ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Чорний день російської стратегічної авіації
05.06.2025 / Газета: Чорноморські новини / № 22 (22549) / Тираж: 8525

1 червня Служба безпеки України провела успішну спецоперацію колосального розмаху і складності, уразивши складник ядерної тріади росіян — стратегічну авіацію на аеродромах базування.

Юліан Рьопке, німецький журналіст, старший редактор розділу «Політика безпеки та конфлікти» видання Bild, написав у своєму Х: «Це найбільша атака, коли-небудь здійснена на стратегічні сили Росії». У тому-таки Х інший німецький політик Ніко Ланґе, колишній керівник апарату попереднього міністра оборони ФРН, зазначив, що «зменшення кількості російських стратегічних бомбардувальників — це чистий позитивний ефект для безпеки Німеччини і Європи». Пана Ланґе СБУ за-тримувала в червні 2010-го за підозрою у шпигунстві, до речі. Відпустила — дипломат усе ж таки.

Кілька слів про те, що сталося: Служба безпеки України провела спецоперацію «Павутина», наслідок якої — ураження 41 бомбардувальника стратегічної авіації на аеродромах «Оленья» (Мурманська область), «Дягілево» (Рязанська область), «Іваново» (Івановська область) і «Бєлая» (Іркутська область). Fpv-дрони уразили щонайменше 41 літак стратегічної авіації ПКС ЗС РФ, серед них — літак ДРЛВ А-50. За інформацією, яку ще потрібно уточнити, уразили також 11—12 Ту-95МС (десь 20% парку), 13—15 Ту-22М3 (25%), 1 Ту-160 (менш ніж 10%). Загальні збитки для російської авіації оцінюють щонайменше у два мільярди доларів США. За попередніми оцінками, унаслідок удару ворог втратив 34% своєї стратегічної авіації.

Операція досить цікава і за замислом, і за реалізацією, а логістично взагалі унікальна: на територію противника окремо доправили fpv-дрони й мобільні дерев’яні будиночки; обраного дня і години фури, керовані російськими далекобійниками, які не знали, що стали учасниками «Павутини», прибули на стоянки поблизу аеродромів базування російської дальньої авіації.

Далі працювала автоматика: дахи будиночків розкрилися — звідти в повітря здійнялися fpv, які й атакували літаки на стоянках. Судячи з відео — а їх ціла купа, — дрони використовували ШІ, адже декотрі зависали перед атакою біля літака, обирали вразливе місце — паливні баки, пілони для підвіски зброї. Карлсони Малюка, так би мовити.

Що вкрай важливо: українські учасники операції евакуювалися з ворожої території до її початку. Тобто у нас без втрат.

На момент удару було відомо про перебування на аеродромах:

«Оленья» (аеродром авіації Північного флоту ВМФ ЗС РФ) — 40 Ту-22М3, 11 Ту-95МС, 5 Ан-12;

«Бєлая» (аеродром 200-го важкого бомбардувального авіаполку) — 39 Ту-22М3, 7 Ту-160, 6 Ту-95МС, 30 МіГ-31, 2 Іл-78М, 6 Ан-26, 2 Ан-12;

«Дягілево» (аеродром 203-го авіаполку літаків-заправників і 43-го Центру бойового застосування і перенавчання льотного складу дальньої авіації) — Ту-95 і Ту-22М3;

«Іваново» (аеродром 610-го Центру бойового застосування і перенавчання льотного складу військово-транспортної авіації, аеродром 98-ї ПДД) — А-50, Ту-95 і Ту-22М3.

Що означає втрата противником 41 літака?

До «Павутини» ворог мав у складі командування дальньої авіації 129 стратегічних бомбардувальників-ракетоносців Ту-95МС, Ту-160 і дальніх бомбардувальників Ту-22М3:

58 Ту-95МС: головна зброя — ракети Х-22, Х-101, Х-102, Х-555. У війні проти України ворог втратив два літаки. У 1999 році Україна передала Росії три такі бомбардувальники;

16 Ту-160: головна зброя — ракети Х-22, Х-55, Х-101, Х-555. До 1 червня втрат не було. Три літаки на стадії випробувань. Щонайменше шість бомбардувальників, які у тому ж 1999-у Україна передала з аеродрому «Прилуки», готові до роботи;

58 Ту-22М3: головна зброя — ракети Х-22. У війні проти України ворог втратив шість літаків.

До великої війни противник, залучивши всі літаки командування дальньої авіації, був здатен задіяти в першому ядерному ударі 1156 крилатих ракет повітряного базування. Теоретично. Проте практично від початку війни росіяни мусили економити ресурс планерів і двигунів, тому жодного разу його бомбардувальники не вилітали з повним бойовим навантаженням. Тож реалістично припускати, що агресор здатний застосувати в першому ударі від 400 до 600 крилатих ракет з ядерними/неядерними бойовими частинами. А після того, як Малюк і карлсони раптово привітали РФ з днем її військово-транспортної авіації, росіяни можуть задіяти в залпі 260—400 ракет, тобто повітряна компонента ядерної тріади ворога суттєво ослабла.

Загалом у складі згаданої тріади на авіацію припадали 10—15% (решта — РВСП і підводні човни). «Павутина» зменшила цю частку до 5—7%. Отже, стратегічна авіація Росії вже не може забезпечити повноцінний ядерний залп по США/НАТО:

Стратегічна авіація фактично втратила здатність забезпечувати масований перший удар — її роль зменшилася удвічі, і тепер вона більше підходить для другого удару або для локальних операцій;

РВСН і підводні сили стають ще більш критично важливими для ядерного потенціалу РФ;

Втрата частини Ту-95МС особливо болісна: це носії ракет Х-102 з ядерними боєголовками з дальністю пусків до 5500 км, які були основою масованого удару по США та Європі;

Ту-22М3 лише частково могли бути залучені до ядерного удару (одна із задач — постановка морських мін, до речі), але їх втрата також знижує можливості дальньої бомбардувальної авіації в регіональних конфліктах (наприклад, проти України чи НАТО в Європі).

Якщо проти кожного аеродрому задіяли 250 fpv-дронів по 1000 доларів за штуку, то загальний чек удару без логістично-адміністративних витрат — близько мільйона доларів. Втрати ворога — у дві тисячі разів більші.

Отакий вигляд має асиметрія в сучасній війні. Отакі Малюк і карлсони.

Автор: Віктор КЕВЛЮК, експерт Центру оборонних стратегій.

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.012