Дива трапляються. Коли під час зустрічі міністрів оборони у штаб-квартирі НАТО вже були вичерпані всі пункти програми для медіа, відгомоніли всі пресконференції, «Укрінформу» (www.ukrinform.ua) посміхнулася удача. В кулуарах 9-го «Рамштайну», що відбувся під егідою США в Брюсселі 14 лютого, міністр оборони України Олексій Резніков у надзвичайно щільному порядку денному знайшов рівно п’ять хвилин, щоб розповісти про результати Конференції з оборони України та про свої враження від спілкування з партнерами. Нижче — результати такого інформаційного «бліцу».

— Дякую, що знайшли час на спілкування з «Укрінформом». Почнемо з головного — чи вдалося визначитися сьогодні під час «Рамштайну» з термінами поставки техніки і з принциповою можливістю поставити в Україну літаки?

— Щодо техніки — терміни прозвучали. Всі можливості її постачання в Україну прив’язані передусім до терміну навчання. Тобто техніка не може зайти просто так. Наші екіпажі — не має значення, артилерійські, танкові, на «Бредлі», на «Мастифах» або на «Страйкерах», — мають підготуватися. І не просто як сам по собі екіпаж, а у взаємодії, у складі цілого підрозділу, наприклад, танкового батальйону, і так далі. Тому що в них задача — виконання завдання, сплановане українським Генеральним штабом. І це завдання спрямоване передусім на деокупацію тимчасово окупованих територій України. Це потребує часу. Ми говоримо про декілька місяців, коли ми будемо повноцінно готові. А далі вже за рішенням Генерального штабу будуть відбуватися ті або інші події.

Що стосується авіаційних платформ, то дискусія продовжується, вона звучала, звучить і буде звучати. Сьогодні у мене не одна двостороння зустріч, і завтра теж відбудеться багато зустрічей на полях «Рамштайну», ми будемо спілкуватися з міністрами оборони окремих країн НАТО. Але якою буде основна авіаційна платформа — час покаже.

— Повертаючись до сьогодення: чи встигне НАТО поставити нам достатню кількість боєприпасів, щоб відбити той російський наступ, який, схоже, вже розпочався?

— Ми, як то кажуть, не сидимо, нічого не роблячи. Ми давно організували постачання боєприпасів від країн НАТО як військово-технічну допомогу, так і уклали контракти на 2023-й, щоб забезпечити системність постачання. Тому поставки є, і поставки будуть. Коли йде війна, завжди чогось не вистачає. Але казати, що ситуація критична і нам не вистачить (боєприпасів. — Ред.) для того, щоб відбити навалу, — не можна. Ми готові до відбиття навали. Але що більше буде боєприпасів — то краще, і про це знають наші партнери. Про це ми сьогодні також говорили на засіданні «Рамштайну».

— Чи обговорювалося питання щодо налагодження виробництва боєприпасів на території України?

— Воно звучить як необхідність для запуску виробництва в кожній з країн-партнерів. Вона (ця тема. — Ред.) звучить, здається, з другого або третього «Рамштайну». Ми говорили про те, що ми готові, що наша індустрія — як приватна, так і державна, разом, у партнерстві — готова це робити. Тобто це вже не є для нас новиною, це вже рівень обговорення деяких окремих проєктів.

— Скільки ще часу нам знадобиться, щоб розбудувати інтегровану систему протиповітряної оборони?

— О… Скільки часу — такої точної відповіді я, напевно, вам не дам. Тому що вона (система ППО. — Ред.) постійно зростає, і про це знають наші партнери. Їх виступи були рефреном на мій виступ, що це є пріоритетом номер один. Ми сьогодні продовжували про це говорити, і деякі країни оголосять про рішення посилити також нашу протиповітряну та протиракетну оборону.

Хочу віддати їм належне, що вони самі це публічно озвучили. Вже прозвучали дуже приємні новини для України. Ця підтримка і ця мережа будуть збільшуватися. Це дасть змогу закривати небо над багатьма містами. Але поступово.

Не будемо забувати, що радари, які ми маємо отримати, теж надійдуть не сьогодні, не завтра, а протягом весни. За великим рахунком, весна, включаючи травень, — це той період, коли ми вже більш-менш зможемо стабільно розуміти, як ми боремося і з іранськими дронами, і з крилатими або балістичними ракетами ворога. Але ж ви бачите, що наші Повітряні сили вже досить ефективно працюють.

— Чи ви відчули у партнерів підтримку Київської безпекової ініціативи?

— Київська безпекова ініціатива їм відома, знайома. Але це дещо вищий політичний рівень. Ми будемо говорити про це під час зустрічі з паном Єнсом Столтенбергом — сьогодні відбудеться міністерське засідання країн НАТО.

Але зараз, на «Рамштайні», ми говорили не про політичні, а більше про такі практичні речі: зброя, виробництво боєприпасів, системні поставки, навчання наших військових і підготовка до звільнення наших окупованих територій.

— Останнє питання є дещо несподіваним. Якого роду миру для України шукав угорський міністр Сіярто в мінську?

— Для мене це також цікаве запитання. Таке враження, що коли зростає антикремлівський альянс — а сьогодні 54 країни були представлені за тим столом («Рамштайну». — Ред.), — водночас якась малеча навколо кремля намагається знайти собі якусь вигоду. На жаль, але в них якийсь паралельний світ.

— Дякую, пане міністре.

Дмитро ШКУРКО.

м. Брюссель.