ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




Культурна спадщина України, яку зруйнували та знищили окупанти в перебігу російсько-української війни
21:09 / 06.04.2022
Фото: НІСД
Фото: НІСД

Національний інститут стратегічних досліджень

Розпочавши війну проти України, Російська Федерація взялася цинічно нищити культурне надбання нашого народу. Музеї, які десятиліттями формували свої колекції, опинилися перед загрозою руйнації. Наразі музейники вживають необхідних заходів для убезпечення своїх фондів у перебігу військових дій. Однак перші тижні війни виявились, на жаль, фатальними для багатьох зібрань України.

Пошкодження, руйнування культурної спадщини є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Питання захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту в Україні регулюють: IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року (Гаазька конвенція 1907 року, дата набрання чинності якої для України 24.08.1991); Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року (Гаазька конвенція 1954 року); Виконавчий регламент Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (прийнятий одночасно з Гаазькою конвенцією 1954 року); Протокол про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (прийнятий одночасно з Гаазькою конвенцією 1954 року); Другий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року (згідно з Законом України від 30 квітня 2020 року № 585-IX) та ін.

Сьогодні достеменно відомо про такі збитки 2022 року в царині музейництва:

27 лютого російські загарбники спалили Іванківський історико-краєзнавчий музей – він опинився в центрі бойових дій на півночі Київської області. Колекція закладу містила, зокрема, близько 200 унікальних творів української народної художниці в жанрі «наївного мистецтва» Марії Примаченко, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка. Хоча саме приміщення згоріло, значну частину колекції вдалося врятувати, однак близько 25 картин художниці, на жаль, ми втратили назавжди.

1 березня під ракетний удар агресора потрапив Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», що в м. Києві на Лук’янівці. Зазнала ушкоджень будівля музею, а також територія прилеглого цвинтаря. Зухвала атака «борців із нацистами» на Меморіал спричинила значний резонанс у світі: міжнародна спільнота засудила дії російських військовиків та закликала поважати святині єврейського та українського народів.

6 березня окупанти обстріляли м. Чернігів та пошкодили, з-поміж іншого, пам’ятку історії – Будинок-музей та садибу М.М. Коцюбинського поруйновано фасад будівлі, частина музейної колекції зазнала втрат.

7 березня російські загарбники розікрали історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» в м. Василівці Запорізької області. Мародери пошкодили устаткування та музейні цінності, обстрілами зруйнували одну з будівель заповідника.

8 березня військовики РФ зруйнували об’єкти місцевого музейно-виставкового центру «Тростянецький», що на території садиби Л.Є. Кеніга (охоронний № 1547). Згодом, обстрілюючи, пошкодили фасади та саме приміщення музею – пам’ятки містобудування ХІХ ст. (охоронний № 1546).

9 березня російські окупанти обстріляли будівлю Історико-краєзнавчого музею в м. Охтирці Сумської області, через що пам’ятка архітектури початку ХХ ст. зазнала руйнівних ушкоджень. Це не єдиний краєзнавчий музей України, що потерпає через російську агресію: великої шкоди завдано Маріупольському музею, а в смт Бородянці Київської області сусіди-загарбачі розвалили краєзнавчий музей вщент.

11 березня руйнації зазнала ще одна локація, пов’язана з іменем колекціонера й благодійника Василя Тарновського, – будівля, де він колись започаткував Музей українських старожитностей. Цю пам’ятку історії місцевого значення (тепер там бібліотека) чужинці обстріляли й зруїнили.

13 березня ворог атакував вогнем філію Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського – Військово-історичний музей, пошкодивши його фасад та частину експозиції. На щастя, основні фонди вціліли.

14 березня під час обстрілу с. Нові Петрівці Київської області російські «правдоборці» понівечили Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році». Попри антифашистську риторику, російські воєнні злодії не шкодують і монументів, присвячених визволенню України від німецько-фашистських загарбників.

21 березня російська авіабомба знищила Маріупольський художній музей імені А.І. Куїнджі, заснований у часи української незалежності. Оригінали картин всесвітньо відомих майстрів – Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та інших – тепер навіки втрачені. На щастя, оригіналів творів Архипа Куїнджі в музеї на момент трагедії не було.

Російська Федерація й далі цинічно нищить українські музеї. Днями, зокрема, внаслідок бомбардувань міста Маріуполя рознесено приватний Музей розвитку IT-сфери (комп’ютерів та ігрових приставок). Разом із будівлями шкіл та інших закладів гинуть і невеличкі музеї в них.

Вичерпний перелік цих збитків можливо буде зробити лише після вигнання загарбників з української землі.

Глибокий драматизм цих утрат – у трагічній НЕВІДНОВНОСТІ пам’яток старовини та оригінальних мистецьких творів. А це пробачити неможливо!

Джерело

Пошук:
розширений

Микола Саранча
Роль міді та марганцю для озимої пшениці
У сучасному сільському господарстві все більшу роль для отримання щедрих та якісних врожаїв озимої пшениці відіграють мікроелементи, зокрема мідь та марганець. Вони мають вагомий вплив на проходження фізіологічних процесів під час росту та розвитку рослин та формування врожаю. Значення мікроелементів для сільськогосподарських рослин зросло із підвищенням врожайності, яку стимулюють, застосовуючи NPK добрива. Проте забезпечення мікроелементами з ґрунту не завжди задовольняє потребу рослин, що і призводить до прояву дефіциту.

Шоста Велика Одеська Бібліоніч надихала любити, читати, творити, радіти талантам і донатити
Вже шостий рік поспіль чимало одеситів 14 лютого відмічають в Одеській національній науковій бібліотеці як подвійне свято: День святого Валентина і Міжнародний День книгодарування, бо добре знаються на тому, як книга, слово і кохання доповнюють і наповнюють одне одного.
Велика Одеська Бібліоніч-VI 14 лютого, 17:00– о 21:00, ОНОВЛЕНА ПРОГРАМА
Налаштуймося на хвилю любові, яка дарує крила і сили захищати коханих і мріяти!
Наукова зустріч з Ігорем Стамболом на тему «Геополітичні орієнтири України у працях Юрія Липи»
22 січня 2024 р. у головному читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки до дня Дня Соборності України відбулася наукова зустріч з істориком Ігорем Стамболом на тему «Геополітичні орієнтири України у працях Юрія Липи».
До Дня Соборності України
Щороку 22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, Україна відзначає День Соборності. Злука задекларувала об’єднання українських земель в одній державі та продемонструвала соборницькі прагнення українців. Ця подія стала знаковою для українського державотворення.
Різдвяно-новорічна програма «Книжковий диво­світ» в ОННБ триватиме до 8 січня!
Заходи проєкту Родинного дозвілля в ОННБ продовжено на період зимових шкільних канікул 2024 року. Одна з найкрасивіших бібліотек країни запрошує молодших школярів разом із батьками відвідати різдвяно-новорічну програму «Книжковий дивосвіт».



© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.011