Таке побажання напередодні Дня міста висловила постійна читачка Ніна Федорівна Кашина. Газету вона читає прискіпливо, не пропускаючи навіть найменших інформацій. Ніні Федорівні ми за це щиро вдячні — адже така читацька увага дозволяє робити газету цікавішою та кориснішою. Приводом для її дзвінка виявилася публікація в одному з недавніх номерів «Вечірки» нарису Михайла Пойзнера про капітанів Чорноморського морського пароплавства.

— Дуже правильна та своєчасна публікація, — Ніна Федорівна не приховувала своєї читацької радості. — «Вечірня Одеса» має залишатися одеською газетою, а це означає, що навіть за сьогоднішньої великої кількості тем, пов’язаних із героїчною боротьбою українського народу за свою незалежність, треба продовжувати писати про тих людей, які своєю працею створювали славу та імідж нашого міста. Ми не повинні забувати про них. Тому низький уклін Михайлу Пойзнеру за таке творче подвижництво.

Ще одну статтю почесного громадянина Одеси, лауреата редакційного конкурсу «Люди справи» пам’яті Б. Ф. Дерев’янка відзначили наші читачі. Щоправда, це публікація чотирирічної давності. Але пов’язана з морськими сторінками в історії міста. Називалася вона «Я начальник найбільшого у світі пароплавства», присвячена була колишньому начальнику ЧМП Олегу Томасу.

Відгук на статтю та питання щодо неї, які поставив Юрій Миколайович Грищук, ми переслали Михайлу Пойзнеру. Цікаво, що читач — капітан далекого плавання — мабуть, зустрічався з Олегом Томасом, або працював під його керівництвом. І консультації Михайла Пойзнера потрібні читачу, щоб написати спогади про цього уславленого одесита.

А ще одного нашого читача — представився він Володимиром Михайловичем — цікавить доля будівлі на вул. Садовій, 10, де розташована Одеська дирекція «Укрпошти». Ходить багато чуток про те, що поштове відомство скоро звідси виселять. А що тоді буде із будинком?

На жаль, точно щось з’ясувати не вдалося. Одне з надійних джерел підтвердило щодо будівлі на Садовій, 10 «розглядаються різні варіанти». Але які саме — не уточнюється. Тому слідкуватимемо за інформацією.

Фантастична ситуація склалася у новобудові за адресою провулок Ванний, 5-Г. Це десята станція Великого Фонтану. Люди придбали там квартири, а тепер у багатьох вони заарештовані на… 1/12 частину через взаємні претензії забудовника та якоїсь фізособи, яка має певне відношення до будівництва цього житлового комплексу. Повідомила газеті про ситуацію одна із мешканок, Тамара. Найбільше її обурює те, «як група слідчих, прокурорів та суддів сприяють схемам рейдерства». Редакція зв’язалася телефоном з адвокатом, що представляє інтереси мешканців, розбиратимемося.

Цього тижня наше улюблене місто відзначило 230-й день народження. Втретє головне міське свято випало на час повномасштабного вторгнення. Тому свята пройшли скромно, без особливого розмаху. Натомість було багато привітань. Як зазначив мер Одеси Геннадій Труханов, «Одеса — це душа, наповнена багатовіковою історією, традиціями, культурою та особливою атмосферою. Місто вільних людей, які живуть у незламній країні… Ми вшановуємо всіх одеситів, які стали на захист нашої країни, відстоюючи мир та свободу не лише для себе, а й для майбутніх поколінь». Але сумнівів у міського голови немає: «Одеса жива. Одеса живе. І Одеса житиме! У вільній та процвітаючій Україні!».

Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер також опублікував привітання, зазначив, що «…Саме люди є головною цінністю Одеси. Їх неповторне почуття гумору, гостинність, легкість та свободолюбність створюють унікальну одеську атмосферу, яка приваблює гостей зі всього світу. Сьогодні, коли Україна протистоїть підступній агресії, одесити відкрили світу ще одну рису — неймовірну відданість рідному місту, згуртованість та готовність відстоювати свій дім всією одеською великою батьківщиною».

Отримувала Одеса привітання і від тих одеситів, які давно живуть у чужих краях, проте ніколи не переривали свого духовного, інтелектуального, культурного зв’язку з рідним містом. Як, наприклад, наша знаменита поетеса Інна Богачинська, яка, як на мене, знайшла дуже точне визначення: «Одеса отримала статус постійного мешканця наших душ». А місячне перебування у рідному місті «потім цілий рік зігрівало серце та відраховувало дні, коли знову можна буде приземлитися на Одеській Планеті».

На Планеті, де ми з вами живемо.

Дежурил на «горячем телефоне» Олег Суслов