До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці відкрилась книжкова виставка «Духовний код нації», на якій представлено близько ста сучасних видань з питань загального мовознавства.

Перш за все звертаємо Вашу увагу на видання Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні Національної Академії наук. Інститут є провідним багатопрофільним центром лінгвістичних досліджень в Україні, який одержує й поширює нові знання про мову, сприяючи духовному розвитку суспільства. У різні роки Інститут підготував чимало фундаментальних праць, добре відомих в Україні та за її межами. Перекладні й тлумачні словники є надійними порадниками для всіх, хто працює зі словом. Заслуговують на увагу історичні та граматичні дослідження Інституту, що забезпечують наукове підґрунтя для внормування й розвитку української мови.

Такою є праця «Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. 1930-2005. Матеріали до історії» (Київ, 2005). У книзі – життєпис однієї з найстаріших наукових установ України, у якій відбилися віхи складного шляху, здобутки і відкриття, а головне – долі тих людей, для яких українська наука є сенсом життя, найблагороднішою творчою працею.

Актуальністю відзначаються соціолінгвістичні розвідки, присвячені плануванню мовних процесів в Україні. Збірник наукових праць «Українська мова і європейський лінгвокультурний контекст» (Київ, 2019) присвячено мовознавчому дослідженню українсько-європейських і європейсько-українських зв’язків і спільних етнокультурних контекстів, історія яких налічує не одне століття. Урахування міжмовних зв’язків і паралелей дає ключ до етимологій ряду архаїчних елементів, правильне розуміння яких проливає світло на так звані темні місця мовних та історичних пам’яток.

Збірник наукових праць «Мовне законодавство і мовна політика. Україна, Європа, світ» (Київ, 2019) присвячено впливу законодавства та інститутів державної влади на збереження або трансформацію тих чи інших параметрів мовної ситуації у відповідності з певним суспільним ідеалом. На сторінках збірника обговорюються питання різних аспектів мовного законодавства і мовної політики в Україні та інших країнах світу, зокрема щодо мовного розмаїття та відповідальність кожної держави за ті мови, які історично сформувалися на її території. Збірник містить корисні додаток, а саме проєкти Законів України з питань мовної політики 2007, 2009, 2013, 2016-2019 років.

Окремий розділ виставки присвячено персоналіям, видатним особистостям у світі українського мовознавства. Серед новинок – збірник наукових праць «Плугатар мовознавчої ниви» (Київ, 2019), підготовлений Інститутом мовознавства ім. О.О.Потебні, що складається з доповідей, виголошених на Міжнародній конференції з нагоди 110-ї річниці від дня народження академіка, українського мовознавця, знавця історії української літературної мови та лінгвостилістики І.К.Білодіда. Пропонований збірник відбиває сучасні погляди на науковий спадок ученого, на значення його ідей і започаткованих напрямів для подальшого розвитку вітчизняного мовознавства.

У хрестоматії «Видатні особистості з українського мовознавства» (Переяслав-Хмельницький, 2016) коротко систематизовано відомості про українських мовознавців, які зробили великий внесок у розвиток вітчизняної граматики, стилістики, культури української мови, історії мови тощо.

Низка праць присвячена своєрідним й неповторним особливостям української мови і проблемам українського мовного відродження.

Книга відомого українського мовознавця Святослава Караванського «Секрети української мови» (Львів, 2009) – це популярна розповідь про самобутні риси української мови, про словотворчість й мовотворчість класиків.

«Невимушеність і простота рідної мови, її здібність передавати найтонші порухи людської душі та найскладніші думки – це результат існування досліджених нами секретів… Той, кого запалить ідея відродження рідної мови в неспотвореній красі, знайду у даному дослідженні багато корисного. Саме в цьому і полягала мета автора.» – пише Святослав Йосипович. Автор розглядає галузі мовознавства, «зачеплені» руйнацією: орфоепію, лексику, словотвір, правопис, частково граматику, і наводить поради, як долати суржикову лексику, перекручений правопис, як відновити звукову оригінальність української мови і наголосову систему. Додано словнички перекрученої та «репресованої» української лексики.

Цікавим є навчально-популярне видання Львівського національного університету ім. І. Франка «Антисуржик : вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити» за редакцією Олександри Сербенської (Львів, 2017). Книжка призначена для тих, хто хоче удосконалити знання української мови, зберегти своєрідність та неповторність українського слова. Як чемно шанобливо привітатися, спілкуватися, у різних ситуаціях поводитися у суспільстві? Як працювати над формуванням своєї мовної особистості і досягти того, щоб мовлення набувало ознак вишуканості, характеризувало інтелігентність людини? На ці питання дає відповіді пропонований підручник.

Вагомим доробком в українській мовознавчій науці є дослідження одеських письменників. Це, насамперед, цінні і корисні книги професійного філолога, письменника-шістдесятника, лауреата багатьох літературних премій Олекси Різниківа. Зокрема, у своїй книзі «Українська мова – спадщина тисячоліть: чим українська мова багатша за інші?» (Київ, 2017) автор пише про морфологічні «перлини» української мови й те багатство, яке наша мова успадкувала від індоєвропейської та слов’янських прамов.

Багатий матеріал, тонкі і доречні спостереження викладено у книзі українських мовознавців, одеських дослідників Галини Островської і Володимира Островського «А українською кажуть так…» (Тернопіль, 2013). Варто зазначити, що співавтор книги Галина Федотівна мало не сорок років свого життя віддала роботі в пресі, була редактором, перекладачем, що дало дорий ґрунт для російсько-українських мовних порівнянь. Своїм неоціненним досвідом вона ділиться на сторінках своєї книги. На думку авторів, саме мовні паралелі здатні якнайшвидше, просто в процесі щоденної роботи, допомогти людям зорієнтувати своє мовлення на вершини українського письменства та кращі зразки народної творчості.

Цікавим і неординарним лінгвістичним дослідженням є монографія Сергія Чемеркіна «Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси» (Київ, 2009). У виданні досліджено процеси, характерні для української мови, яка функціонує в Інтернеті. Розглянуто явище лексико-семантичного словотвору в сучасній мові як наслідок взаємодії професійної і загальновживаної лексики. Окреслено значення деяких словоформ: «вантажити», «ламати», «качати» тощо. Яких змін зазнає українська мова і який вплив чинить всесвітня мережа та комп’ютерні технології на її розвиток йдеться у книзі.

Протягом останніх декількох років вийшли друком науково-популярні й пізнавальні книжки – цікавинки. Книжка К.А.Булаховського «Цікаве мовознавство» (Львів, 2019) відкриває читачам неймовірний і чарівний світ мовознавства. Ви дізнаєтесь, що таке мова, скільки мов на світі, якими може бути мови інших цивілізацій та багато іншого. Значну увагу приділено українській мові, призабутій українській лексиці, наведено приклади з фольклору та художньої літератури.

Наступний розділ виставки «Культура ділового спілкування та ділова українська мова» представлений посібниками М.Г. Зубкова, М.І. Пентилюк, І.І. Марунича, А.В. Мамрак, С.В. Шевчук, у яких подано основні теоретичні відомості про культуру ділового мовлення, представлено систему вправ і завдань, спрямованих на вдосконалення комунікативних умінь і навичок. Багато видань містять зразки оформлення офіціальних документів.

Окремо на виставці представлено збірки літописів – найцінніших історико-літературних й писемних пам’яток України, джерела вивчення історії мови в українському мовознавстві. Це документальні першоджерела, де значуще кожне слово.

«Збірник козацьких літописів» (Дніпро, 2006) – унікальний корпус козацької історіографії. До книги входять Густинський літопис – видатна пам’ятка української історичної прози ХVІІ ст., літопис Самійла Величка – наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози ХVІІ-ХVІІІ ст., літопис Грабянки – розповідь про походи і козацькі битви ХVІ-ХVІІІ ст.

Унікальна багатожанрова збірка «Скарбниця потребна й пожиточна» (Київ, 2012) представляє маловідомі історично-літературні пам’ятки ХІ- ХVІІІ ст., що вийшли зі стін українських монастирів. У книзі зібрано найдавніші писемні пам’ятки України: монастирські літописи та описи монастирів; діярії, щоденники монастирських достойників; житійні оповідання про подвижників монастирського життя; описи житія ченців; оповідання про чуда, що здійснилися в українських монастирях.

Та багато-багато інших видань…

Гостинно запрошуємо усіх охочих ознайомитися з книжковою виставкою, побачити розмаїття сучасних видань, відчути красу і духовну силу української мови!

Світлана Герасимова, провідний бібліограф відділу зв’язків з громадськістю і реклами Одеської національної наукової бібліотеки.