Осінь, особливо бездощова, — надзвичайно пожежонебезпечний період. Велика біда — підпали сухої рослинності, які через відсутність опадів та високі температури переростають у масштабні пожежі. За даними Міндовкілля, через недбалість людей і навмисні підпали в екосистемах України цього року вже сталося понад 440 пожеж, що охопили площу 400 гектарів. Ще більшого лиха нашій землі завдають воєнні дії — вже зафіксовано понад 900 пожеж (які вирували на більш як 15,6 тисячі гектарів).

У Всесвітньому фонді природи Україна (WWF-Україна) підкреслюють: пожежі надзвичайно негативно впливають на всі компоненти екосистем. Викиди шкідливих речовин в атмосферу, забруднення токсичними сполуками ґрунтів, поверхневих і підземних вод, втрата біорізноманіття — лише деякі з руйнівних наслідків.

Втрата біорізноманіття

Пожежі призводять до втрати біорізноманіття. Масова загибель представників флори і фауни може порушити харчові ланцюги, що спричиняє довгострокові зміни у структурі всієї екосистеми. Подібні зміни призводять до зникнення чутливих видів рослин і тварин та появи інвазійних.

Пожежі спричиняють значні зміни водних екосистем. Зокрема, це стосується погіршення якості води. Попіл, згорілі рештки рослин і тварин, потрапляючи у водойми, збільшують у них концентрацію різних хімічних сполук, включаючи важкі метали (як-от свинець, ртуть), азот, фосфор.

Значні викиди діоксиду вуглецю (CO2) під час пожеж посилюють парниковий ефект, що прискорює зміну клімату.

Отже, пожежа — це не лише про «обгорілі дерева», а й про загибель тварин і рослин, втрату біорізноманіття, зміни в мікрокліматі, погіршення якості ґрунтів і водойм, а відтак про роки на відновлення екосистем.

Не тим дихаємо

Продукти горіння містять шкідливі хімічні сполуки, які можуть бути канцерогенними і потрапляти в організм людей через питну воду у колодязях або їжу, вирощену на забруднених ділянках. Навіть після того, як безпосередні наслідки пожеж подолані, можуть виникати довготривалі проблеми для здоров’я населення: загострення хронічних хвороб, порушення функцій імунної системи тощо.

Під час пожеж у повітря потрапляють продукти горіння, зокрема сажа, дрібнодисперсні частинки, а це може спричинити респіраторні захворювання, алергії, а також погіршити загальне самопочуття (що особливо небезпечно для людей з хронічними захворюваннями легень і серцево-судинної системи).

Як приклад експерти WWF-Україна наводять критичну ситуацію з пожежами, що вирували у Київській та Чернігівській областях у вересні.

«Згідно з відкритими супутниковими даними, пожежі, наслідки яких гостро відчували кияни, відбувалися на території Вишгородського (Київщина) та Козелецького (Чернігівщина) районів. Зокрема, вогонь охопив значну частину об’єктів природно-заповідного фонду — осушене болото на території Міжрічинського регіонального ландшафтного парку й лісові, переважно соснові насадження, у Чернинському заказнику. Найімовірніше, пожежа спровокована близькістю до населених пунктів», — зауважує керівник напрямку «Ліси» WWF-Україна Михайло Богомаз.

«Торфова пожежа найскладніша і найнебезпечніша через її тривалість — може тліти місяцями. Площа, «пройдена» пожежею, займала щонайменше кілька сотень гектарів — це те, що вдалося встановити наразі супутниковим моніторингом. Наслідком такої пожежі є викиди тисяч тонн CO2. Буквально горить торф, і весь акумульований ним вуглець просто напряму, одномоментно потрапляє в атмосферу. Ще «покращує» наш клімат, робить його ще теплішим», — підкреслює експерт.

Як попередити біду?

Передусім варто зауважити, що в осушених екосистемах та у штучно насаджених, зокрема хвойних, лісах ризик виникнення пожеж зростає вдвічі!

Оскільки нинішнього сезону спостерігається низький рівень води, а в лісах — дуже низький рівень вологості, пожежа при вітрі зі швидкістю 10 м/с поширюється миттєво. За таких умов вогонь може не згасати, доки не випаде достатня кількість опадів або глибокий сніг.

«Недбале водокористування в минулому, зокрема осушення значних територій, призводить до серйозних змін ландшафту і порушення функціонування екосистем. Це зумовлює зміни у водному балансі та погіршує здатність таких територій утримувати вологу. Осушені землі під час тривалих бездощових періодів стають вразливішими до посух і пожеж, а відтак вимагають особливо уважного ставлення та раціонального господарювання. Відновлення природних водних об’єктів, таких як болота й озера, є необхідним кроком для покращення стану цих територій і запобігання подальшим екологічним проблемам», — пояснює керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Процес відновлення екосистем після пожеж може бути складними і тривалими.

У WWF-Україна підкреслюють: одним із шляхів попередження та поширення пожеж, в тому числі лісових, є збереження в природному стані та відновлення водно-болотних угідь.

«Критично необхідно попереджати виникнення пожеж, а для цього дуже важливо відновлювати заплавні території та водно-болотні угіддя, обводнювати їх. Адже саме ці водні екосистеми природним шляхом утримують вологу та слугують надійним бар’єром від «раптових» загорянь у межах лісових масивів. Тому їх захист є надзвичайно важливим як для збереження природних екосистем, так і підтримки здоров’я населення», — підсумовує Оксана Коноваленко.