В Одесі дискутують про долю пам’ятника Катерині ІІ, який стоїть уже 15 років. Нинішня масштабна війна росії проти України лише додала пристрастей у суперечку, бо для багатьох сам монумент «Засновникам Одеси» є символом «русского мира», агресивна реалізація концепції якого нинішнім кремлем призводить, у тому числі, до ракетних і повітряних ударів по Одесі та області. Історики ж, з якими спілкувалося «Радіо «Свобода» (www.radiosvoboda.org), вказують на негативну роль імператриці Катерини ІІ в долі України та козацтва.

Після масштабного нападу росії на Україну і дуже частих обстрілів Одещини активізувалися ті, хто вважає, що сама присутність Катерини ІІ у місті дає підстави кремлю не визнавати південь України Україною і говорити про відтворення новоросії. У російській стратегічній концепції передбачалося захоплення Одеси, яка мала б стати частиною сухопутного коридору з окупованого Криму та півдня України до Придністров’я.

У самому ж місті — та й не лише — загострилися дискусії про долю пам’ятника. Ось віхи останніх кількох місяців за хронікою «Суспільного Одеса»:

• 13 липня електронна петиція про демонтаж пам’ятника Катерині II в Одесі набрала 25 тисяч голосів.

• 1 серпня з’явилася відповідь Володимира Зеленського на електронну петицію про знесення та заміну пам’ятника Катерині II в Одесі, в якій зазначалося, що президент звернувся до Одеської міської ради з проханням розглянути порушені в петиції питання відповідно до компетенції.

• 16 серпня міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що підтримує ідею демонтувати монумент, однак зазначив, що рішення — за місцевими депутатами.

• В обласній військовій адміністрації рекомендували Одеській міськраді демонтувати пам’ятники Катерині II та Олександру Суворову.

• 10 вересня в Одесі розмалювали пам’ятник Катерині II, написавши на ньому червоною фарбою «Єкатєріна = Путін».

• 12 вересня пам’ятник Катерині II облив фарбою громадський діяч «Автомайдану» Артак Григорян.

• 13 вересня пам’ятник облили фарбою вдруге.

• 19 вересня провели інтернет-слухання щодо вирішення долі пам’ятника «Засновникам Одеси», в ансамблі якого є скульптура Катерини ІІ.

«Помста за Помаранчеву революцію»

Пам’ятник Катерині простояв 22 роки на початку XX століття, до того, як його в 1923-у знесли більшовики. Але вже у незалежній Україні, в 2007-у, пам’ятник виготовили знову, причому в Києві.

«2007 рік — зрозуміло, за які гроші і з яких мотивацій. Безперечно, коли росія пережила цей ляпас — Помаранчеву революцію 2004-го — і не прихід до влади її ставленика, вона почала вкидати величезні гроші, щоб підкуповувати і створювати м’якеньку подушку «русского мира», — зазначає на своєму Ютуб-каналі відомий український історик Олександр Алфьоров.

У 1765—1770 роках були скасовані слобідські козацькі полки, серед них — Харківський та Ізюмський. Поступово Катерина перекроїла адміністративний устрій і постворювала намісництва.

Було фактично ліквідоване українське козацтво: козаків або вони перевели в регулярне ро-сійське військо, або вони — більшість — стали державними селянами.

У 1775-у Катерина ІІ ліквідувала Запорізьку Січ, а останній кошовий отаман Петро Калнишевський разом зі старшиною до кінця своїх днів провели на Соловках. «Не просто ліквідовує, а на Січ нападають, кошового отамана Калнишевського і всю старшину — в кайдани, Січ руйнують, а козаків — хто захотів — перетворюють у так зване Чорноморське військо», — нагадує історик Алфьоров.

Одеський історик Cергій Гуцалюк, представник Українського інституту національної пам’я-ті на півдні України, в інтерв’ю «Радіо «Свобода» наголошує, що пам’ятник був відкритий на російські гроші. «Це всім відомий факт, і про це у відритих джерелах є повно інформації. І тоді ніяких громадських слухань не проводилося в Одесі — навпаки, були величезні протести, були сутички. Пам’ятник встановлено незаконно. Тоді ніхто не хотів слухати інтелігенцію. Я вважаю, що то взагалі була така помста тодішньому президентові Ющенку за визнання Голодомору геноцидом», — каже Гуцалюк. Після відкриття пам’ятника саме до нього неодноразово стікалися проросійські марші чи демонстрації в Одесі.

Але на Катерині лежить й інший великих гріх перед українцями як волелюбним народом: у 1783—1790-х роках вона запровадила в Україні кріпосну систему.

«Вона зробила з українців рабів — з людей Лівобережжя та Слобожанщини. Тобто з вільних українців зробила рабів!» — пояснює професор історії Одеського національного університету ім.. І.І. Мечникова Тарас Гончарук.

«Катерина принесла в Україну найганебніше явище — коли людину могли поміняти на собаку — кріпосництво, перетворивши українців на холуїв і рабів своєї імперії», — нагадує Олександр Алфьоров.

А ще вона запровадила цензуру на друк книжок Києво-Печерською лаврою (1766 рік), розпорядилася, щоб з церков забрали всі українські книжки і поміняли на російськомовні (1769). Відтак, за висловом історика, у «квітці Гетьманщини» — Києво-Могилянській академії — офіційною мовою викладання стала російська (1783).

«Для українців Катерина — це уособлення кріпацтва, рабства, знищення ознак державності, ну і знищення народу як такого — і фізичне, і морально-духовне. Вона заборонила нашу церкву, вона однією з перших заборонила нашу мову, а далі воно все пішло-покотилося», — зазначає Сергій Гуцалюк. І додає: «Історична постать Катерини пос-тійно використовувалась і Радянським Союзом, а потім сучасною росією як один зі стрижнів їхніх претензій на південь України та й на всю Україну. Це одне з ідеологічних, історичних обґрунтувань сучасної агресії проти нас».

Хто ж засновник Одеси?

Власне, монумент, про який нині гаряче сперечаються, називається пам’ятником «Засновникам Одеси», а не Катерині як такій, хоча саме вона увінчує його зверху, виділяючись висотою в архітектурному ансамблі площі.

Історики, з якими поспілкувалося «Радіо «Свобода», кажуть, що Одеса насправді була заснована ще на початку XV століття, за часів Великого князівства Литовського.

«Перша згадка — 1415 рік, коли воно перебувало в складі Великого князівства Литовського разом з Очаковом та Білгородом (нині Білгород-Дністровський). Ці три міста були південними форпостами князівства. Сама Катерина здивувалася б, що вона заснувала Одесу. За тією версією, вона заснувала місто за півтора роки до своєї смерті в 1796-у, коли вона була вже в такому віці і стані, що їй було байдуже, що там робиться в Хаджибеї на Чорному морі», — підкреслює Сергій Гуцалюк.

Історичні рахунки України з Катериною

З російською імператрицею Катериною ІІ в українців — своя історія. Її гостро у своїй творчості критикував Тарас Шевченко.

Катерина скасувала гетьманство. Останній гетьман України Кирило Розумовський у 1764 році за її розпорядженням позбувся булави. «У Кирила Розумовського забирають булаву тому, що він, виявляється, хотів створити європейську державу», — каже Алфьоров.

Гуцалюк нагадує, що ще 30 років після смерті Катерини люди переважно називали місто Хаджибеєм: «І навіть чумакам вказували, що ви їдете в Одесу, а не Хаджибей, і за це навіть фізичні покарання були, щоб називали Одесою». За його словами, в рескрипті Катерини йшлося про реконструкцію та розбудову існуючого порту.

«Я завжди дивуюсь, коли мені кажуть: ну, от заснували міста на півдні України — хто? Російські царі! І так путін говорить — хто «позасновивал еті города?». Кажуть, що засновниками Одеси, Миколаєва, Херсона були російські імператори. Росіяни тут ніколи не засновували міст. Вони приходили і ставили фортецю з гарнізоном, — наголошує Олександр Алфьо-ров. — А хто ж був містянами? Хто мешкав у Херсоні, Миколаєві, Одесі? А звідки взялося місце, щоб поставити фортецю? А звідки там дороги існували ще до фортеці? Насправді це були території, вже давно заселені українцями, це території, які насправді в тій чи іншій мірі існували в контексті українського козацтва».

Не знищити, а перенести?

Нині, коли біля пам’ятника проводяться часті флешмоби і протести, коли триває дискусія про його усунення, йдеться не про демонтаж зі знищенням. Власне, пропонується перенести пам’ятник до музею. Скажімо, депутати Одеської міськради пропонують повернути па-м’ятник Катерині в Історико-краєзнавчий музей.

До 20 жовтня триває веб-опитування. Учасникам пропонують відповісти на таке запитання: «Як має бути вирішена доля пам’ятника «Засновникам Одеси», розташованого на Катерининській площі у м. Одесі?».

Запропоновані варіанти відповідей:

• Демонтувати з пам’ятника імперські символи.

• Демонтувати з пам’ятника лише скульптуру Катерини ІІ.

• Демонтувати пам’ятник повністю.

• Відкласти вирішення питання долі пам’ятника до закінчення воєнного стану.

• Зберегти пам’ятник на своєму місці без змін.

• Зберегти пам’ятник на своєму місці, доповнивши історичною інформацією щодо діяльності Катерини ІІ.

• Зберегти пам’ятник та перенести до спеціального меморіального парку чи музею.

А тим часом одеські депутати вже внесли проєкт рішення на сесію міськради, повідомляється на сторінці фракції «Європейська солідарність».

«Ми вважаємо, що в центрі міста не може бути російського маркера — пам’ятника російському царю. До того ж нещодавно стало публічно відомо, що кошти на його встановлення виділяло російське консульство в Одесі. Ми проти вандалізму і руйнування пам’ятників, тому вважаємо, що його місце в музеї», — зазначив голова фракції «ЄС» у міськраді Олексій Потапський.

Наразі не до кінця визначеною є позиція мера Одеси Геннадія Труханова. Війна на нього сильно вплинула політично і зробила більш проукраїнським діячем, але щодо пам’ятника, то він проти його знесення, пояснюючи, що, мовляв, «Одеса — це інтернаціональне місто».

«Так ніхто ж не відкидає, що Одеса — інтернаціональне місто! Боронь, Боже, як то кажуть. Річ у тім, що я Труханова добре розумію, бо вся його попередня риторика була спрямована на те, щоб сподобатися отій проросійській частині одеситів, людей прорадянських. Це був його широкомасштабний, «ядерний» електорат. А зараз невідомо, як буде», — каже Сергій Гуцалюк і додає: «Молодь здебільшого за те, щоб цей пам’ятник прибрати і перенести до музею. Це фактично прапор «русского мира» стоїть в Одесі, у нас, на півдні України, в центрі українського міста. Це дуже небезпечний символ».

А професор Тарас Гончарук зауважує: «Цей пам’ятник — це ідол «русского мира», який означає, що Одеса — це не Україна».

«Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»