ИА «Контекст Причерноморье»
логин:
пароль:
Последнее видео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курсы валют. Доллар США. Покупка:




Перлина у книжковому намисті: Одеському журналу „Крокодил” – 110!
10:22 / 20.03.2021

110 років тому, 2 квітня 1911 року, в Одесі вийшов друком перший номер знаменитого гумористичного журналу «Крокодил», що став непересічним явищем в історії журналістики.

У життєписі цього видання – багато яскравих подій і харизматичних особистостей, завдяки яким журнал став дуже популярним.

Видавець журналу і художник Федір Сегаль (пізніше узяв собі псевдонім Крокоділов) та його компаньйон – редактор Борис Фліт, відомий одеський журналіст, який працював під псевдонімом Незнайомець, залучали до співпраці в журналі талановитих одеситів – художників Бориса Антоновського, Лазаря Митницького, Сандро Фазіні (Олександр Файнзильберг, старший брат Іллі Ільфа); літераторів Юхима Зозулю, Семена Кесельмана («Ескєсс»), Кирила Левіна («Карл Карлов»), Еміля Германа («Кроткий»), Миколу Топуза та ін.

У той час вони – студенти університету та учні художнього училища. Дивовижно, але цій компанії молодих людей, сповнених творчого натхнення, азарту й запалу, вдалося створити таке ефектне видання!

Їхні біографії завжди привертали увагу істориків, літераторів і журналістів. Зокрема, про окремих осіб писали Сергій Лущик, Ростислав Александров (Олександр Розенбойм), Оксана Киянська, Олена Яворська, Олександра Ільф.

«Крокодил» був кольоровим журналом і виходив з великою кількістю ілюстрацій. Журнал друкував прозу й вірші, тематика яких була розмаїтою: від побутового гумору до гострої політичної сатири. Епіграми, гуморески, сценки, байки, коротенькі діалоги, анекдоти, літературні пародії, кумедні цитати тощо. Увесь журнал оформлювався дотепними ілюстраціями – малюнками, карикатурами, шаржами, невеличкими замальовками.

Протягом двох років вийшло друком 63 номери. Окремі номери збереглися в одеських бібліотеках, музеях, приватних зібраннях, однак єдиний в Одесі повний комплект журналу можна побачили лише в Одеській національній науковій бібліотеці, у відділі рідкісних видань та рукописів.

У 1998 році під егідою Одеської національної наукової бібліотеки було підготовлено мініатюрне видання «Одеський журнал «Крокодил» та його автори: вибрані сторінки (1911-1912)», присвячене журналу та його творцям.

Міні-книжка відкривається словом Євгена Голубовського, журналіста і культуролога, віце-президента Всесвітнього клубу одеситів, про природу й особливості одеського гумору. Основна частина видання – добірка матеріалів журналу (невеличкі розповіді, вірші, байки, епіграми, короткі діалоги), що супроводжується значною кількістю ілюстрацій, веселих малюнків побутової та міської тематики. Завершальний акорд – солідна стаття знаного одеського краєзнавця, дослідника й літератора Сергія Лущика. Описана ним історія журналу та біографії його авторів ґрунтуються на архівних документах, рідкісних рукописах та свідченнях очевидців подій.

Бібліотечне видання – про народження та життя одеського журналу, про його видавців і редакторів, талановитих журналістів, самобутніх художників, які змогли показати що таке славнозвісний одеський гумор.

Про книжкову новинку писала місцева преса: газети «Одесский вестник», «Вечерняя Одесса», «Всемирные одесские новости», журнал «Фонтан» та ін. Деякі видання публікували вибрані «крокодилівські» гуморески й анекдоти.

«К открытию в Одессе ІІІ книжной международной выставки-ярмарки «Зеленая волна» горожане получили замечательный подарок – вышла в свет миниатюрная книжечка (размер 9,5×6,8 см.)…» – писав Мирон Романович Бєльський, бібліофіл, відомий одеський краєзнавець і книголюб, засновник Клубу любителів мініатюрної книги в Одесі. У своїх публікаціях він називає видання «элегантной подарочной книгой», «компактной книжицей», «жемчужиной книжкою старины», «книжкой-малышкой».

Окрему статтю про симпатичну книжечку Мирон Романович написав спеціально для газети одеського земляцтва «Одесский листок», що виходила у Сан-Франциско: «…Книжица сделана с любовью. Она будет интересна всем: и тем, кто интересуется прошлым Одессы и историей ее печати, и тем, кто не потерял вкуса к одесскому юмору, и тем, кто страдает ностальгией по родному городу…». Цю статтю він присвятив усім причетним до створення книжечки людям, про що свідчить зворушливий напис на полі газетної вирізки, що збереглася у відділі мистецтв ОННБ: «Дорогим и милым создателям изящной книжицы «Крокодил» от любящего автора статьи. 26.12.1998».

Цікаво, як така маленька книжечка отримала такий гучний резонанс. Про задум і втілення цього видавничого проєкту розповідає автор ідеї і упорядник видання Тетяна Василівна Щурова, завідувач відділу мистецтв Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України.

- Тетяно Василівно, про журнал «Крокодил» знову заговорили лише наприкінці ХХ століття. Завдяки Вашим зусиллям його вдалося повернути у читацький актив. Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея створення видання? Згадайте про краєзнавчі знахідки і літературні відкриття під час роботи.

У 1995 році ми видали мініатюрну книжку «Григорій Григорович Маразлі. Меценат і колекціонер», до речі, про цю постать в історії Одеси теж було мало відомо. Видання дуже сподобалось читачам і мало неабиякий успіх. Це стало, так би мовити, першою ластівкою, і ми вирішили зробити наступну книжку в подібному дизайні. Ідею створення саме мініатюрного видання запропонував Мирон Романович Бєльський.

Сергій Зенонович Лущик давно займався історією журналу «Крокодил», у нього було багато цікавого матеріалу. Він зберіг архів одного з журналістів «Крокодила» Семена Кесельмана, який друкувався під псевдонімом Ескєсс. Серед багатьох рукописів, малюнків, публікацій, документів, фотографій знайшлися і документи стосовно «Крокодила»: декілька номерів журналу, окремі вирізки, рекламний плакат, журнальне посвідчення, оригінали замальовок Фазіні та багато іншого. А головне, знайшлася колективна фотографія працівників «Крокодила» від 23 травня 1912 року, яка репродукована на форзаці нашої книжки. На фото – одинадцять невідомих нам тоді юнаків, найстаршому не було й 30.

Євген Голубовський, віце-президент Всесвітнього клубу одеситів і наш друг написав чудову передмову до видання «Смех, помогающий выжить».

Робота була дуже цікава, захоплива і дуже копітка, адже, гумор 85-річної давнини з часом застарів і став незрозумілим сучасному читачеві. Серед величезного масиву матеріалу ми вибирали те, що було б доступно і цікаво нині.

Оформлення і макет книжки зробив чудовий художник Володимир Тимофійович Міненко, дизайнер, поет та публіцист, який підготував сотні публікацій та оформив понад п’ятисот книжок. Він був майстром книги. Взагалі, з бібліотекою його пов’язує багаторічна співпраця. Він брав участь у багатьох видавничих проєктах книгозбірні. Ілюстрував «Старопечатные издания кирилловского шрифта», мініатюрне видання «Маразли», а згодом і «Крокодил». На вшанування пам’яті художника і друга бібліотеки, у 2009 році наші фахівці підготували видання «Володимир Тимофiйович Мiненко. Збiрник матерiалiв про митця» (Одеса, 2009).

У книжці «Крокодил» ми подали біографії його авторів, серед яких художник фотограф, член Товариства незалежних художників в Одесі Сандро Фазіні, з яким пов’язана окрема історія і зустріч з цікавою людиною – його племінницею і донькою Іллі Ільфа Олександрою Іллівною Ільф (1935-2013). Вона перекладач, редактор, упорядник зібрання творів І. Ільфа и Є. Петрова. На той час вона досліджувала генеалогію своєї родини, біографію рідного брата свого батька Фазіні. Наше видання і знайомство стало їй у пригоді. Згодом Олександра Ільф видала книжку, присвячену Сандро Фазіні, талановитому художнику, графіку і живописцю. Олександра Іллінівна приїздила до Одеси з кінця 1990-х двічі (а то й тричі) на рік, востаннє 1 квітня 2013 року...

Приємно, що міні-книжка сподобалась, отримала схвальні відгуки і навіть стала популярним сувеніром. Багато людей, що їхали з Одеси, брали наше «малятко» з собою на пам’ять про рідне місто. Мініатюрне сувенірне видання швидко розлетілась по світу в дорожніх сумках «одеситів всіх країн». Тираж 2 тисячі примірників виявився замалим, адже історія міста і досі цікавить багатьох.

Бесіду вела Світлана ГЕРАСИМОВА

Тетяна Щурова
Тетяна Щурова

Група працівників «Крокодилу» 23 травня 1912 р. . <br>Зліва направо: <br>Стоять: Л.Митницький, Ескєсс (С.Кесельман), М.Топуз, Е.Кроткий (Е.Герман), Ю.Зозуля. <br>Сидять: Пікадор (В.Круковський), Ф.Сегаль, Незнайомець (Б.Фліт), Карлов (К.Левін), Б.Антоновський. <br>Сидить на полу: О.Цалюк. ></div><div class=Група працівників «Крокодилу» 23 травня 1912 р. .
Зліва направо:
Стоять: Л.Митницький, Ескєсс (С.Кесельман), М.Топуз, Е.Кроткий (Е.Герман), Ю.Зозуля.
Сидять: Пікадор (В.Круковський), Ф.Сегаль, Незнайомець (Б.Фліт), Карлов (К.Левін), Б.Антоновський.
Сидить на полу: О.Цалюк.

Поиск:
расширенный

Сергей Гриневецкий
РОЗДУМИ ДО ЗАУВАЖЕННЯ: КОНСЕНСУС ЧИ КОНФЛІКТ?
Нещодавно Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зауважив на необхідності привести у відповідність до мовного закону гімн Одеси, у якості якого рішенням Одеської міської ради затверджено "Песню об Одессе" з оперети Дунаєвського «Біла акація», і це змусило мене у черговий раз замислитися про ситуацію, що склалася сьогодні в Україні навколо мовного питання.

Національна наукова бібліотека – майбутнім користувачам
1 та 2 червня до Дня захисту дітей Одеська національна наукова бібліотека запропонувала відвідувачам цікаву виставково-пізнавальну програму «Національна наукова бібліотека – майбутнім користувачам».
Круглий стіл “ІТ освіта в Україні” за участі флагманів ІТ-сектору
В рамках Всеукраїнського Форуму “Україна 30. Освіта і наука” за організаційної підтримки Київської школи економіки відбудеться круглий стіл на тему “ІТ освіта в Україні”. Участь у круглому столі візьмуть представники уряду, державних та приватних закладів освіти, а також бізнесу, що фокусується на розвитку digital-галузі.
Виставка «Народні ляльки Одещини. Історія та Сучасність»
У Болгарському культурному центрі відбулася унікальна виставка народних ляльок, яка вперше представила традиційну лялькову культуру багатонаціональної Одеської області.
Літературна студія «Василь Стефаник. Наближення»
13 травня 2021 року у відділі рідкісних видань та рукописів ОННБ відбулося засідання літературної студії «Василь Стефаник. Наближення» до 150-річчя від дня народження видатного українського письменника.
Ціна перемоги
Олексій Волович, Одеса Життя мого покоління, якому зараз близько сімдесяти, розпочалося після Великої Вітчизняної (ВВВ), в середовищі людей, які пережили цю страшну війну і сталінський терор. Пам’ятаю зворушливу атмосферу другої половини 50-х років, радість і духовне розкріпачення людей, які дружні і згуртовані часто збиралися за скромним святковим столом. Мій батько любив запрошувати гостей на свята. Пам’ятаю, було чимало суперечок про Сталіна, про те, що він нібито «виграв війну». Батько вже тоді був затятим антисталіністом. Доля його сім'ї, багато членів якої стали безневинними жертвами сталінського кривавого Молоха, спонукала його до цього. На все життя запам’ятав батькове «…радянський народ здобув перемогу у війні не завдяки Сталіну, а всупереч йому».



© 2005—2021 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье» New
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2021 S&A design team / 0.025