ОДЕСА, 10 ЛЮТОГО 2023 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Звернення Президента України Володимира Зеленського до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів 10 лютого.

Як повідомляє кореспондент ІА «Контекст-Причорномор’я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці «Офіс Президента України».

У своєму зверненні Володимир Зеленський сказав:

Наша команда провела дуже гарний візит до Великої Британії. Потім у нас були дуже хороші зустрічі в ЄС і Брюсселі з усіма нашими партнерами. Щиро дякую за вашу підтримку та всі ваші слова й вчинки з початку повномасштабного вторгнення Росії. Але ми щодня маємо виклики.

Пані та панове!

Щойно відбувся черговий ракетний обстріл нашої країни. Такий сьогодні в нас ранок.

Мінімум 65 ракет. Усі – проти цивільної інфраструктури. Це після ночі з повітряною тривогою: перед цим ракетним ударом був завданий удар убивчими керованими дронами та ракетами. Мішенню для них були електростанції й трансформатори. Тобто основа нормального життя людей. Енергетика.

Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце.

І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку.

Російські військові змушували українців на окупованій території нашої держави носити пов’язку білого кольору. Нібито, щоб їх не вбили. Але їх катували й убивали навіть із цими пов’язками.

Росія використовує певні літери латиниці на прапорах різних кольорів, і всі вони символізують геноцидну ідеологію рашизму, хоч би яким був конкретний колір.

Буває, що російські окупанти знищують нормальне життя взагалі без будь-якої символіки – саме так почалася російська агресія. Наш півострів Крим був окупований російськими солдатами без будь-якої символіки.

Тож я хочу запитати у вас: якщо представники держави-терориста з’являться на міжнародних спортивних змаганнях чи Олімпійських іграх, то хіба матиме значення, що вони там без своєї національної символіки?

Сама лише присутність представників держави-терориста – це маніфестація насильства й беззаконня.

Дорогі друзі!

Я знаю, що ви не хочете допустити спотворення олімпійських принципів.

Це фундаментальна річ для України і, я вірю, для кожної з ваших держав – захищати ціннісну основу нормального життя, яке ми з вами цінуємо. Мирного життя! Життя, що засновується на повазі до різних людей.

Російська держава обрала шлях терору, і саме тому їй немає місця в цивілізованому світі.

Росію ізолюють, щоб захиститись. Російську присутність прибирають, щоб спонукати до припинення агресії й терору.

Це самозахист світу – світу, що дбає про свої цінності й захищає життя.

228 українських спортсменів і тренерів загинули за рік російської агресії проти України! 228!

А скільки російських спортсменів виступили із засудженням терору, який розв’язала їхня держава? Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають.

Ми знаємо, що багато російських атлетів пов’язані зі спортивними клубами російської армії та силових структур. Зокрема спортсмени, які претендували на участь у чемпіонатах та Олімпійських іграх.

Ми знаємо, що багато російських спортсменів мають військове чи інше спеціальне звання.

Ми знаємо, що Росія намагається використати для пропаганди війни будь-яку увагу світу до росіян.

Якщо, не дай боже, олімпійські принципи будуть зруйновані й російських спортсменів допустять до якихось змагань чи Олімпійських ігор, лише питання часу, коли держава-терорист змусить їх підіграти пропаганді війни.

Пані та панове!

Спортивна спільното!

Кожен із нас знає, що таке олімпійські принципи. Терор і олімпізм – це дві протилежності. Їх не можна поєднувати.

Можливо, хтось хоче «шредеризації» спорту й присутності держави-терориста в тому чи іншому вигляді на спортивних майданчиках світу.

Можливо, хтось хоче знехтувати олімпійським духом, щоб, маніпулюючи буквою олімпійських принципів, допомогти Росії.

Але ми з вами мусимо захищати життя. Ми з вами мусимо захищати наші цінності. Ми з вами мусимо зупиняти агресію й боротися проти тих, хто обирає для себе шлях терору.

Ми з вами мусимо захищати олімпійський рух. Я вірю, що захистимо!

Україна почала марафон чесності, і я закликаю вас приєднуватися.

Поки Росія вбиває й тероризує, представникам держави-терориста не місце на спортивних і олімпійських змаганнях.

І це не перекриєш якоюсь там удаваною нейтральністю чи білим прапором. Бо Росія тепер є країною, що все заплямовує кров’ю, навіть білий прапор. Це треба визнати. І це треба визнати, зокрема, на рівні Міжнародного олімпійського комітету.

Чесність потрібна Міжнародному олімпійському комітету. Чесність, яку він, на жаль, загубив. Чесність, яка допоможе зупинити російський терор і наблизити мир.

Я дякую за увагу! Дякую за підтримку!

Хай життя перемагає!

Слава Україні!Щоб бути здатним вести цю війну, Кремль послідовно, крок за кроком, рік за роком знищував те, що ми бачимо в основі нашої з вами Європи.

Священна цінність людського життя була повністю знищена і в Росії. Там для влади ніхто не має значення, окрім тих, хто всередині кремлівських стін, їхніх рідних та «гаманців». Всі інші для них, для Кремля, усі 140 мільйонів громадян – лише тіла, здатні нести зброю – зброю в Україну, зброю на полі бою, тримати інших у покорі чи самим бути в покорі.

Верховенство насильства й покірності – ось rules там замість права.

Російський режим не лише ненавидить будь-що, будь-яку соціальність і будь-яке різноманіття, а й свідомо інвестує у ксенофобію та намагається зробити частиною нормальності на нашому континенті все те нелюдське, що було в 1930-х та 1940-х роках.

Але чи це навічно? І це питання для всіх нас. Відповідь – ні! Ні!

Європо! Ми захищаємося від найбільш антиєвропейської сили сучасного світу. Ми захищаємось. Ми, українці, на полі бою разом із вами.

Я дякую вам за те, що ми захищаємося разом!

І ми мусимо захиститися!

І це важливо не лише для держав Європи. Не лише для спільнот Європи.

Хоч би ким ми були, ми завжди боремося проти зневаги. Хоч би де ми жили, ми завжди робимо ставку на добросовісність. Хоч би про що ми з вами мріяли для своїх дітей, для своїх онуків, безумовним тлом для цих наших мрій є мир – мир і безпека.

Чи буде все це можливим, якщо не здолати антиєвропейську силу, яка прагне вкрасти у нас із вами, у нас усіх Європу? Ні. Лише наша перемога все це гарантуватиме – кожну з наших із вами спільних європейських цінностей. Наша обов’язкова перемога!

Шановні представники Європи! Шановні лідери Європи! Шановні пані та панове депутати!

Шановні працівники Європейського парламенту та інших європейських інституцій!

Шановні журналісти! Шановні працівники служб безпеки, військові, поліцейські, рятувальники!

Шановні працівники муніципалітетів! Дипломати! Вчителі! Професори! Науковці! Шановні лікарі, водії та працівники портів! Фермери!

Шановні промисловці й робітники промислових підприємств! Власники бізнесів – малих і великих, банків!

Шановні енергетики й залізничники!

Шановні студенти, школярі! Профспілкові активісти, представники громадських організацій!

Шановні режисери й артисти! Адвокати, судді, екологи, правозахисники!

Доля Європи ніколи не залежала лише від політиків. Не має бути такої ілюзії й зараз.

Кожен і кожна з вас важливі. Кожен і кожна з вас сильні. Кожен і кожна з вас здатні вплинути на наш спільний результат. На нашу спільну перемогу.

Ці оплески точно не мені. Ці оплески за вдячність – я хочу подякувати вам усім у Європі, у сотнях міст, містечок, хто підтримав Україну в цій історичній боротьбі. Дякую вам!

Я хочу вам подякувати – усім, хто допомагав нашим людям, нашим звичайним людям, нашим переселенцям. Хто закликав своїх лідерів збільшувати підтримку – підтримку захисту цих наших звичайних людей. Хто виходив на площі, хто ставив питання, хто поширював правду про російську агресію. Хто утримався від спокус російської дезінформації і хто поруч із нами в боротьбі за життя. В боротьбі за Європу. Я дякую вам!

Я дякую всім, хто допомагає Україні життєво необхідним постачанням. Зброєю та амуніцією. Енергетичним обладнанням і пальним. Тисячами речей, без яких не витримати в цій тотальній війні.

Я дякую вам, шановні пані та панове депутати, і тобі особисто ще раз, Роберто, за те, що своїми рішеннями ви незмінно захищаєте європейський спосіб життя. Завжди захищаєте Ukrainian European way of life.

Ви ухвалювали сміливі рішення та зміцнювали європейську амбіцію бути домом справедливості й свободи.

Я пригадую перші дні повномасштабного вторгнення, коли російська амбіція зламати нас і всю Європу ще була зухвалою. Коли російська агресія ще тільки починала ламати свої зуби об нашу оборону.

Європейський парламент уже тоді, 1 березня, на 6-й день повномасштабної війни ухвалив резолюцію з підтримкою не просто нашої держави, а статусу кандидата на вступ у Євросоюз для нашої держави.

Це була візія, яка мотивувала нас бути стійкими й залишатися на нашому шляху. Дякую.

Сьогодні ж на засіданні Європейської ради я матиму нагоду особисто подякувати главам держав, урядів Європи, чиї рішення за цей рік справді дали нашому континенту змогу зробити те, що попередня хвиля лідерів вважала неможливим.

Європа нарешті звільняється від руйнівної залежності від російського викопного палива. Європа очищується від корупційного впливу російського олігархічного бізнесу. Європа захищається від інфільтрації агентів російських спецслужб, які розглядали Європу вже навіть як місце для полювання на опонентів російської диктатури.

Вперше у своїй історії Європейський Союз надає військову допомогу такого масштабу. І вперше в історії готує, я вірю, позитивну оцінку внутрішніх реформ у європейській країні, яка захищається в цій тотальній війні та водночас, воюючи, модернізує свої інституції.

Ми наближаємося до Євросоюзу.

Україна буде членом Євросоюзу!

Україна, що перемагає! Членом Євросоюзу – Євросоюзу, що перемагає!

Дорогі друзі!

Можливо, раніше дехто ще не відчував усю міць європейського шляху – European way of life. І тепер ми разом, Україна й країни ЄС, зробили нашу міць очевидною.

Чому це можливо? Бо ми поєднуємо принциповість та енергійність. Ми всі рівні в тому, що представляємо Європу, і добросовісні в тому, що кожен є лідером Європи у своєму конкретному житті.

Ми не покладаємося на слова – ми діємо. Ми не пасуємо перед ворогом – ми стоїмо. Ми не втрачаємо часу – ми змінюємось і ми змінюємо.

Європа завжди залишатиметься вільною. Поки ми разом і поки ми дбаємо про нашу Європу!

Дбаємо про European way of life.

Я дякую всім вам! Я запрошую всіх вас в Україну!

Слава усім українцям і українкам, хто в бою!

Слава Україні!