ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 




Культурна спадщина України, яку зруйнували та знищили окупанти в перебігу російсько-української війни
21:09 / 06.04.2022
Фото: НІСД
Фото: НІСД

Національний інститут стратегічних досліджень

Розпочавши війну проти України, Російська Федерація взялася цинічно нищити культурне надбання нашого народу. Музеї, які десятиліттями формували свої колекції, опинилися перед загрозою руйнації. Наразі музейники вживають необхідних заходів для убезпечення своїх фондів у перебігу військових дій. Однак перші тижні війни виявились, на жаль, фатальними для багатьох зібрань України.

Пошкодження, руйнування культурної спадщини є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Питання захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту в Україні регулюють: IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року (Гаазька конвенція 1907 року, дата набрання чинності якої для України 24.08.1991); Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року (Гаазька конвенція 1954 року); Виконавчий регламент Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (прийнятий одночасно з Гаазькою конвенцією 1954 року); Протокол про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (прийнятий одночасно з Гаазькою конвенцією 1954 року); Другий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року (згідно з Законом України від 30 квітня 2020 року № 585-IX) та ін.

Сьогодні достеменно відомо про такі збитки 2022 року в царині музейництва:

27 лютого російські загарбники спалили Іванківський історико-краєзнавчий музей – він опинився в центрі бойових дій на півночі Київської області. Колекція закладу містила, зокрема, близько 200 унікальних творів української народної художниці в жанрі «наївного мистецтва» Марії Примаченко, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка. Хоча саме приміщення згоріло, значну частину колекції вдалося врятувати, однак близько 25 картин художниці, на жаль, ми втратили назавжди.

1 березня під ракетний удар агресора потрапив Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», що в м. Києві на Лук’янівці. Зазнала ушкоджень будівля музею, а також територія прилеглого цвинтаря. Зухвала атака «борців із нацистами» на Меморіал спричинила значний резонанс у світі: міжнародна спільнота засудила дії російських військовиків та закликала поважати святині єврейського та українського народів.

6 березня окупанти обстріляли м. Чернігів та пошкодили, з-поміж іншого, пам’ятку історії – Будинок-музей та садибу М.М. Коцюбинського поруйновано фасад будівлі, частина музейної колекції зазнала втрат.

7 березня російські загарбники розікрали історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» в м. Василівці Запорізької області. Мародери пошкодили устаткування та музейні цінності, обстрілами зруйнували одну з будівель заповідника.

8 березня військовики РФ зруйнували об’єкти місцевого музейно-виставкового центру «Тростянецький», що на території садиби Л.Є. Кеніга (охоронний № 1547). Згодом, обстрілюючи, пошкодили фасади та саме приміщення музею – пам’ятки містобудування ХІХ ст. (охоронний № 1546).

9 березня російські окупанти обстріляли будівлю Історико-краєзнавчого музею в м. Охтирці Сумської області, через що пам’ятка архітектури початку ХХ ст. зазнала руйнівних ушкоджень. Це не єдиний краєзнавчий музей України, що потерпає через російську агресію: великої шкоди завдано Маріупольському музею, а в смт Бородянці Київської області сусіди-загарбачі розвалили краєзнавчий музей вщент.

11 березня руйнації зазнала ще одна локація, пов’язана з іменем колекціонера й благодійника Василя Тарновського, – будівля, де він колись започаткував Музей українських старожитностей. Цю пам’ятку історії місцевого значення (тепер там бібліотека) чужинці обстріляли й зруїнили.

13 березня ворог атакував вогнем філію Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського – Військово-історичний музей, пошкодивши його фасад та частину експозиції. На щастя, основні фонди вціліли.

14 березня під час обстрілу с. Нові Петрівці Київської області російські «правдоборці» понівечили Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році». Попри антифашистську риторику, російські воєнні злодії не шкодують і монументів, присвячених визволенню України від німецько-фашистських загарбників.

21 березня російська авіабомба знищила Маріупольський художній музей імені А.І. Куїнджі, заснований у часи української незалежності. Оригінали картин всесвітньо відомих майстрів – Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та інших – тепер навіки втрачені. На щастя, оригіналів творів Архипа Куїнджі в музеї на момент трагедії не було.

Російська Федерація й далі цинічно нищить українські музеї. Днями, зокрема, внаслідок бомбардувань міста Маріуполя рознесено приватний Музей розвитку IT-сфери (комп’ютерів та ігрових приставок). Разом із будівлями шкіл та інших закладів гинуть і невеличкі музеї в них.

Вичерпний перелік цих збитків можливо буде зробити лише після вигнання загарбників з української землі.

Глибокий драматизм цих утрат – у трагічній НЕВІДНОВНОСТІ пам’яток старовини та оригінальних мистецьких творів. А це пробачити неможливо!

Джерело

Пошук:
розширений

Руслан Весел
Народні санкції. Як протидіяти міжнародному бізнесу на крові
Як допомогти владі очищати країну від підприємств, що не можуть розпрощатися з РФ

Мистецькі промені серед воєнних буднів
У важкі часи рятуємось не тільки книгами, а й споглядаючи прекрасне. Запрошую і вас відвідати виставковий зал Одеської обласної організації Національної спілки художників України
«Коти бібліотечного світу»: до Міжнародного дня котів
Щороку 8 серпня відзначається Міжнародний день котів – неофіційне свято на честь котів, започатковане у 2002 році Міжнародним фондом захисту тварин. Цього дня котам дякують за їх заслуги, виказують своє шанування і любов. У 2020 році піклування про Міжнародний день котів перейшло до Міжнародної організації догляду за котами, яка з 1958 року прагне покращити здоров'я та добробут домашніх улюбленців у всьому світі.
Культові книжки: сучасна українська література. Частина 2
Продовжуємо публікацію огляду знакових книжок сучасної української літератури. Друга п’ятірка дуже потужна. Якщо ви досі не знайомі із сучукрліт та не знаєте як до неї підступитись, сміливо хапайте будь яку із добірки.
Культові книжки: сучасна українська література. Частина 1
Сучасна українська проза динамічно розвивається та рясніє яскравими іменами, які достойно представляють нашу літературу за кордоном. З кожним роком список живих «класиків» поповнюється й розширюється. Але зараз перед майстрами пера стоять непрості завдання. Читач дуже часто зі скепсисом ставиться до нових імен та може відверто губитися в безмежному асортименті видань. Бібліотекарі Одеської національної наукової бібліотеки підготували добірку із непересічних книжок сучасної української літератури. Пропонуємо до уваги першу частину видань. Впевнені, що серед них ви неодмінно знайдете цікаву для себе.
Краєзнавство за покликом душі: творча зустріч з Василем Вельможком
25 липня о 12.00 у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1) відбулася творча зустріч з Василем Вельможком, відомим краєзнавцем, головою Одеського регіонального об’єднання творчих осередків мариністів «Всеукраїнська спілка письменників-мариністів». Василь Іванович, фізиком за фахом, є викладачем вищої категорії, членом Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України.



© 2005—2022 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2022 S&A design team / 0.042