|
Володимир Зеленський: ми, світ та історія заберуть у Росії значно більше, ніж російські ракети – в України
00:05 / 19.04.2022
ОДЕСА, 19 КВІТНЯ 2022 РОКУ, КОНТЕКСТ-ПРИЧОРНОМОР’Я – Вечірнє звернення Президента України Володимира Зеленського від 18 квітня 2022 року. Як повідомляє кореспондент ІА «Контекст-Причорномор’я», про це йдеться на Фейсбук-сторінці «Офіс Президента України». У своєму зверненні Володимир Зеленський сказав: Українці! Українки! Наші захисники й захисниці! Завершується 54-й день нашої оборони проти російського вторгнення. Російська армія не збавляє темпу використання ракет проти України. Хоча вже мала б усвідомити, що їй буде вкрай складно відновити ракетний запас в умовах навіть вже чинних санкцій. Без імпорту вони не можуть навіть цього. А коли будуть закриті ще й усі лазівки, які використовуються для обходу санкцій, та коли будуть запроваджені ще жорсткіші санкційні обмеження, відновлення ракетного потенціалу Росії буде нереалістичним. Тобто російські ракетні удари призводять лише до одного – ракетної самодемілітаризації Російської Федерації. Схожий процес відбувається і з іншими російськими озброєннями. Виробляти нову артилерію, літаки, нові гвинтокрили, крейсери в умовах санкцій буде непідйомним завданням для Росії. Жодний із ракетних ударів не змінив для Росії ситуацію якось принципово. Та й якщо оцінювати їх усі разом, то висновок – це стратегічна безглуздість. Сьогоднішні удари по Львову, по Дніпропетровщині та будь-які інші російські удари означають тільки одне: ми, світ та історія заберуть у Росії значно більше, ніж російські ракети – в України. Кожне втрачене життя – це аргумент лише для того, щоб українці та інші вільні народи покоління за поколінням сприймали Росію виключно як загрозу. А будь-яку інфраструктуру можна відновити. І ми це обовʼязково зробимо. На сході та півдні нашої держави окупанти намагаються атакувати останнім часом трохи більш продумано, ніж це було раніше. Тиснуть, шукають слабке місце в обороні нашої держави, щоб знайти й зайти туди основними силами... Мабуть, російські генерали, які звикли не рахувати будь-які втрати, убили вже стільки російських військових, що навіть їм доводиться бути обережнішими, бо нікого не залишиться, щоб наступати. Втім, хай не сподіваються, що це їм допоможе. Це питання тільки часу – коли вся територія нашої держави буде звільнена. Зараз уже можна констатувати, що російські війська розпочали битву за Донбас, до якої давно готувалися. Дуже значна частина всієї російської армії зараз сконцентрована для цього наступу. Скільки б туди не зганяли російських військових, ми будемо боротися. Ми будемо захищатися. Ми будемо робити це щоденно. Нічого українського не віддамо, а чужого нам не треба. І я вдячний усім нашим бійцям, усім нашим героїчним містам на Донбасі, Маріуполю, а також містам Харківщини, які тримаються. Які захищають долю всієї держави, стримуючи сили загарбників. Рубіжне, Попасна, Золоте, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Краматорськ та всі інші, які протягом усіх цих років і назавжди – з Україною. Говорив з Президентом Литовської Республіки та другом нашої країни Гітанасом Наусєдою. Поінформував його про розвиток ситуації в зонах бойових дій та особливо – про ситуацію в Маріуполі. Координуємо наші дії, щоб посилити для Росії відповідальність за війну. Також говорив з прем'єр-міністрами Болгарії та Хорватії. Про створені Росією загрози вільному мореплавству в Чорному морі, про нашу взаємодію на рівні Євросоюзу, про дієву підтримку України та напрацювання рішень для повернення миру. Провів сьогодні важливу нараду щодо післявоєнного відновлення та розвитку України. Вже зараз потрібно детально все опрацювати, щоб коли війна завершиться, ми були повністю готові. Ми розробляємо комплексний план, який передбачає відбудову зруйнованого, модернізацію державних структур та максимальне прискорення розвитку України. Йдеться не тільки про обсяг фізичної роботи – побудувати житло, відновити підприємства, завести новий бізнес, який працюватиме на відбудову інфраструктури та оновлення економічних відносин у нашій державі. А й про переосмислення того, як буде розвиватися наша країна надалі. Які галузі можуть стати основою зростання після війни. Які рішення та ресурси потрібні, щоб збільшити рівень переробки в Україні й не торгувати сировиною, як це було раніше. Які міста стануть локомотивами економічного й технологічного зростання, підтягуючи за собою навколишні райони. Станом на цей час, якщо уважно послухати всі дискусії, які ведуться в нашій країні на різному рівні про післявоєнне відновлення, основна тема в них фактично – про гроші. Який пакет фінансів потрібен, щоб відновитися після війни? Але я завжди наголошую, що гроші – це не фундамент для розвитку країни. Ідеї, люди – ось фундамент. А вже коли є ідеї, є наш народ, то починаєш бачити, для чого і в якому обсязі потрібні гроші. Треба мати чітке розуміння того, якою ми бачимо ту чи іншу галузь нашої економіки, який напрямок розвитку очікуємо від того чи іншого міста, яку користь може принести державі загалом та чи інша інституція. Звичайно, що для малого й середнього бізнесу маємо забезпечити максимально комфортне й вільне середовище. З погляду податків та адміністративних відносин. Звичайно, що цифровізація – це топ-пріоритет. Також топ-пріоритет для нас – це безпека. Оборонний потенціал має бути на новому рівні. Звичайно, що треба довести до результату судову, антикорупційну та інші важливі реформи. Але все це має працювати на конкретне бачення того, якою буде Україна. Якою вона буде через рік після війни, через п'ять років після війни, через десять, через 20 років. Що саме буде важливим для наших людей. Що саме буде важливим для глобального бізнесу. Яка кількість робочих місць і в яких галузях буде доступною для українців. Невід'ємним елементом такого стратегічного бачення є вступ України в Європейський Союз. І в цьому контексті сьогодні відбулась історична подія – проходимо один з етапів перед вступом у ЄС. Ми передали відповіді на опитувальник, який отримали від Урсули фон дер Ляєн, Президентки Єврокомісії, та Жозепа Борреля, керівника європейської дипломатії. Кожна держава, яка приєдналася до Євросоюзу, проходила через таку ж процедуру з опитувальником. Різниця лише в тому, що в них це займало роки, а в нас – трохи більш як тиждень. Вже найближчим часом ми передамо другу частину відповідей. І розраховуємо, що європейське рішення у відповідь буде швидким. Статус кандидата у члени Євросоюзу відкриє для нас безпрецедентні в нашій історії можливості для відновлення та модернізації України. Відповідні переговори про підтримку нашої програми відбудови країни ведемо і з країнами на двосторонньому рівні, і з міжнародними фінансовими інституціями. Звичайно, будемо по максимуму залучати глобальний бізнес. Але ми зацікавлені передусім у тому, щоб робочі місця й додана вартість створювалися в Україні. Тож локалізація буде й надалі важливими для нас процесом. Увечері підписав традиційний указ про нагородження наших героїв. Державними нагородами відзначені 192 військовослужбовці Збройних Сил України, 24 з них – посмертно. Вічна пам'ять усім, хто загинув за Україну! Вічна слава кожному нашому захиснику, кожній нашій захисниці! Слава Україні! |
Пошук:
Автор
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок.
«Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
Останні новини:
17:32 22.11.2024
17:16 22.11.2024
16:46 22.11.2024
16:25 22.11.2024
16:14 22.11.2024
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 1.335 |