ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
 
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 




Культурна спадщина України, яку зруйнували та знищили окупанти в перебігу російсько-української війни
21:09 / 06.04.2022
Фото: НІСД
Фото: НІСД

Національний інститут стратегічних досліджень

Розпочавши війну проти України, Російська Федерація взялася цинічно нищити культурне надбання нашого народу. Музеї, які десятиліттями формували свої колекції, опинилися перед загрозою руйнації. Наразі музейники вживають необхідних заходів для убезпечення своїх фондів у перебігу військових дій. Однак перші тижні війни виявились, на жаль, фатальними для багатьох зібрань України.

Пошкодження, руйнування культурної спадщини є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Питання захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту в Україні регулюють: IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року (Гаазька конвенція 1907 року, дата набрання чинності якої для України 24.08.1991); Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року (Гаазька конвенція 1954 року); Виконавчий регламент Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (прийнятий одночасно з Гаазькою конвенцією 1954 року); Протокол про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту (прийнятий одночасно з Гаазькою конвенцією 1954 року); Другий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року (згідно з Законом України від 30 квітня 2020 року № 585-IX) та ін.

Сьогодні достеменно відомо про такі збитки 2022 року в царині музейництва:

27 лютого російські загарбники спалили Іванківський історико-краєзнавчий музей – він опинився в центрі бойових дій на півночі Київської області. Колекція закладу містила, зокрема, близько 200 унікальних творів української народної художниці в жанрі «наївного мистецтва» Марії Примаченко, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка. Хоча саме приміщення згоріло, значну частину колекції вдалося врятувати, однак близько 25 картин художниці, на жаль, ми втратили назавжди.

1 березня під ракетний удар агресора потрапив Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», що в м. Києві на Лук’янівці. Зазнала ушкоджень будівля музею, а також територія прилеглого цвинтаря. Зухвала атака «борців із нацистами» на Меморіал спричинила значний резонанс у світі: міжнародна спільнота засудила дії російських військовиків та закликала поважати святині єврейського та українського народів.

6 березня окупанти обстріляли м. Чернігів та пошкодили, з-поміж іншого, пам’ятку історії – Будинок-музей та садибу М.М. Коцюбинського поруйновано фасад будівлі, частина музейної колекції зазнала втрат.

7 березня російські загарбники розікрали історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» в м. Василівці Запорізької області. Мародери пошкодили устаткування та музейні цінності, обстрілами зруйнували одну з будівель заповідника.

8 березня військовики РФ зруйнували об’єкти місцевого музейно-виставкового центру «Тростянецький», що на території садиби Л.Є. Кеніга (охоронний № 1547). Згодом, обстрілюючи, пошкодили фасади та саме приміщення музею – пам’ятки містобудування ХІХ ст. (охоронний № 1546).

9 березня російські окупанти обстріляли будівлю Історико-краєзнавчого музею в м. Охтирці Сумської області, через що пам’ятка архітектури початку ХХ ст. зазнала руйнівних ушкоджень. Це не єдиний краєзнавчий музей України, що потерпає через російську агресію: великої шкоди завдано Маріупольському музею, а в смт Бородянці Київської області сусіди-загарбачі розвалили краєзнавчий музей вщент.

11 березня руйнації зазнала ще одна локація, пов’язана з іменем колекціонера й благодійника Василя Тарновського, – будівля, де він колись започаткував Музей українських старожитностей. Цю пам’ятку історії місцевого значення (тепер там бібліотека) чужинці обстріляли й зруїнили.

13 березня ворог атакував вогнем філію Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського – Військово-історичний музей, пошкодивши його фасад та частину експозиції. На щастя, основні фонди вціліли.

14 березня під час обстрілу с. Нові Петрівці Київської області російські «правдоборці» понівечили Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році». Попри антифашистську риторику, російські воєнні злодії не шкодують і монументів, присвячених визволенню України від німецько-фашистських загарбників.

21 березня російська авіабомба знищила Маріупольський художній музей імені А.І. Куїнджі, заснований у часи української незалежності. Оригінали картин всесвітньо відомих майстрів – Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та інших – тепер навіки втрачені. На щастя, оригіналів творів Архипа Куїнджі в музеї на момент трагедії не було.

Російська Федерація й далі цинічно нищить українські музеї. Днями, зокрема, внаслідок бомбардувань міста Маріуполя рознесено приватний Музей розвитку IT-сфери (комп’ютерів та ігрових приставок). Разом із будівлями шкіл та інших закладів гинуть і невеличкі музеї в них.

Вичерпний перелік цих збитків можливо буде зробити лише після вигнання загарбників з української землі.

Глибокий драматизм цих утрат – у трагічній НЕВІДНОВНОСТІ пам’яток старовини та оригінальних мистецьких творів. А це пробачити неможливо!

Джерело

Пошук:
розширений

Автор
Кіберполіціїя: що таке скам, як його розпізнати та захиститись
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.

Стендап-зірка Лєра Мандзюк у неділю вразить Одесу новою концертною програмою
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок. «Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
До Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів «Голодомори в Україні: хронологія геноциду»: круглий стіл. Анонс
20 листопада 2024 року до Дня пам’яті жертв голодоморів Одеська національна наукова бібліотека під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також у співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм і факультетом історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова проводить круглий стіл «Голодомори в Україні: хронологія геноциду».
Форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям»
10 листопада о 14:00 Одеська національна наукова бібліотека та громадська організація «Десяте квітня» запрошують на форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям». Форум проводиться за підтримки Агентства ООН у справах біженців і Першого міжрегіонального відділу Інституту національної пам'яті. Його мета – дослідження багатства культур українського степу, що став місцем єдності різноманітних етносів, які його населяють.
Презентація книжкової виставки-інсталяції «Мова – духовний скарб народу»: до Дня української писемності та мови
До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці стартував традиційний Тиждень мови: з 21 по 27 жовтня 2024 р відбудеться низка заходів, спрямованих на розкриття чарівного світу рідного слова.
Відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму»
29 жовтня 2024 року о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Експозицію присвячено археологам, які попри жорстокі репресії та цензуру продовжували свою наукову діяльність і залишили важливий слід в історії археологічної науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення були довгий час приховані або навмисне забуті.



© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.013