|
Перлина у книжковому намисті: Одеському журналу „Крокодил” – 110!
10:22 / 20.03.2021
110 років тому, 2 квітня 1911 року, в Одесі вийшов друком перший номер знаменитого гумористичного журналу «Крокодил», що став непересічним явищем в історії журналістики. У життєписі цього видання – багато яскравих подій і харизматичних особистостей, завдяки яким журнал став дуже популярним. Видавець журналу і художник Федір Сегаль (пізніше узяв собі псевдонім Крокоділов) та його компаньйон – редактор Борис Фліт, відомий одеський журналіст, який працював під псевдонімом Незнайомець, залучали до співпраці в журналі талановитих одеситів – художників Бориса Антоновського, Лазаря Митницького, Сандро Фазіні (Олександр Файнзильберг, старший брат Іллі Ільфа); літераторів Юхима Зозулю, Семена Кесельмана («Ескєсс»), Кирила Левіна («Карл Карлов»), Еміля Германа («Кроткий»), Миколу Топуза та ін. У той час вони – студенти університету та учні художнього училища. Дивовижно, але цій компанії молодих людей, сповнених творчого натхнення, азарту й запалу, вдалося створити таке ефектне видання! Їхні біографії завжди привертали увагу істориків, літераторів і журналістів. Зокрема, про окремих осіб писали Сергій Лущик, Ростислав Александров (Олександр Розенбойм), Оксана Киянська, Олена Яворська, Олександра Ільф. «Крокодил» був кольоровим журналом і виходив з великою кількістю ілюстрацій. Журнал друкував прозу й вірші, тематика яких була розмаїтою: від побутового гумору до гострої політичної сатири. Епіграми, гуморески, сценки, байки, коротенькі діалоги, анекдоти, літературні пародії, кумедні цитати тощо. Увесь журнал оформлювався дотепними ілюстраціями – малюнками, карикатурами, шаржами, невеличкими замальовками. Протягом двох років вийшло друком 63 номери. Окремі номери збереглися в одеських бібліотеках, музеях, приватних зібраннях, однак єдиний в Одесі повний комплект журналу можна побачили лише в Одеській національній науковій бібліотеці, у відділі рідкісних видань та рукописів. У 1998 році під егідою Одеської національної наукової бібліотеки було підготовлено мініатюрне видання «Одеський журнал «Крокодил» та його автори: вибрані сторінки (1911-1912)», присвячене журналу та його творцям. Міні-книжка відкривається словом Євгена Голубовського, журналіста і культуролога, віце-президента Всесвітнього клубу одеситів, про природу й особливості одеського гумору. Основна частина видання – добірка матеріалів журналу (невеличкі розповіді, вірші, байки, епіграми, короткі діалоги), що супроводжується значною кількістю ілюстрацій, веселих малюнків побутової та міської тематики. Завершальний акорд – солідна стаття знаного одеського краєзнавця, дослідника й літератора Сергія Лущика. Описана ним історія журналу та біографії його авторів ґрунтуються на архівних документах, рідкісних рукописах та свідченнях очевидців подій. Бібліотечне видання – про народження та життя одеського журналу, про його видавців і редакторів, талановитих журналістів, самобутніх художників, які змогли показати що таке славнозвісний одеський гумор. Про книжкову новинку писала місцева преса: газети «Одесский вестник», «Вечерняя Одесса», «Всемирные одесские новости», журнал «Фонтан» та ін. Деякі видання публікували вибрані «крокодилівські» гуморески й анекдоти. «К открытию в Одессе ІІІ книжной международной выставки-ярмарки «Зеленая волна» горожане получили замечательный подарок – вышла в свет миниатюрная книжечка (размер 9,5×6,8 см.)…» – писав Мирон Романович Бєльський, бібліофіл, відомий одеський краєзнавець і книголюб, засновник Клубу любителів мініатюрної книги в Одесі. У своїх публікаціях він називає видання «элегантной подарочной книгой», «компактной книжицей», «жемчужиной книжкою старины», «книжкой-малышкой». Окрему статтю про симпатичну книжечку Мирон Романович написав спеціально для газети одеського земляцтва «Одесский листок», що виходила у Сан-Франциско: «…Книжица сделана с любовью. Она будет интересна всем: и тем, кто интересуется прошлым Одессы и историей ее печати, и тем, кто не потерял вкуса к одесскому юмору, и тем, кто страдает ностальгией по родному городу…». Цю статтю він присвятив усім причетним до створення книжечки людям, про що свідчить зворушливий напис на полі газетної вирізки, що збереглася у відділі мистецтв ОННБ: «Дорогим и милым создателям изящной книжицы «Крокодил» от любящего автора статьи. 26.12.1998». Цікаво, як така маленька книжечка отримала такий гучний резонанс. Про задум і втілення цього видавничого проєкту розповідає автор ідеї і упорядник видання Тетяна Василівна Щурова, завідувач відділу мистецтв Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України. - Тетяно Василівно, про журнал «Крокодил» знову заговорили лише наприкінці ХХ століття. Завдяки Вашим зусиллям його вдалося повернути у читацький актив. Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея створення видання? Згадайте про краєзнавчі знахідки і літературні відкриття під час роботи. У 1995 році ми видали мініатюрну книжку «Григорій Григорович Маразлі. Меценат і колекціонер», до речі, про цю постать в історії Одеси теж було мало відомо. Видання дуже сподобалось читачам і мало неабиякий успіх. Це стало, так би мовити, першою ластівкою, і ми вирішили зробити наступну книжку в подібному дизайні. Ідею створення саме мініатюрного видання запропонував Мирон Романович Бєльський. Сергій Зенонович Лущик давно займався історією журналу «Крокодил», у нього було багато цікавого матеріалу. Він зберіг архів одного з журналістів «Крокодила» Семена Кесельмана, який друкувався під псевдонімом Ескєсс. Серед багатьох рукописів, малюнків, публікацій, документів, фотографій знайшлися і документи стосовно «Крокодила»: декілька номерів журналу, окремі вирізки, рекламний плакат, журнальне посвідчення, оригінали замальовок Фазіні та багато іншого. А головне, знайшлася колективна фотографія працівників «Крокодила» від 23 травня 1912 року, яка репродукована на форзаці нашої книжки. На фото – одинадцять невідомих нам тоді юнаків, найстаршому не було й 30. Євген Голубовський, віце-президент Всесвітнього клубу одеситів і наш друг написав чудову передмову до видання «Смех, помогающий выжить». Робота була дуже цікава, захоплива і дуже копітка, адже, гумор 85-річної давнини з часом застарів і став незрозумілим сучасному читачеві. Серед величезного масиву матеріалу ми вибирали те, що було б доступно і цікаво нині. Оформлення і макет книжки зробив чудовий художник Володимир Тимофійович Міненко, дизайнер, поет та публіцист, який підготував сотні публікацій та оформив понад п’ятисот книжок. Він був майстром книги. Взагалі, з бібліотекою його пов’язує багаторічна співпраця. Він брав участь у багатьох видавничих проєктах книгозбірні. Ілюстрував «Старопечатные издания кирилловского шрифта», мініатюрне видання «Маразли», а згодом і «Крокодил». На вшанування пам’яті художника і друга бібліотеки, у 2009 році наші фахівці підготували видання «Володимир Тимофiйович Мiненко. Збiрник матерiалiв про митця» (Одеса, 2009). У книжці «Крокодил» ми подали біографії його авторів, серед яких художник фотограф, член Товариства незалежних художників в Одесі Сандро Фазіні, з яким пов’язана окрема історія і зустріч з цікавою людиною – його племінницею і донькою Іллі Ільфа Олександрою Іллівною Ільф (1935-2013). Вона перекладач, редактор, упорядник зібрання творів І. Ільфа и Є. Петрова. На той час вона досліджувала генеалогію своєї родини, біографію рідного брата свого батька Фазіні. Наше видання і знайомство стало їй у пригоді. Згодом Олександра Ільф видала книжку, присвячену Сандро Фазіні, талановитому художнику, графіку і живописцю. Олександра Іллінівна приїздила до Одеси з кінця 1990-х двічі (а то й тричі) на рік, востаннє 1 квітня 2013 року... Приємно, що міні-книжка сподобалась, отримала схвальні відгуки і навіть стала популярним сувеніром. Багато людей, що їхали з Одеси, брали наше «малятко» з собою на пам’ять про рідне місто. Мініатюрне сувенірне видання швидко розлетілась по світу в дорожніх сумках «одеситів всіх країн». Тираж 2 тисячі примірників виявився замалим, адже історія міста і досі цікавить багатьох. Бесіду вела Світлана ГЕРАСИМОВА
Тетяна Щурова
Група працівників «Крокодилу» 23 травня 1912 р. . Зліва направо: Стоять: Л.Митницький, Ескєсс (С.Кесельман), М.Топуз, Е.Кроткий (Е.Герман), Ю.Зозуля. Сидять: Пікадор (В.Круковський), Ф.Сегаль, Незнайомець (Б.Фліт), Карлов (К.Левін), Б.Антоновський. Сидить на полу: О.Цалюк. |
Пошук:
Автор
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок.
«Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
20 листопада 2024 року до Дня пам’яті жертв голодоморів Одеська національна наукова бібліотека під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також у співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм і факультетом історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова проводить круглий стіл «Голодомори в Україні: хронологія геноциду».
10 листопада о 14:00 Одеська національна наукова бібліотека та громадська організація «Десяте квітня» запрошують на форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям». Форум проводиться за підтримки Агентства ООН у справах біженців і Першого міжрегіонального відділу Інституту національної пам'яті. Його мета – дослідження багатства культур українського степу, що став місцем єдності різноманітних етносів, які його населяють.
До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці стартував традиційний Тиждень мови: з 21 по 27 жовтня 2024 р відбудеться низка заходів, спрямованих на розкриття чарівного світу рідного слова.
29 жовтня 2024 року о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Експозицію присвячено археологам, які попри жорстокі репресії та цензуру продовжували свою наукову діяльність і залишили важливий слід в історії археологічної науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення були довгий час приховані або навмисне забуті.
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.014 |