ОДЕСА, 29 СЕРПНЯ 2023 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – На базі Одеського Національного університету імені І. І. Мечникова відбулася 23-та Міжнародна Гамовська астрономічна конференція.

Як передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я», про це повідомляється на Фейсбук-сторінці «Новини Одеського університету».

У повідомленні ОНУ сказано:

23-та Міжнародна Гамовська астрономічна конференція відбулася 21-25 серпня в ОНУ імені Мечникова. Конференція проводилася онлайн в астрономічній обсерваторії університету. 170 учасників із 19 країн світу представили свої доповіді: Південна Корея, Казахстан, Азербайджан, Болгарія, Німеччина, Італія, Польща, Словаччина, Чехія, Латвія, Великобританія, Франція, Фінляндія, Іспанія, Естонія, Канарські острови, США, Канада, Україна. Повна назва конференції — «Astronomy and beyond: Astrophysics, Cosmology and Gravitation, Astroparticle Physics, Radioastronomy, Astrobiology and Genetics».

🎇 З вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Одеського національного університету імені Мечникова, професор Вячеслав Труба. Учасників привітав президент Української астрономічної асоціації, академік НАНУ Я.С.Яцків.

🎇 Робота конференції проходила у шести наукових секціях: космології (О.Жук), астрофізики (Т.Мішеніна, І.Андронов), дослідження Сонячної системи (Н.Кошкін), Сонця та сонячної активності (М.Рябов, В.Єфименко), радіоастрономії (О.Ульянов, О.Литвиненко) та генетики (С.Чеботар).

🎇 У космологічній частині зарубіжними доповідачами були відомі вчені-космологи Дж. Елліс (Великобританія), А.Вікман (Чехія), володар Гамовської медалі ОНУ М. Каппачіолі (Італія), В.Муханов (Німеччина), Р.Конопля (Чехія), Ю. Кунц (Німеччина).

🎇 В астрофізичній частині про будівництво гігантського телескопа діаметром дзеркала 30 метрів доповідав Р. Рагаззоні (Італія). Потужні спалахи на Сонці та сліди їх впливу на великих інтервалах часу були розглянуті у доповіді І. Усоскіна (Фінляндія). Сліди таких подій виявляються навіть на річних кільцях дерев. Про результати космічних місій з дослідження Сонця говорила у своїй доповіді М. Маджарська з Німеччини. Чи зуміємо ми долетіти до Марса і не померти дорогою від космічної радіації, розповіла І.Семкова (Болгарія). Дані її доповіді ґрунтуються на результатах вимірювань рівня радіації на різних космічних апаратах при їхньому шляху на Марс та під час роботи на марсіанській орбіті.

🎇 Меморіальна сесія конференції традиційно була представлена доповідями про знаменні ювілейні події року в історії науки та університету. Перед початком конференції привітали з 85-річчям професора В.Г.Каретникова (колишнього директора обсерваторії та завідувача кафедри астрономії у період 1990-2006).

🎇 У 2024 роцi 120-річчя від дня народження Георгія Гамова буде відзначено великою ювілейною конференцією.

📕 Довідка: Гамовські конференції в Одеському університеті розпочалися до 90-річчя Гамова, у 1994 року. З 2000 року проводяться щороку. До 100-річчя від дня його народження в університеті започатковано пам'ятну Гамовську медаль.

📕 Гамов – один з творців наукової революції у фізиці XX століття. Фундаментальні відкриття Гамова у різних галузях науки – квантової та ядерної фізики, космології та генетики є основою сучасного природознавства.

Георгій Гамов народився в Одесі. Після початку свого навчання в Одеському університеті та роботи обчислювачем в університетській обсерваторіi він став рівноправним у колі видатних фізиків свого часу, таких як Альберт Енштейн, Нільс Бор, Ернст Резерфорд. Завдяки вмінню знаходити неординарні рiшення наукових проблем, зміг пояснити розширення Всесвіту та обґрунтувати теорію його виникнення внаслідок первісного «гарячого» вибуху; став засновником вирішення проблем генетичного коду. Подальші події його феєричної наукової біографії пов'язані з найбільшими науковими центрами в Кембриджі, Геттінгені, Парижі, Копенгагені. Останні десятиліття життя Г. Гамова пройшли у США, де він працював у Вашингтонському та Колорадському університетах.