ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




У пошуках свого місця
01.08.2024 / Газета: Вечерняя Одесса / № 61-62(11405-11406) / Тираж: 10407

Третього серпня стартує 34-й чемпіонат України з футболу

Напередодні нового сезону мені не дає спокою одне питання: яке справжнє місце вітчизняного футболу у світовій ієрархії? Провал (називатимемо речі своїми іменами) національної збірної на чемпіонаті Європи та програш олімпійської команди іракцям викликав сплеск емоцій з критикою (іноді жорсткою і багато в чому справедливою) футболістів, тренерів, функціонерів. Подібна реакція викликана, як на мене, невідповідністю очікувань із суворою дійсністю. Тобто футбольна громадськість у своїй більшості вважає, що результати не відображають реального стану справ в українському футболі. От я й думаю: а що коли наші претензії на високе місце елементарно завищені? коли сам вихід команди до фінальної частини континентальної першості чи дебют на Олімпіаді — наш сьогоднішній максимум? Адже результати вітчизняних клубів у європейських турнірах (повний крах) якраз говорять на користь вищезазначеного твердження.

Як би там не було, новий сезон — нові надії. Хоча, якщо чесно, сподівання слабкі.

Міжсезоння вибухнуло новиною про зняття з чемпіонату «Дніпра-1». Вражає: команда, яка до останнього претендувала на медалі чемпіонату, учасник Ліги конференцій виявляється фінансово неспроможною. Подібний розвиток подій, щоправда, не став сенсацією, оскільки тіньовий спонсор клубу вже кілька місяців перебуває у СІЗО. Нагадаю: попередник «Дніпра-1» «просто» «Дніпро» двічі вигравав першість СРСР, брав Кубок, вiн семиразовий призер чемпіонатів незалежної України, фіналіст Кубка Європи 2014/2015. Його втрата — справжня трагедія для українського спорту. І ось слідом за «старшим братом» тим же шляхом пішов «Дніпро-1». Хто за це відповість?

А ніхто! Клуби у нас приватні, відповідно і справа приватна. Щоправда, завдяки такій політиці страждають збірні команди (найяскравіший приклад — олімпійська дружина, яка з волі господарів клубів втратила низку основних гравців), а отже і престиж країни.

Ну та повернемося до справ внутрішніх. Як і всі останні роки, головними фаворитами турніру є донецький «Шахтар» та київське «Динамо». Донеччани, які виховали у своїх лавах плеяду молодих талановитих виконавців (Трубін, Конопля, Судаков, Бондаренко, Криськів, Мудрик, Сікан, Очеретько, Корнієнко, В’юник, Кащук), схоже, повернулися до випробуваної «бразильської» концепції. І якщо лідери працевлаштувалися чи влаштуються у європейських клубах, то це зовсім не означає, що на їхнє місце прийдуть співвітчизники. Адже за Марлона, Кевіна, Егіналду, Педріньйо, Невертона, Вінісіуса заплачені добрі гроші. А є ще Лемкін, Азаров, Грам, Траоре… Чи вдасться українцям пробитися до складу крізь «стiну» легіонерів? Втім, як уже говорилося раніше, справа приватна: господар — пан.

Натомість «Динамо», як ніколи останнім часом, провело потужну трансферну кампанію, причому на внутрішньому ринку. Брагару (тепер у складі динамівців п’ятеро вихованців одеського футболу — Бущан, Вівчаренко, Шепелєв, Кабаєв, Брагару), Пихаленок, Рубчинський — про таке поповнення можна мріяти. У розквіті сил перебувають Шапаренко, Бражко, Бущан, Кабаєв, Ванат. На очах мужіють Попов, Дячук, Волошин, Малиш. Не сказали свого останнього слова Ярмоленко, Буяльський, Караваєв. Ідуть переговори з низкою легіонерів. Загалом «Шахтарю» у наступному сезоні буде нелегко відстоювати свої позиції.

Зі зникненням «Дніпра-1» на роль третьої сили у вітчизняному футболі висунулося «Полісся». З Дніпра до Житомира переїхали Сарапій, Гуцуляк, Бабенко, Волинець, з «Кривбасу» — Безкоровайний, з «Вереса» — Шастал. Вражає легіонерський десант — Макуана, Ернандес, Тейлор, Майсурадзе, Мустафаєв, Матіч. Що ж, якщо президент клубу Геннадій Буткевич не розчарується у футболі, як це траплялося з іншими персонажами, цілком можливим є вихід «Полісся» на якісно новий рівень.

Хочеться сподіватися, що не втратили амбіцій «Кривбас» та «Рух», зможуть відродитися досвідчені «Зоря» та «Ворскла». Немає сумнівів, що зіпсують нерви лідерам «Колос» та «Олександрія».

А на яке місце у сьогоднішній УПЛ (до речі, чемпіонат 2024/2025 років — вже 17-й, що проходить під егідою Української професійної ліги) може претендувати «Чорноморець»? Генеральний директор клубу Анатолій Місюра заявив: не гірше, ніж минулого сезону. Ну куди гірше: нагадаю, «моряки» посіли 12-е місце, якраз над четвіркою невдах. Однак, як на мою думку, озвучені плани відображають реальний стан справ.

По-перше, лише за три тижні до старту першості клуб визначився із головним тренером. Ним став Олександр Бабич, який десять років тому вже стояв біля керма команди.

Як повідомляє прес-служба клубу, Олександр Олександрович Бабич народився 15 лютого 1979 року в Комунарську (зараз Алчевськ). Виступав за «Чорноморець» у сезонах 2008/09 — 2011/12, провівши 32 офіційні матчі (3 голи) в основному складі та 10 (3) — у молодіжному. Був капітаном команди. Тренував молодіжні команди «Чорноморець» U-19 та U-21, а у 2014–2017 роках був головним тренером першої команди. Також грав у клубах: «Кремень» (Кременчук), «Гірник-Спорт» (Комсомольськ), «Дніпро» (Дніпропетровськ), ФК «Олександрія», «Анжі» (Махачкала, Росія), «Металіст» (Харків). Був тренером-консультантом у «Перлині» (Одеса). У 2017–2020 роках — головний тренер ФК «Маріуполь». З жовтня 2021 року до червня 2022 року — головний тренер «Кривбасу» (Кривий Ріг), з серпня 2022-го по лютий 2024-го тренував клуб «Фратрія» (Варна, Болгарія). З лютого 2024 року був головним тренером «Піріна» (Благоєвград, Болгарія).

Між першим та другим приходом Бабича на посаду головного тренера існує суттєва різниця. 2014-го Олександр Олександрович перебував усередині клубу, знав усi подробицi його iснування, Роман Григорчук, який поїхав з Одеси, залишив наступнику боєздатний колектив. Тепер Бабичу доводиться починати з чистого аркуша. І це по-друге. Як відомо, колектив покинули Брагару, Путря, Кузик, Бойчук, Ієде, Гучек, Хадіда, Бадібанга, які складали кістяк команди. Компанію їм склали Голуб, Огіря, Шаповал, Альваренга, Білик, Ухань, Ситніков, Зе Гомес. Не вщухають чутки про перехiд Салюка.

Клуб в авральному порядку шукає їм заміну. Про трансфери Бутка та Рудька ми вже повідомляли. Підписано контракти з Богданом Білошевським, Денисом Янаковим, Олексієм Хобленком. Усі троє раніше вже виступали у складі «моряків». Прес-служба «Чорноморця» представила «старих» новобранців.

Богдан Олегович Білошевський народився 12 січня 2000 року у Ніжині. Зріст — 189 см, вага — 80 кг. Вихованець футбольної школи «Динамо» (Київ). Грав у командах: «Динамо» (Київ): U-19 та U-21, «Десна» (Чернігів), «Чорноморець», ФК «Олександрія». За наш клуб зіграв у 2021 році 8 офіційних матчів у першій команді та 4 в U-19. У юнацьких та молодіжних збірних України провів 18 ігор.

Денис Олексійович Янаков народився 1 січня 1999 року у Запоріжжі. Зріст — 185 см, вага — 75 кг. Вихованець футбольної школи «Динамо» (Київ). Грав у командах: «Динамо» (Київ): U-19 та U-21, «Арсенал» (Київ), «Чорноморець», «Зоря» (Луганськ), «Інгулець» (Петрово), «Полісся» (Житомир), «Верес» (Рівне). За команду «моряків» у 2020 році зіграв 8 офіційних матчів (4 голи). У юнацьких збірних України провів 15 ігор, забив 2 м’ячі.

Олексій Сергійович Хобленко народився 4 квітня 1994 року в Єкатеринбурзі (Росія). Зріст — 185 см, вага — 85 кг. Вихованець футбольної школи «Динамо» (Київ). Грав у командах: «Динамо-2» (Київ), ФК «Полтава», «Говерла» (Ужгород), «Чорноморець», «Лех» (Познань, Польща), «Динамо» (Брест, Білорусь), «Дніпро-1» (Дніпро), «Стабек» (Берум, Норвегія), «Кривбас» (Кривий Ріг), «Левадія» (Таллінн, Естонія), «Карпати» (Львів), ЛНЗ (Черкаси). У юнацьких та молодіжних збірних України зіграв 77 матчів, забив 18 м’ячів. У «Чорноморці» у 2016–2018 роках провів 53 матчі, у яких забив 11 м’ячів.

Окрім того, колектив поповнив центральний захисник Борис Лотоцький.

Борис Валерійович Лотоцький народився 11 квітня 2003 року у Білій Церкві. Зріст — 192 см, вага — 86 кг. Вихованець ДЮСШ-11 (Одеса). Грав у командах: МФК «Миколаїв» та «Нива» (Вінниця). За «Ниву» у 2022–2024 роках провів 41 офіційний матч, забив 3 голи.

Тим часом Дирекція УПЛ затвердила дати проведення та час початку матчів 1-го та 2-го турів Vbet ліги сезону 2024/2025. 3 серпня «Чорноморець» на виїзді зіграє із «Кривбасом» (початок зустрічі о 18.00). А 10-го на своєму полі прийматиме «Зорю» (15.30).

Автор: Орест ІЗМАЙЛІВ

Пошук:
розширений

Роман Сирінський
ЛЕНІНСЬКА МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ОДНА З ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ РОСІЙСЬКИХ ШОВІНІЗМУ ТА ІМПЕРІАЛІЗМУ РАДЯНСЬКИХ ТА ПОСТРАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ
Стаття присвячена аналізу ленінської національної політики та розвінчанню як радянського міфу про її кардинальну відмінність від практик, які мали місце в національній політиці СРСР постленінського періоду, так і міфологем сучасної російської пропаганди, яка вслід за своїм диктатором часто твердить про «створення» України Леніним та більшовиками.

Презентація книжкової виставки-інсталяції «Мова – духовний скарб народу»: до Дня української писемності та мови
До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці стартував традиційний Тиждень мови: з 21 по 27 жовтня 2024 р відбудеться низка заходів, спрямованих на розкриття чарівного світу рідного слова.

Останні моніторинги:
00:00 24.10.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 24.10.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 24.10.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 24.10.2024 / Вечерняя Одесса
00:00 24.10.2024 / Вечерняя Одесса


© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.021