ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:




Найкращі книги воєнного часу – документальні та заспокійливі — презентували в Одесі
12:30 / 14.09.2023

Це точно про мене сказано! А це наче мій кіт намальований! — Так казали відвідувачі на презентації видань ілюстраторки Ірини Потапенко та архітекторки Олени Грицюк, які випустили свої перші книжки у якості письменниць у видавництві «Ранок». І одразу згадалася відома цитата Блеза Паскаля: «Найкращі книжки — ті, про які читачі думають, що самі змогли б їх написати».

Представляти нові книжки під час війни — особливе відчуття та відповідальність. Презентацію нових видань Ірина Бірюкова, генеральний директор ОННБ, заслужений працівник України, почала з хвилини мовчання. «Сьогодні ми усвідомлюємо, що головний фронт — це військовий фронт, щодня молимося за життя наших захисників. Кожен на своєму місці боронить нашу незалежність, культурну спадщину. Як люди книжковрї екосистеми, ми віримо, що книга є і зброєю, і захистом. І розуміємо, щоб витримати війну, яка триває не одне століття, і рухатися вперед, нам треба багато сил. А хороша книга є способом підвищити цю стійкість. Сьогодні ми вшановуємо доробок незламного видавництва «Ранок» і авторок книжок — Ірини Потапенко та Олени Грицюк, через індивідуальні переживання котрих та літературу фактів краще усвідомлюємо наш колективний досвід, зокрема, що нам сьогодні болить. Але щоразу, коли ми зустрічаємося у бібліотеці на презентації нового видання — це спосіб підзарядити наші життєві батарейки. Що стало причиною появи цих книжок під час війни — нам теж зрозуміло: це прояв стійкості авторок, видавництва. І ми сьогодні теж підключаємося до цієї мережі стійкості».

Ви точно бачили картинки Ірини Потапенко, які ширилися соцмережами, як гарячі пиріжки, але при цьому не завжди згадувалось про їх авторку. На початку повномасштабного вторгнення думки про інтелектуальну власність була не на часі, важливішим – запитати «Ти як?» та підтримати картинками, в яких кожен вгадував себе у сюжетах. Жартівливі сюжети із життя під вий повітряних тривог Ірини Потапенко можна впізнати за насиченою гаммою кольорів. За її словами, така яскрава гамма фарб у її стилі цифрової акварелі склалася саме у підвалі, в укритті, на противагу мороку війни, хоча вона раніше як ілюстратор та мультиплікатор полюбляла мову чорно-білої графіки.

Книга Олени Грицюк, написана нею в облозі Чернігова, виконана саме у чорно-білій гаммі, і її стиль розповідей саме такий – про місто під постійними обстрілами, де все відчувається дуже гостро й болісно. Книжка — про життя чернігівчан під час блокади міста, які всіма силами культивували людяність, що проявлялося у взаємодопомозі, піклуванні про домашніх улюбленців, своїх і покинутих. Сама пані Олена зустріла своє кохання за два тижні до початку повномасштабного вторгнення, і це врятувало їй життя, бо її коханий перевіз її родину у свій будинок у яру, куди не потрапили ракети. Свою книгу Олена Грицюк писала у смартфоні, описуючі справжні події, не змінюючи імен, лише не вказуючи точної локації — дбаючи про безпеку оточуючих. Розказувала про народження книги та пошук видавця через Zoom, бо зустрічала свого коханого, якого щойно виписали з госпиталю.

Письменницям вдалося точно змалювати почуття багатьох і транформувати їх у картинки та слова, що не лише відгукуються у серці кожного, але й надихають жити далі під час війни.

Також, за влучним висловом генерального директора Одеської національної наукової бібліотеки Ірини Бірюкової, універсальна мова малюнків зробила книжки авторок зрозумілими усім

Вітаємо письменниць із виходом у світ перших книжок їх авторства!

Ірина Андрійчук

Пошук:
розширений

Автор
Кіберполіціїя: що таке скам, як його розпізнати та захиститись
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.

Стендап-зірка Лєра Мандзюк у неділю вразить Одесу новою концертною програмою
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок. «Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
До Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів «Голодомори в Україні: хронологія геноциду»: круглий стіл. Анонс
20 листопада 2024 року до Дня пам’яті жертв голодоморів Одеська національна наукова бібліотека під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також у співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм і факультетом історії та філософії ОНУ імені І.І. Мечникова проводить круглий стіл «Голодомори в Україні: хронологія геноциду».
Форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям»
10 листопада о 14:00 Одеська національна наукова бібліотека та громадська організація «Десяте квітня» запрошують на форум «Ярмаркова культура: сучасність завдяки традиціям». Форум проводиться за підтримки Агентства ООН у справах біженців і Першого міжрегіонального відділу Інституту національної пам'яті. Його мета – дослідження багатства культур українського степу, що став місцем єдності різноманітних етносів, які його населяють.
Презентація книжкової виставки-інсталяції «Мова – духовний скарб народу»: до Дня української писемності та мови
До Дня української писемності та мови в Одеській національній науковій бібліотеці стартував традиційний Тиждень мови: з 21 по 27 жовтня 2024 р відбудеться низка заходів, спрямованих на розкриття чарівного світу рідного слова.
Відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму»
29 жовтня 2024 року о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам'яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Експозицію присвячено археологам, які попри жорстокі репресії та цензуру продовжували свою наукову діяльність і залишили важливий слід в історії археологічної науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення були довгий час приховані або навмисне забуті.



© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.019