Лише за 50 років популяція диких тварин скоротилася у середньому на 73%.

«Те що станеться впродовж наступних п’яти років, визначатиме майбутнє життя на Землі, але в нас є сила та можливість змінити траєкторію».

Всесвітній фонд природи WWF.

Згідно зі звітом WWF «Жива планета»-2024, Земля наближається до небезпечних переломних моментів, що становлять серйозну загрозу для людства. Впродовж наступних п’яти років знадобляться величезні зусилля міжнародної спільноти для подолання подвійної кліматичної та природної кризи.

Енергетична та продовольча системи є головними чинниками кліматичних змін. На викопне паливо припадає близько 70% викидів парникових газів. За енергетикою йде виробництво їжі, що продукує понад чверть таких викидів. Ба більше, продовольча сфера забирає аж 70% водоспоживання.

Індекс живої планети (Living Planet Index), запропонований Лондонським зоологічним товариством, включає майже 35000 трендів розвитку популяцій 5495 видів тварин за 1970—2020 роки.

Втрата та деградація середовища, переважно спричинена нашою продовольчою системою, є найбільшою загрозою для чисельності популяцій диких тварин в усьому світі, за нею йдуть інвазійні види та хвороби. Як результат, найбільший спад у середній чисельності популяцій диких тварин, за якими здійснюється моніторинг, помічений у Південній Америці та Карибському регіоні (95%), Африканському (76%) та Азійсько-Тихоокеанському (60%).

Найбільше скорочення популяцій спостерігається в прісноводних екосистемах (85%), за ними йдуть суходільні (69%), а потім — морські (56%). Зменшення чисельності популяцій може вказувати на послаблення екосистем та їх вразливість, що матиме глобальні наслідки, як-от зникнення лісів Амазонки або коралових рифів. У підсумку це вплине на продовольчу безпеку та добробут людей.

Зокрема, один з напрямків, яким опікується WWF, — захист осетрових видів риб. Їм належить дуже сумний світовий рекорд зі зниження популяції. Загалом за період з 1970-х їх чисельність скоротилася приблизно на 90%.

Стан популяцій осетрових в Україні також є критичним. Із 26 видів, що існують у світі, в наших водах історично водилися шість — усі вони занесені до Червоної книги України. Із 2016-го по 2023-й через браконьєрство та незаконну торгівлю офі-ційно зафіксовано 94 випадки незаконних дій щодо осетрових в Україні, через які загинуло загибель 418 особин. Але реальна кількість, імовірно, значно вища. До речі, як ми уже повідомляли, Одеса потрапила до списку основних осередків незаконної торгівлі осетровими.

Серед популяцій видів, які відстежує Індекс живої планети, за останні 20 років зафіксоване зменшення на 65% чисельності амазонських рожевих річкових дельфінів (Амазонас, Бразилія). Під час надзвичайної спеки та посухи у 2023-у лише у двох озерах загинуло понад 330 особин.

Виживання дельфінів у Чорному морі перебуває під серйозною загрозою через різні фактори, що посилюються в умовах війни Росії проти України. У 2022-у тут було зафіксовано понад 900 випадків загибелі дельфінів. Це стосується України, Румунії, Болгарії, Туреччини та Грузії. Хоча ці дані не охоплюють усіх випадків, вони дають базу для подальшого аналізу та моделювання.

Утім, є й позитивні тенденції. Індекс показує, що завдяки ефективним зусиллям з охорони довкілля, деякі популяції стабілізувалися чи й збільшилися.

Наприклад, приблизно на 3% на рік упродовж 2010-го — 2016-го в горах Вірунга в Східній Африці збільшувалася субпопуляція гірських горил та відновилася популяція європейського зубра в Центральній Європі. Із 1950-го по 2020-й чисельність зубрів, яка була на нулі, зросла до понад 6800 особин.

У семи регіонах України мешкають 425 зубрів. Три із семи найчисельніших і найжиттєздатніших їх субпопуляцій налічують понад 120 особин і мають позитивну тенденцію до зростання. Але критичною є ситуація в національному природному парку «Залісся», який постраждав від російської окупації у 2022 році: стадо втратило більше третини тварин, включаючи всіх дорослих самців. WWF-Україна працює над транслокацією тварин з Вінниччини на Київщину.

Вирубування лісів та кліматичні зміни у басейні Амазонки призводять до зменшення опадів, що, на думку вчених, веде до переломного моменту, після якого екологічні умови стануть непридатними для тропічних лісів. Це призведе до змін у регіональних і світових кліматичних патернах, вплинувши на продовольчу систему та перетворивши басейн Амазонки з поглинача вуглецю на джерело викидів.

В Україні найбільше від вирубок потерпають так звані самосійні ліси, які стихійно утворилися за останні 20—30 років й офіційно не включені до лісового фонду. Вони зростають на землях запасу або приватної власності (паях). Орієнтовна площа таких лісів — близько 1,5 млн га. Саме вони вирубуються під створення ріллі або для інших видів землекористування.

За останні роки у Європі зафіксовано рекордні кліматичні катаклізми. Сильні посухи, що охоплюють великі території і тривають роками, стали новою «нормою» і завдають значних економічних збитків у багатьох секторах, серйозно погіршують стан водних ресурсів.

Дані Гідрометцентру свідчать, що за останні 30 років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря за останнє десятиліття в окремих регіонах України сягає 0,82°C, тоді як у сусідніх країнах — 0,47—0,59°С, а в північній півкулі та Європі — 0,34 та 0,47°С відповідно. Ці цифри свідчать про те, що швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи.

Держави вже погодили амбітні глобальні цілі щодо зменшення наслідків втрати біорізноманіття (Глобальна рамкова угода про збереження біорізноманіття), обмеження глобального підвищення температури до 1,5?C (Паризька кліматична угода) та подолання бідності (Цілі сталого розвитку ООН).

Але, як зазначається у звіті «Жива планета», світові зобов’язання і локальні дії навіть близько не відповідають тому, що необхідно зробити для виконання наших планів до 2030-го й уникнення переломних моментів.

Єдиний спосіб досягти прогресу у виконанні глобальних цілей, наголошується у дослідженні, — усунути чинники зміни клімату та втрати природи шляхом трансформації наших енергетичних, продовольчих і фінансових систем.

WWF закликає країни розробити та впровадити більш амбітні національні природоохоронні та кліматичні стратегії, які передбачали б заходи щодо зменшення глобального надмірного споживання і скорочення викидів; розблокувати більше державного та приватного фінансування, що дозволить масштабувати дії та краще узгодити політику й впровадження щодо клімату, середовища і сталого розвитку. Як уряди, так і підприємства повинні швидко мінімізувати діяльність, яка негативно впливає на біорізноманіття та клімат, і перенаправити фінансові ресурси від шкідливої практики на діяльність, яка сприятиме досягненню глобальних цілей.

«Природа б’є на сполох! Кризи, пов’язані з втратою біорізноманіття та зміною клімату, виводять природу та екосистеми за межі їх можливостей, наближаючи до небезпечних глобальних переломних точок, які загрожують системам життєзабезпечення Землі та дестабілізації суспільства. Люди і природа в усьому світі відчують катастрофічні наслідки втрати деяких із наших найцінніших екосистем, як-от тропічні ліси Амазонки та коралові рифи. Ситуація критична, але ми ще не досягли точки неповернення. Ми маємо глобальні угоди і рішення щодо становлення природи на шлях відновлення до 2030 року. На жаль, прогрес у їх виконанні незначний і недостатньо нагальний», — підкреслює Кірстен Схайт, генеральний директор WWF International.