністю костюмів, непідкупною щирістю. А на фестивалі «Орелі» у Києві вразили публіку ще й театралізованим дійством «Клака», що є традиційним для їхнього краю. Привезли із собою все необхідне для клаки: глину, пісок, солому, воду, остов комина, інші матеріали. Не забули і про обід, який готували просто неба. Зрештою, дійство перетворилося на своєрідний майстер-клас, де гості й глядачі вчилися виготовляти вальки та обплітати ними комин.

А на «Країні мрій» продемонстрували «обжинки» — традиційне свято українського селянина. «Обжинки», як і «Клака», завершилися щедрим українським обідом, яким смакували, примостившись на барвистих старовинних палатарях. Загнітківських паляниць, вареників, масників (коржів з маком), капусняку, бабки, вертут та інших смачних страв вистачило для всіх охочих. Тоді ще довго лунали українські народні пісні й запальні танці у виконанні фолькгурту, заворожуючи й підхоплюючи глядачів-слухачів у вир нашого невмирущого культурного спадку.

«Етноколектив «Витоки» — це справжня перлина не тільки Одещини, а й України, — такої думки народна артистка, Герой України, лауреатка Шевченківської премії Ніна Митрофанівна Матвієнко. — Цьому колективу вже давно час зайняти свою нішу на професійній сцені». Надзвичайно високою оцінкою творчості загнітківців став той факт, що берегиня української пісні запросила їх взяти участь у своїй концертній програмі.

Схвально про самодіяльних артистів з Кодимщини відгукнувся і директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Гончар, відзначивши, що колектив живо й цікаво відтворює народні обрядодійства.

За час існування гурту його учасники підготували цілу низку обрядових композицій. Це і благословення на перше дівування, і випікання Калити — образу Сонця, і Різдвяний вертеп, у якому звучать колядки, переспівані старожилами села й успадковані фольклористами, і щедрівки з водінням Кози та пустощами Маланки, і закликання Весни, і святкування Великодня, Івана Купала, Трійці (Клечання), і вже згадані «Обжинки». Особливою неповторністю, самобутністю вирізняються хороводи, величальні пісні, театралізовані дійства, танці, а ще — автентичні костюми, взяті з бабусиних скринь. Усі заходи супроводжуються майстерно виконаними мелодіями духового оркестру.

Велике задоволення учасники гурту отримують від пошукових експедицій. Саме тому й вирішили створити альбом «Народні перлини». Мають власну фонотеку.

Колектив, який нині очолюють Світлана і Сергій Олійники, є справжньою школою естетичного виховання, музичної освіти молоді, де учні пізнають фольклорно-етнографічну спадщину нашого народу, вчаться любові та шани до нашої минувшини.

Прокласти місток із глибини століть у сьогодення, щоб відродити у душах, передусім дитячих, високу моральність і працелюбність українців, безкорисливість і милосердя, волелюбність і жагучу любов до життя, оте невидиме єднання сердець навколо ідеї збереження і збагачення духовної спадщини нашого народу, дослідження та популяризації фольклору — таку шляхетну мету ставлять перед собою «Витоки». І крок за кроком, день у день утілюють її.

Подільський район.